справа № 626/1623/26
провадження № 2/631/982/26
У Х В А Л А
про надання строку на примирення та зупинення провадження у справі
11 вересня 2026 року селище Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Трояновської Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Семенко А. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВН № 1709040 від 13 травня 2026 року діє адвокат Мустафаєва Юлія Валеріївна, з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернувся до Берестинського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 29 грудня 2018 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про що складений відповідний актовий запис за № 6105.
Ухвалою Берестинського районного суду Харківської області, постановленою 18 травня 2026 року під головуванням судді Рибальченко І. Г., цивільну справу з єдиним унікальним № 626/1623/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передано на розгляд до Нововодолазького районного суду Харківської області.
08 червня 2026 року за вхідним № 4053/26-вх. з Берестинського районного суду Харківської області надійшла цивільна справа з єдиним унікальним 626/1623/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,яка була зареєстрована під єдиним унікальним № 626/1623/26 (провадження № 2/631/961/26) та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичною карткою справи та Контрольним журналом судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, передана на розгляд головуючого судді ОСОБА_3 08 червня 2026 року.
Як убачається з матеріалів справи, провадження у справі відкрито не було.
Рішенням Вищої ради правосуддя № 1229/0/15-26 від 18 червня 2026 року ОСОБА_3 звільнено з посади судді Нововодолазького районного суду Харківської області у зв`язку із поданням заяви про відставку та наказом виконувача голови суду ОСОБА_4 , прийнятим 24 червня 2026 року № 02-05/38, суддю ОСОБА_3 відраховано зі штату суду.
Розпорядженням керівника апарату Нововодолазького районного суду Харківської області Столяренка С. В. № 238 від 09 липня 2026 року призначено повторний автоматизований розподіл справи з єдиним унікальним № 626/1623/26 (провадження № 2/631/961/26) за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 липня 2026 року, обліково-статистичною картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, справу передано на розгляд головуючому судді Трояновській Т. М.
19 серпня 2026 року за вхідним № ЕП-1054/26-вх. в порядку, передбаченому частиною 7 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України, судом отримано інформацію від Старовірівської сільської ради Берестинського району Харківської області про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача по справі - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 20 серпня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач, ОСОБА_1 , у судове засідання, призначене на 11 вересня 2026 року, не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся завчасно, відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України. Про причини своєї неявки суд не повідомив, ніяких клопотань на адресу суду не надсилав, однак скористався правом, наданим частиною 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України, щодо участі у судовому процесі через свого представника - адвоката Мустафаєву Юлію Валеріївну.
Представник позивача - адвокат Мустафаєва Юлія Валеріївна у судове засідання, призначене на 11 вересня 2026 року, також не з`явилась, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась завчасно та відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.
Скориставшись правом, передбаченим частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, 08 вересня 2026 року представник позивача - адвокат Мустафаєва Юлія Валеріївна, з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, звернулась на адресу суду з клопотанням, що було зареєстроване за вхідним № 6072/26-вх., відповідно до якого просила суд розглянути справу без участі позивача та його представника, а також ухвалити рішення, яким повністю задовольнити позовну заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відповідач, ОСОБА_2 , у судове засідання, призначене на 11 вересня 2026 року, теж не з`явилась, хоча про дату час та місце проведення судового засідання повідомлялась відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.
11 вересня 2026 року ОСОБА_2 звернулась на адресу суду з заявою, що була зареєстрована за вхідним № 6147/26-вх., відповідно до якої просила суд в цілях збереження сім`ї надати строк на примирення з позивачем тривалістю три місяця. Розгляд поданої заяви просила провести за її відсутності.
З приводу неявки сторін у судове засідання суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини 3 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України).
Приймаючи до уваги той факт, що судом створені необхідні умови для реалізації учасниками справи, своїх процесуальних прав на участь у розгляді справи в суді, враховуючи подані заяви сторін та відсутність підстав для визнання їх явки обов`язковою, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі сторін.
Розглянувши клопотання відповідача про надання строку на примирення, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд приходить до наступного.
Відповідно до частини 1 статті 3 Сімейного кодексу України сім`я визнається первинним та основним осередком суспільства, що цілком відповідає положенням статті 51 Конституції України, згідно якої сім`я охороняється державою.
Приписами статті 111 Сімейного кодексу України передбачено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Пленум Верховного Суду України в абзацах 1 та 2 пункту 10 своєї постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюб, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснив, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Передбачене частиною 1 статті 111 Сімейного кодексу України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (частина 5 статті 191 Цивільного процесуального кодексу України). Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.
Частиною 7 статті 240 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
В ході судового засідання у суду виникли сумніви відносно того чи дійсно подальше спільне подружнє життя сторін неможливо. Як встановлено судом, позивач з відповідачем прожили майже 8 років, на вихованні у подружжя є неповнолітня дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а отже приймаючи до уваги бажання відповідача зберегти сім`ю, суд вважає за необхідне вжити заходи щодо примирення подружжя, надавши їм строк для примирення тривалістю 3 місяці, тобто до 11 грудня 2026 року, який на думку суду буде достатній для налагодження сімейних стосунків.
Приймаючи до уваги те, що відповідач просить надати строк на примирення, в цілях збереження родини, суд вважає, що перш ніж постановити рішення про розірвання шлюбу, необхідно вжити всіх заходів для примирення подружжя та збереження сімейних відносин.
Крім того, судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що надання строку на примирення суперечить моральним засадам суспільства.
Тимчасовий розлад в сім`ї і конфлікти між чоловіком і жінкою, викликані випадковими причинами, не можуть вважатися достатніми підставами для розірвання шлюбу.
Пунктом 4 частини 1 статті 251 Цивільного процесуального кодексу України встановлений обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 253 Цивільного процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 4 частини 1 статті 251 цього Кодексу, до закінчення строку для примирення, визначеного судом.
На підставі викладеного, керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 3, 111 Сімейного кодексу України, статтями 240, 251, 253, 260, 261, 352 - 355 Цивільного процесуального кодексу України,
У Х В А Л И В:
Клопотання ОСОБА_2 про надання строку на примирення- задовольнити.
Надати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для примирення тривалістю три місяці, тобто до 11 грудня 2026 року.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зупинити до закінчення строку для примирення, а саме до 11 грудня 2026 року.
Наступне судове засідання призначити на 11 грудня 2026 року о 10 годині 30 хвилин та провести у відкритому судовому засіданні в приміщенні Нововодолазького районного суду Харківської області, розташованого за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Нова Водолага, вулиця Захисників України, будинок № 1, з викликом сторін, про що повідомити учасників справи відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду в частині зупинення провадження у справі шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.
Суддя Т. М. Трояновська