ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/53758/24
УХВАЛА
14 вересня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Парінов А.Б.,
судді: Безименна Н.В.,
Грибан І.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Парінова А.Б. від розгляду справи №320/53758/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі ради приватних виконавців України про визнання протиправним та скасування пункту рішення та визнання протиправним та нечинним порядку, -
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі ради приватних виконавців України про визнання протиправним та скасування пункту рішення та визнання протиправним та нечинним порядку.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України про визнання протиправним та скасування рішення в частині, визнання протиправним та нечинним порядку відмовлено.
Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у задоволенні заяви представника Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України, адвоката Мальцева Вадима Петровича, про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Не погоджуючись з додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Шостого апеляційного адміністративного суду, справу №320/53758/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: судді- доповідача Кучми А. Ю. та суддів Аліменка В.О. та Безименної Н.В.
На підставі розпорядження керівника апарату Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2025 року «Про здійснення заміни судді-члена колегії суддів» здійснено заміну судді-члена колегії Безименної Н. В. у справі № 320/53758/24 в автоматичному режимі за допомогою автоматизованої системи документообігу суду та визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Кучма А.Ю., судді: Бєлова Л.В., Аліменко В.О.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі ради приватних виконавців України про визнання протиправним та скасування пункту рішення та визнання протиправним та нечинним порядку.
На підставі розпорядження керівника апарату Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року «Про здійснення заміни судді-члена колегії суддів» здійснено заміну судді-члена колегії Бєлової Л.В. у справі № 320/53758/24 в автоматичному режимі за допомогою автоматизованої системи документообігу суду та визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Кучма А.Ю., судді: Аліменко В.О., Безименна Н.В.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року призначено справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі ради приватних виконавців України про визнання протиправним та скасування пункту рішення та визнання протиправним та нечинним порядку до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на "26" лютого 2026 р. о 11:20 годин та продовжено строк розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі ради приватних виконавців України про визнання протиправним та скасування пункту рішення та визнання протиправним та нечинним порядку на строк достатній для всебічного та повного розгляду справи.
Повістками-повідомленням від 26 лютого 2026 року, повідомлено сторін, що розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі ради приватних виконавців України про визнання протиправним та скасування пункту рішення та визнання протиправним та нечинним порядку, який відбудеться о 11:40 "23" квітня 2026 р.
Довідкою секретаря судового засідання від 21 квітня 2026 року повідомлено, що розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі ради приватних виконавців України про визнання протиправним та скасування пункту рішення та визнання протиправним та нечинним порядку не буде здійснюватись, у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.
Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2026 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді Кучми А. Ю., через тривалу відсутність судді у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 червня 2026 року у справі № 320/53758/24, визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Парінов А.Б., судді Аліменко В.О., Безименна Н.В.
Згідно наказу голови Шостого ААС від 08.06.2026 № 122 к/тм «Про відрядження Аліменка В.О. » суддя Аліменко В.О. станом з 11 по 24 червня 2026 року перебуватиме у відрядженні.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 червня 2026 року у справі № 320/53758/24 визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Парінов А.Б., судді Безименна Н.В., Грибан І.О.
17 червня 2026 року ОСОБА_1 направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду заяву про відвід судді Парінова А.Б.
В обґрунтування зазначеної заяви, позивач зазначає, що суддя Парінов А.Б. викликає в нєї сумнів у неупередженості безсторонності у розгляді справи №320/53758/24, оскільки справа розглядається майже рік. Крім того, як зазначає заявник з моменту призначення нового головуючого, справу не прийнято до провадження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2026 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шостого апеляційного адміністративного суду Парінова А.Б. від розгляду справи №320/53758/24 визнано необґрунтованою та передано справу № 320/53758/24 для визначення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду судді, що вирішуватиме питання про відвід.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Парінова А.Б. у справі №320/53758/24 відмовлено.
Відповідно до Наказу №127 к/тм від 15.06.2026 Парінова Андрія Борисовича було направлено на навчальні збори з 26 червня 2026 року по 25 липня 2026 року.
25 липня 2026 року ОСОБА_1 направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду заяву про відвід судді Парінова А.Б.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2026 року прийняти до провадження справу № 320/53758/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі ради приватних виконавців України про визнання протиправним та скасування пункту рішення та визнання протиправним та нечинним порядку та продовжено строк судового розгляду справи № 320/53758/24 на розумний термін.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2026 року заяву ОСОБА_1 від 25 липня 2026 року про відвід судді Шостого апеляційного адміністративного суду Парінова А.Б. від розгляду справи №320/53758/24 залишено без розгляду.
Відповідно до Наказу №169 к/тм від 06.08.2026 Парінову Андрію Борисовичу було надано відпустку з 24 серпня по 10 вересня 2026 року.
10 вересня 2026 року ОСОБА_1 направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду заяву про відвід судді Парінова А.Б.
