Справа № 274/6100/26
Провадження № 2/0274/3794/26
Ухвала
про повернення позовної заяви
15.09.2026 року Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Т.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України" №4" про стягнення заробітної плати-
встановив:
Позивач звернувся в суд з позовом до ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України "№4", в якому просить:
- зобов`язати Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№4)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за період з 01.10.2025 року по 31.07.2026 року в сумі 128 853,50 грн;
- зобов`язати Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№4)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-111 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» за період з 01.10.2025 року до дати виплати спірних сум.
Ухвалою судді від 21.08.2026 дану позовну заяву залишено без руху, а позивачу був наданий строк для усунення недоліків.
Копія ухвали направлялась позивачу на адресу, зазначену у позовній заяві: АДРЕСА_1 .
04.09.2026 конверт з копією ухвали від 21.08.2026, адресований позивачу, повернувся до суду з довідкою АТ «Укрпошта» «причина повернення: адресат відсутній за вказаною адресою».
У Постанові від 14 серпня 2020 у справі № 904/2584/19 Верховний Суд зробив висновок, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
За таких обставин, враховуючи, що позивачу ухвала направлялась за належною поштовою адресою, суд приходить до висновку, що є підстави вважати, що позивач був належним чином повідомлений судом про залишення його позову без руху у встановленому законом порядку.
Згідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Так, до повноваження суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
На поштовому конверті у довідці про причини повернення кореспонденції днем проставлення відмітки про повернення поштової кореспонденції є 02.09.2026 року, а відтак суд виходить із того, що копія ухвали про залишення позову без руху вручена позивачу 02.09.2026 року.
Враховуючи викладене, останнім днем виконання ухвали суду про залишення позову без руху та усунення позивачем виявлених судом недоліків форми та змісту позовної заяви було 14.09.2026 року, однак станом на час постановлення цієї ухвали позивач не усунув недоліків наведених в ухвалі суду про залишення позову без руху.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Беручи до уваги, що ОСОБА_1 недоліки позову не усунув, не цікавився провадженням у справі, не звертався із заявами про надання інформації про її рух, не знайомився з матеріалами, а конверт з ухвалою про залишення позовної заяви без руху повернувся із посиланням на відсутність адресата за місцем проживання, що свідчить про те, що позивач належним чином був повідомлений про залишення його позову без руху, вважаю, що позов слід визнати не поданим та повернути позивачу.
При цьому, суд зазначає, що повернення позивачу його заяви не буде мати для нього негативних наслідків, оскільки він не позбавлений права повторно подати до суду аналогічний позов, який не буде містити недоліків, які були зазначені в ухвалі суду від 21.08.2026 року.
Керуючись ст. 185, 258-261,354 ЦПК України, суддя
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України" №4" про стягнення заробітної плати вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз`яснити, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя: Т.М.Вдовиченко