15.09.26
22-ц/812/2200/26
Справа №490/3248/22
Провадження №22-ц/812/2200/26
У Х В А Л А
15 вересня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі судді Кушнірової Т.Б., вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 липня 2026 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 липня 2026 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Не погодившись з цим рішенням районного суду, 28 серпня 2026 року ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, шляхом подачі засобами поштового зв`язку апеляційної скарги.
Оскільки, апеляційна скарга подана з пропуском встановленого законом строку на її подання, відповідач в апеляційній скарзі звернувся до суду з клопотанням про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження.
Як на поважність причин пропуску строку посилався на те, що 15 липня 2026 року ним на офіційну електронну адресу суду першої інстанції надіслано клопотання про відкладення розгляду даної справи. Проте, оскільки жодного процесуального документа за наслідками розгляду районним судом вказаного клопотання відповідачем не отримав, тому вважав що розгляд справи відкладено на іншу дату.
Про існування рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 липня 2026 року ОСОБА_1 стало відомо лише 27 серпня 2026 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Копію цього рішення суду, як це передбачено ст. 272 ЦПК України (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) засобами поштового зв`язку не отримував.
02 вересня 2026 року ухвалою Миколаївського апеляційного суду апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без руху та витребувано з районного суду матеріали цивільної справи №490/3248/22 з метою перевірки доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
На виконання вищевказаної ухвали дана цивільна справа надійшла на адресу суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 не може бути прийнята до апеляційного розгляду враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Частиною 1 ст. 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу, в розумінні ст. 127 ЦПК України, оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом апеляційного суду, яке він використовує, виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Як вбачається з витребуваних матеріалів справи, ОСОБА_1 був обізнаний про існування судового провадження №490/3248/22, в якому він являється учасником, оскільки 21 травня 2025 року представник ОСОБА_1 - Притикін І.І., який здійснював свої повноваження на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії ВЕ 1156359 від 21 травня 2025 року, особисто надавав до суду першої інстанції заяву про ознайомлення з матеріалами справи, 27 червня 2025 року - заяву про перегляд заочного рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 травня 2023 року по даній справі, 24 листопада 2025 року та 12 січня 2026 року клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи та долучення доказів (а.с.45-46,50-54,97-98,109-110,114).
Під час розгляду справи районним судом за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 направлялися судові повістки про її розгляд, зокрема й на 15 липня 2026 року (а.с.127). Відомості про отримання відповідачем судової повістки на зазначену дату у справі відсутні.
Про розгляд даної справи також був повідомлений представник відповідача - Притикін І.І., що підтверджується довідками Центрального районного суду м. Миколаєва про доставку електронного документа, у тому числі останнім отримано судову повістку про виклик до суду на 15 липня 2026 року, що згідно з ч. 5 ст. 130 ЦПК України свідчить про вручення судової повістки відповідачу (а.с.107,124,128).
15 липня 2026 року Центральним районним судом м. Миколаєва, у відсутність учасників справи, ухвалено оскаржуване рішення.
Дата складання повного судового рішення у його тексті судом не зазначена.
21 липня 2026 року вказане рішення надіслано районним судом до Єдиного державного реєстру судових рішень, а 23 липня 2026 року забезпечено надання загального доступу.
Відомості про направлення та отримання копії оскаржуваного рішення суду відповідачем матеріали справи не містять.
Натомість, копія цього судового рішення доставлена до Електронного кабінету представника відповідача - Притикіна І.І. 22 липня 2026 року (а.с.136).
Відповідно до положень ч. 7 ст. 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Апеляційна скарга подана ОСОБА_1 28 серпня 2026 року, тобто з пропуском строку передбаченого ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами (див. постанову Верховного Суду від 03 листопада 2023 року у справі №336/10821/21).
З огляду на зазначене вище, посилання ОСОБА_1 на те, що про оскаржуване судове рішення дізнався лише 27 серпня 2026 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, як на поважність причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою самі по собі не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку, оскільки відповідач, будучи обізнаним про судове провадження у Центральному районному суді м. Миколаєва, будь-яких доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність істотних перешкод та труднощів, які унеможливлювали йоговчиняти усіх можливих і залежних від нього дій щоб дізнатись про рух даної справи та про результати її розгляду, отримати копію судового рішення та своєчасно подати апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надав.
Підстав, які б перешкоджали представнику відповідача - Притикіну І.І. вчасно надати апеляційну скаргу теж не надано.
Та обставина, що ОСОБА_1 до суду першої інстанції надано клопотання про відкладення розгляду даної справи, як підстава для поновлення строку на апеляційне оскарження, не може бути прийнята до уваги, оскільки не пов`язана з об`єктивними та поважними причинами для поновлення строку на подачу апеляційної скарги.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене перешкоджає відкриттю апеляційного провадження та є підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а заявнику відповідно до ст. 357 ЦПК України запропонувати вказати інші підстави для поновлення строку.
До того ж, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги повинні додаватися документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України «Про судовий збір».
Згідно зчастиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон), який набрав чинності з 01 листопада 2011 року, іззмінами та доповненнями станом на час подачі апеляційної скарги, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зважаючи на те, що позовну заяву у даній справі подано до суду у 2022 році судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом на 01 січня 2022 року.
Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2481 грн.
Предметом заявленого позову є вимога майнового характеру.
За такого, розмір ставки судового збору за подання такого позову має визначатися на підставі пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсотки ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 вказаного вище Закону розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, розмір судового збору за подачу вказаної апеляційної скарги повинен становити 1488 грн 60 коп (992,40*150%).
Між тим, зазначена апеляційна скарга судовим збором не оплачена.
Із складеного Миколаївським апеляційним судом акту №1/185/2026 від 31 серпня 2026 року вбачається, що у конверті, який надійшов від ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 липня 2026 року по справі №490/3248/22, з доданими до неї документами, поміж яких відсутні докази сплати судового збору за її подачу.
На підставі викладеного та відповідно до вимог ч. 2 ст. 357 ЦПК України, яка передбачає, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відтак, подана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням відповідного строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Визнати наведені підстави для поновлення строку апеляційного оскарження неповажними.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 липня 2026 року - залишити без руху.
Особі, яка подала апеляційну скаргу надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії даної ухвали, запропонувавши вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та сплатити 1488 грн 60 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги на зазначений нижче рахунок. Оригінал платіжного документу про сплату вказаного судового збору надати до Миколаївського апеляційного суду.
Реквізити рахунку для сплати судового збору:
Отримувач коштів: Миколаїв. ГУК/тг м. Миколаїв/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: [рахунок приховано]
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Миколаївський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали будуть застосовані наслідки передбачені ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Інформацію щодо справи можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою сторінки Миколаївського апеляційного суду: https://mka.court.gov.ua.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Т.Б. Кушнірова