На обґрунтування вказаної заяви позивачка посилається на: подальше тривале невчинення колегією суддів процесуальних дій після постановлення ухвали від 28 липня 2026 року; фактичне самоусунення колегії від забезпечення розгляду справи у строк, установлений статтею 309 КАС України; відсутність належного реагування на неодноразові клопотання про прискорення розгляду справи; формальний розгляд попередньої заяви про відвід із одночасною оцінкою її доводів по суті та залишенням заяви без розгляду; участь усієї колегії у формуванні та підписанні ухвали від 28 липня 2026 року, якою фактично було легітимізовано подальше зволікання з розглядом справи.
Окремо наголошує на тому, що відповідні сумніви не можуть не оцінюватися особою ізольовано від суспільно-політичних обставин, за яких відбувається розгляд цієї справи.
Згідно ст. 126, 129 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Розглянувши заяву позивачки про відвід головуючого судді, дослідивши наведені в ній обставини та матеріали справи, суд доходить висновку про її часткову обґрунтованість з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Гарантія безсторонності суду є складовою права на справедливий суд та підлягає оцінці не лише з точки зору фактичної, суб`єктивної неупередженості конкретного судді, але й з точки зору об`єктивних обставин, які можуть породжувати у сторони або стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви щодо такої неупередженості.
Європейський суд з прав людини у своїй усталеній практиці розрізняє суб`єктивний та об`єктивний критерії оцінки безсторонності. За суб`єктивним критерієм встановлюється, чи мав конкретний суддя особисту упередженість або упередження щодо учасника чи предмета спору. За об`єктивним критерієм з`ясовується, чи забезпечували склад суду та обставини розгляду справи достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву щодо його безсторонності.
При цьому ЄСПЛ послідовно виходить із того, що за об`єктивним критерієм необхідно встановити наявність таких фактів, які можуть породжувати сумніви щодо безсторонності суду, а визначальним є питання не про суб`єктивне сприйняття заявника, а про те, чи можуть такі побоювання вважатися об`єктивно виправданими (Micallef v. Malta [GC], no. 17056/06, § 96; Morice v. France [GC], no. 29369/10, § 76).
Європейський суд також неодноразово наголошував на значенні зовнішньої довіри до суду, зазначаючи, що «правосуддя повинно не лише здійснюватися, але й бути очевидним як таке, що здійснюється» (De Cubber v. Belgium, § 26). Саме тому навіть видимість відсутності безсторонності може мати значення для оцінки дотримання статті 6 § 1 Конвенції, оскільки йдеться про довіру, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти учасникам провадження та громадськості.
Водночас суд бере до уваги, що сама по собі незгода учасника справи з процесуальними рішеннями, діями чи бездіяльністю судді не означає наявності упередженості та не може автоматично бути підставою для його відводу. Так само саме по собі порушення або перевищення строку розгляду справи не є безумовним доказом особистої упередженості судді.
Разом із тим предметом оцінки у цій заяві є не лише окреме процесуальне рішення чи окрема затримка у розгляді справи, а сукупність обставин, які склалися у конкретному судовому провадженні.
Як вбачається з матеріалів справи, після постановлення ухвали від 28 липня 2026 року розгляд справи не був продовжений у спосіб та строки, яких об`єктивно можна було очікувати з огляду на стадію провадження (з урахуванням тривалості розгляду справи первинно визначеним складом суду). Позивачка неодноразово зверталась до суду із клопотаннями про прискорення розгляду справи, посилаючись на необхідність забезпечення розгляду спору у встановлені законом строки. При цьому відповідні звернення не призвели до усунення обставин, які, на думку позивачки, зумовили подальше затягування провадження.
При вирішенні питання про безсторонність суду такі обставини не можуть бути повністю відокремлені одна від одної.
Європейський суд з прав людини при оцінці дотримання вимоги «розумного строку» враховує, зокрема, складність справи, поведінку заявника, поведінку відповідних державних органів та те, що поставлено на карту для заявника. При цьому держава несе відповідальність за організацію своєї судової системи таким чином, щоб суди могли забезпечувати розгляд справ упродовж розумного строку. Такий підхід послідовно застосовується ЄСПЛ і у справах проти України.
У цій справі позивачка пов`язує виникнення сумнівів щодо безсторонності не лише з тривалістю провадження як такою, а з тим, що головуючий суддя входив до складу колегії, яка приймала процесуальні рішення, безпосередньо пов`язані з подальшим перебігом провадження, а після неодноразових звернень позивачки щодо прискорення розгляду ситуація, на її думку, істотно не змінилася.
Суд зазначає, що така обставина сама по собі не свідчить про наявність особистої заінтересованості чи суб`єктивної упередженості головуючого судді. Навпаки, відповідно до підходу ЄСПЛ особиста безсторонність судді презюмується, доки не буде доведено протилежне. Однак відсутність доказів особистої упередженості не виключає необхідності перевірки ситуації за об`єктивним критерієм. Саме об`єктивний критерій покликаний забезпечити додаткову гарантію у випадках, коли особисту позицію судді неможливо встановити або довести.
