П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
14 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/2243/26
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Казанчук Г.П.,
суддів - Градовського Ю.М., Єщенка О.В.,
розглянувши клопотання Одеської митниці про відстрочення сплати судового збору, а у разі неможливості відстрочення - продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕСУРС» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
У С Т А Н О В И В :
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю " ДНІПРОРЕСУРС " задоволено.
Не погодившись із даним судовим рішенням, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2026 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліку скарги 10 днів з дня вручення цієї ухвали, а саме, для надання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
10 серпня 2026 року до суду апеляційної інстанції від апелянта надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору, а у разі неможливості відстрочення - продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2026 року в задоволенні клопотання Одеської митниці про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Клопотання Одеської митниці про продовження встановленого судом процесуального строку для усунення недоліку апеляційної скарги задоволено. Продовжено Одеській митниці строк для усунення недоліку поданої апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року на 5 днів з дня вручення цієї ухвали.
26 серпня 2026 року до суду апеляційної інстанції від апелянта надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору, а у разі неможливості відстрочення - повторно продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги, я зв`язку з тим, що у Одеської митниці відсутня можливість надати докази оплати судового збору, так як в умовах воєнного стану у Одеської митниці відсутні бюджетні надходження на оплату судового збору. Також апелянт наголошує, що з метою недопущення відмови у відкритті апеляційного провадження чи повернення апеляційної скарги з підстав несплати судового збору у встановленому розмірі у справі № 420/2243/26 начальник Одеської митниці надав розпорядження управлінню фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Одеської митниці щодо сплати судового збору за подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 у справі № 420/2243/26.
Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суддя доповідач вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі без витребування такої із суду першої інстанції.
Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік;
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Вказана норма Закону України «Про судовий збір» кореспондується зі статтею 133 КАС України, зокрема, частина 1 даної статті передбачає, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Таким чином, клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено можливість такого відстрочення виключно для фізичних осіб.
Також апелянтом заявлено клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Згідно з частиною 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, що за змістом вказаної норми є правом, а не обов`язком суду.
Разом з тим, слід зазначити, що умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню рішення суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Однак, відповідачем не надано суду апеляційної інстанції доказів того, що після продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги відпадуть обставини, які позбавляють заявника апеляційної скарги можливості сплатити судовий збір одночасно з поданням апеляційної скарги та відповідач зможе сплатити судовий збір після продовження строку усунення недоліків.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що обов`язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до статті 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання ним копії повного судового рішення, що оскаржується є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору. Такий, невиправдано тривалий строк сплати судового збору суб`єктом владних повноважень виключає можливість для подальшого його продовження.
Обмежене фінансування з державного бюджету бюджетної установи, яка діє як суб`єкт владних повноважень, не є безумовною підставою для продовження такій особі строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, тощо, не можуть бути підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Крім того, у відповідності до статті 129 Конституції України та статті 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що тривале невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та звернення до суду з клопотаннями про продовження строку для усунення недоліків призводить до затягування строків розгляду справи.
Згідно з частинами 1, 3 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до частини 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно частиною 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 1 статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Частиною другою статті 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - заявника апеляційної скарги.
Враховуючи, що судом апеляційної інстанції забезпечено право відповідача на апеляційне оскарження рішення, попереднє продовження строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Згідно з частиною 5 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до частини 6, 7 статті 298 КАС України про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи те, що вимоги ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2026 року у встановлений судом строк не виконані, наявні підстави для повернення апеляційної скарги заявнику в порядку, передбаченому ч.5 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, що не позбавляє повторному зверненню до суду.
Додатково суд зазначає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст..ст. 121, 133, 169, 296 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
В задоволенні клопотання Одеської митниці про відстрочення сплати судового збору відмовити.
В задоволенні клопотання Одеської митниці про продовження встановленого судом процесуального строку для усунення недоліку апеляційної скарги відмовити.
Апеляційну скаргу Одеська митниця на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 р. повернути скаржнику.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі касаційної скарги, у відповідності до чинного законодавства.
Суддя доповідач Г.П. Казанчук
Судді Ю.М. Градовський
О.В. Єщенко