УХВАЛА
15 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 380/24930/25
адміністративне провадження № К/990/34470/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Соколова В.М., Радишевської О.Р.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2026 у справі № 380/24930/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо відмову внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення його з військового обліку;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 , повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення його з військового обліку та прийняти рішення по суті з урахуванням правової оцінки суду;
- зобов`язати до ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про виключення ОСОБА_1 , з військового обліку.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.06.2026 позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 01.12.2025 про внесення до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 .
- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.12.2025 про внесення до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 , та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або мотивовану відмову у їх внесенні.
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_1 подав апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2026 апеляційну скаргу залишено без руху, запропоновано апелянту усунути недоліки апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання документа про сплату судового збору в розмірі 1453,44 грн та доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2026 у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати відмовлено. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.06.2026 у справі № 380/24930/25 повернуто скаржнику.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, 22.07.2026 ІНФОРМАЦІЯ_1 через підсистему «Електронний суд» подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06.08.2026 касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2026 у справі № 380/24930/25 залишено без руху, надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом надання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
В межах строку, визначеного Судом в ухвалі від 06.08.2026, скаржник усунув недоліки касаційної скарги.
Ураховуючи, що у період з період з 10.08.2026 до 08.09.2026 суддя Мельник-Томенко Ж.М. перебувала у відпустці питання щодо розгляду матеріалів касаційної скарги вирішується після припинення обставин, які перешкоджали такому розгляду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81): «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Статтею 298 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга).
Положеннями статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Таким чином процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги.
Так, звертаючись із апеляційною скаргою відповідач, в порушення вимог процесуального закону, до апеляційної скарги не долучив документ про сплату судового збору, а також не надав доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи.
Ухвалою від 14.07.2026 Восьмий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу залишив без руху, встановив апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
У встановлений апеляційним судом в ухвалі від 14.07.2026 строк, скаржником подано до апеляційного суду клопотання про відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати та долучено доказ направлення копії апеляційної скарги позивачу.
Суд апеляційної інстанції, врахувавши вимоги статті 8 Закону України «Про судовий збір», виснував, що відповідач не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», а звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати судовий збір.
Додатково апеляційний суд зауважив, що відсутність коштів на рахунках відповідача не може бути підставою для відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Отже, вимоги ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2026 про залишення апеляційної скарги без руху скаржником у повному обсязі не виконано, недоліки апеляційної скарги не усунуто.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, яка в силу положень частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, апеляційна скарга повертається з підстав, передбачених частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, при настанні двох взаємопов`язаних умов: 1) неусунення недоліків, на які вказав суд; 2) закінчення установленого судом строку.
Оскільки у встановлений судом процесуальний строк недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для застосування положень пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України та повернення апеляційної скарги апелянту.
З огляду на наведене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків скарги, правильно застосував положення частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
У цій справі Суд також враховує, що відповідач не позбавлений можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений Кодексом адміністративного судочинства України спосіб звернення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
За такого правового врегулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2026 у справі № 380/24930/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Судді Ж.М. Мельник-Томенко В.М. Соколов О.Р. Радишевська