У цьому контексті суд враховує також те, що заява про відвід подається позивачкою вже втретє. При цьому сама по собі повторність заяв не може розглядатися як доказ її обґрунтованості та не звільняє суд від необхідності встановити наявність передбачених законом підстав для відводу.
Водночас повторність звернень у конкретних обставинах цієї справи свідчить про те, що сумніви позивачки щодо безсторонності суду не є одноразовою реакцією на окреме несприятливе для неї процесуальне рішення, а сформувалися внаслідок тривалої сукупності обставин перебігу саме цього провадження.
При цьому суд виходить із необхідності забезпечення не тільки фактичної незалежності та безсторонності судді, але й такого сприйняття суду, яке виключає об`єктивно виправдані сумніви щодо його неупередженості.
ЄСПЛ наголошує, що при застосуванні об`єктивного критерію важливе значення мають обставини, які можуть породжувати у стороннього спостерігача сумнів щодо безсторонності суду. При цьому позиція особи, яка заявляє відвід, є важливою, хоча й не визначальною; вирішальним є те, чи може відповідний сумнів вважатися об`єктивно виправданим.
Суд також бере до уваги посилання позивачки на суспільно-політичний контекст, у якому здійснюється розгляд цієї справи.
Сам по собі суспільно-політичний контекст, без встановлення конкретного зв`язку з головуючим суддею, не може бути підставою для висновку про його упередженість. Суд не може виходити з припущень або суб`єктивних оцінок суспільно-політичних процесів як доказу відсутності безсторонності.
Разом із тим суд не може ігнорувати загальний принцип, відповідно до якого у демократичному суспільстві судова влада повинна користуватися довірою громадськості та учасників процесу, а гарантії незалежності й безсторонності мають бути не лише формальними, але й такими, що забезпечують зовнішню довіру до суду.
З огляду на це суд вважає, що наведені позивачкою обставини мають бути оцінені не ізольовано, а в їх сукупності.
У цьому випадку йдеться не про висновок щодо наявності особистої упередженості головуючого судді, не про визнання неправомірними його попередніх процесуальних дій та не про констатацію умисного затягування розгляду справи.
Підставою для задоволення заяви є інше: необхідність усунення сумнівів у безсторонності суду та забезпечення такого складу суду, який з позиції стороннього об`єктивного спостерігача не викликатиме сумнівів щодо неупередженості розгляду справи.
За таких обставин подальша участь головуючого судді у розгляді справи, навіть за відсутності доказів його особистої упередженості, може об`єктивно сприйматися позивачкою як продовження тієї процесуальної ситуації, щодо якої нею вже неодноразово висловлювалися сумніви.
Суд вважає, що заміна головуючого судді в цій ситуації є належним та пропорційним процесуальним заходом, спрямованим на забезпечення права позивачки на розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
При цьому така заміна не є висновком про недобросовісність судді, який відводиться, і не містить оцінки його професійної діяльності. Її метою є виключно усунення сформованих у позивачки сумнівів щодо безсторонності та забезпечення довіри до подальшого розгляду справи.
Суд також враховує, що відповідно до статті 6 Конвенції вимога безсторонності має забезпечуватися протягом усього провадження, а не лише на момент формування складу суду. Тому виникнення після початку розгляду справи обставин, які з позиції об`єктивного спостерігача можуть поставити під сумнів безсторонність конкретного судді, зумовлює необхідність їх належної процесуальної оцінки.
За сукупністю наведених обставин суд доходить висновку, що заява позивачки про відвід головуючого судді підлягає задоволенню.
Таке рішення відповідає не лише вимогам національного процесуального законодавства, а й стандартам статті 6 Конвенції, оскільки спрямоване на забезпечення фактичної та зовнішньої безсторонності суду, збереження довіри до суду та виключення будь-яких сумнівів щодо справедливості подальшого розгляду справи.
При цьому суд окремо зазначає, що задоволення заяви про відвід не означає встановлення факту особистої упередженості головуючого судді. Висновок суду ґрунтується саме на застосуванні об`єктивного критерію безсторонності, відповідно до якого для забезпечення гарантій статті 6 Конвенції достатнім є встановлення обставин, які з точки зору об`єктивного спостерігача можуть породжувати обґрунтовані сумніви щодо неупередженості суду.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 241, 242, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Заяву ОСОБА_1 від 10 вересня 2026 року про відвід судді Шостого апеляційного адміністративного суду Парінова А.Б. від розгляду справи №320/53758/24 - задовольнити.
Відвести від розгляду справи №320/53758/24 суддю Парінова А.Б.
Передати справу №320/53758/24 для визначення складу суду за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Б. Парінов
Судді Н.В. Безименна
І.О. Грибан