УХВАЛА
14 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 580/12241/24
адміністративне провадження № К/990/35725/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів: Васильєвої І.А., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2026 року у справі № 580/12241/24 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги,
установив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати:
- податкове повідомлення-рішення від 23 серпня 2024 року № 12303/23-00-24-04-01, яким збільшено суму податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 141 832,79 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 9 746,23 грн, усього - 151 579,02 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 23 серпня 2024 року № 12304/23-00-24-04-01, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 11 819,40 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 812,19 грн, усього - 12 631,59 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 23 серпня 2024 року № 12308/23-00-24-04-01, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 129 457 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 12 945,70 грн, усього - 142 402,70 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 23 серпня 2024 року № 12309/23-00-24-04-01, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 30 532 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 23 серпня 2024 року № 12310/23-00-24-04-01, яким застосовано штраф у розмірі 46 980,75 грн за відсутність реєстрації податкових накладних;
- податкове повідомлення-рішення від 23 серпня 2024 року № 12311/23-00-24-04-01, яким застосовано штраф у розмірі 340 грн за неподання повідомлення про об`єкти оподаткування;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 23 серпня 2024 року № 12306/23-00-24-04-01, якою визначено заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 139 109,26 грн;
- рішення № 17307/23-00-24-04-01 від 13 листопада 2024 року про застосування штрафних санкцій.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2026 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2026 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до інформації, наявної в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» ухвала про залишення касаційної скарги без руху в електронному вигляді доставлена до електронного кабінету Головного управління ДПС у Черкаській області в підсистемі «Електронний суд» 10 серпня 2026 року о 21:58 год.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, 19 серпня 2026 року до Верховного Суду надійшло клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, відповідач просить суд врахувати дотримання процесуальних строків під час первинного звернення до суду касаційної інстанції, а також своє прагнення реалізувати право на касаційне оскарження судових рішень у цій справі шляхом повторного подання касаційної скарги у найкоротші строки після її повернення. Вказує, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права на повторне звернення до суду. Крім того, скаржник посилається на введення воєнного стану. Зазначає усталену практику Верховного Суду, відповідно до якої строк на касаційне оскарження поновлюється у випадках повторного звернення. На думку заявника, сукупність зазначених обставин свідчить про наявність поважних підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, у зв`язку з чим він просить суд поновити цей строк.
У зв`язку з перебуванням головуючого судді та судді-члена колегії Васильєвої І.А. у відпустках вирішення питання щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі вирішується після їх виходу з відпусток.
Розглянувши зазначене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для його поновлення не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Суд установив, що скаржник уже неодноразово реалізовував своє право на касаційне оскарження рішень у цій справі. Ухвалами Верховного Суду від 14 квітня 2026 року, від 11 травня 2026 року, від 11 червня 2026 року та від 22 липня 2026 року подані ним касаційні скарги було повернуто як такі, що не містили обов`язкових підстав касаційного оскарження.
Верховний Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не може вважатися обґрунтованим, оскільки невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення касаційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, а тому не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Крім того, для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, а строк, що сплинув на момент подання касаційної скарги після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію про те, що запровадження воєнного стану на території України не зупинило перебіг процесуальних строків.
Питання поновлення процесуального строку у разі його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Саме по собі посилання на запровадження воєнного стану на території України не може вважатися поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку суб`єкту владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду, та без надання належних доказів того, яким саме чином запровадження воєнного стану вплинуло на діяльність такого суб`єкта, що, своєю чергою, зумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення чи продовження.
Водночас жодних доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку скаржником не надано.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, зазначені причини пропуску строку на касаційне оскарження не свідчать про існування об`єктивних непереборних перешкод для своєчасної реалізації процесуальних прав.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Ураховуючи те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Черкаській області про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2026 року у справі № 580/12241/24 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. А. Васильєва
М. М. Яковенко