ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
2-з/381/28/26
381/5731/26
Ухвала
Іменем України
15 вересня 2026 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Самуха В.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», третя особа, яка не заявляє вимог на предмет спору - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, третя особа, яка не заявляє вимог на предмет спору - приватний виконавець виконавчого округу Київської області Горелик Євген Борисович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
встановив:
09 вересня 2026 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», третя особа, яка не заявляє вимог на предмет спору - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, третя особа, яка не заявляє вимог на предмет спору - приватний виконавець виконавчого округу Київської області Горелик Євген Борисович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Справа передана на розгляд головуючому судді Самусі В.О.
Разом із позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову, в якій позивачка просить вжити заходи забезпечення позову та зупинити стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису.
Ознайомившись зі змістом заяви про забезпечення позову та долучених до неї документів, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" вирішуючи питання про забезпечення позову, Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Далі, згідно правової позиції, висловленої в п. 35 Постанови ВП ВС від 15 вересня 2020 року по справі № 753/22860/17, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Оцінюючи зміст наведених заявником доводів, приходжу до переконання, що вони не свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки.
Зокрема, позивачка, як суб`єкт доказування, не підтвердила існування обставин щодо можливого утруднення подальшого виконання рішення суду або ефективного захисту її прав у випадку задоволення позову.
Посилання на арешт коштів та їх примусове стягнення само по собі не є обставиною, яка в силу статті 149 ЦПК України може бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Посилання на вагітність та отримання соціальної допомоги не підтверджені належними доказами.
При цьому, само по собі оскарження виконавчого документу, зверненого до примусового виконання, не є достатньою та самостійною підставою для зупинення примусового виконання, як заходу забезпечення позову, якщо не доведені ризики, вказані статті 149 ЦПК.
Отже, вважаю не підтвердженими доводи позивачки щодо необхідності забезпечення позову, що свідчить про відсутність підстав для задоволення цієї заяви.
Враховуючим вище викладене, керуючись приписами статті 148-150 ЦПК України, -
Постановив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 15 вересня 2026 року.
Суддя В.О.Самуха