П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
14 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 400/2667/26
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегій суддів: головуючого судді: Градовського Ю.М., суддів: Єщенка О.В., Казанчук Г.П., розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня №3», Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи про визнання протиправної бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2026р. та від 29.07.2026р. відкрито апеляційне провадження та справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 24 вересня 2026р..
30.07.2026р. до суду надійшло клопотання представника апелянта про розгляд справи за участю сторін.
Розглянувши подане клопотання, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч.2 ст.311 КАС України якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що з клопотання представника апелянта не вбачається, які конкретно обставини, на його переконання, потребують детального аналізу та висвітлення саме в судовому засіданні.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду судових рішень мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.
Колегія суддів зазначає, що зважаючи на складність та категорію справи, характер спору, розгляду судом першої інстанції даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, беручи до уваги розумність строків розгляду адміністративної справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджають розгляду справи №400/2667/26 в порядку письмового провадження.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Так, колегія суддів зазначає, що апеляційним судом створено учасникам процесу у даній справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Разом з цим, судова колегія звертає увагу на те, що незалежно від виду провадження (письмового або відкритого судового засідання) судом здійснюється аналіз та надається оцінка всім доводам учасників справи та переглядається рішення суду згідно правил ст.308 КАС України.
Водночас, учасники справи не позбавлені можливості скористатися своїми відповідними процесуальними правами, регламентованими ст.44 КАС України, зокрема щодо можливості надати додаткові докази та/або письмові пояснення.
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для задоволення клопотання представника апелянта та розгляду апеляційної скарги за участі сторін відсутні.
Керуючись ст.ст.241,311,321,325 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя Ю.М. Градовський
Судді О.В. Єщенко
Г.П. Казанчук