У Х В А Л А
14.09.2026 Справа №607/6127/19 Провадження №2-п/607/61/2026
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Вийванка О. М.
за участю секретаря судового засідання Дудченко Ю. Р.
учасників справи:
представника позивача Маракіної О. Г.
представника заявника Гаврищука В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Заявник ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про перегляд заочного рішення суду у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішеннясуду у даній справі відповідач зазначає, що 30.07.2026 ним здійснено ознайомлення з матеріалами справи та встановлено, що заочне рішення суду відповідач отримав 20.08.2019. Проте, ОСОБА_1 фактично дане рішення суду не отримував, підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення не належить йому, що підтверджується долученою копією паспорта серії НОМЕР_1 . Також, вказав, що за адресою АДРЕСА_1 відповідач не міг фізично отримати копію судового рішення, а також повісток, які йому направлялися, оскільки житловий будинок за даною адресою перебував в іпотеці АТ «Ощадбанк» та реалізувався на електронних торгах, що підтверджується Протоколом № 208778 від 31.10.2016. Після реалізації будинку ОСОБА_1 фактично за даною адресою не проживав і жодних повісток та документів від суду не отримував. Крім того, ОСОБА_1 проходить військову службу в ЗСУ, що унеможливлювало своєчасне отримання кореспонденції. Із прийнятим рішенням у справі не погоджується з підстав, викладених у заяві, зокрема, зазначив, що строк позовної давності сплив 02.12.2013, отже заявлені позовні вимоги банком у березні 2019 не підлягають задоволенню, відтак просить суд поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду від 30.07.2019 у справі № 607/6127/19, скасувати заочне рішення суду від 30.07.2019 у справі № 607/6127/19 та призначити справу до розгляду, застосувати наслідки пропущення строку позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник заявника у судовому засіданні просив поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, оскільки рішення суду отримали 30.07.2026 та скасувати заочне рішення суду.
Представник позивача у судовому засіданні заперечила проти задоволення заяви та просила залишити її без задоволення, попередньо подавши письмові заперечення, в яких зазначила, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про наявність судового процесу, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах даної справи, а отже останній свідомо відмовляючись отримувати конверти не виявив бажання скористатись своїм правом бути присутнім у судовому засіданні та подавати докази, заперечення чи клопотання щодо предмету спору, а також заяви із повідомленням про зміну місця проживання. Також зазначила, що на виконання заочного рішення суду від 30.07.2019, судом було видано виконавчий лист, який 02.10.2019 скеровано на виконання до відділу ДВС та 08.10.2019, 15.12.2020 та 28.03.2023 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження, однак повернуто виконавчий документ стягувачу. Відтак, вважає, що відповідачу було відомо про рішення суду та відкриті виконавчі провадження відносно останнього, а тому просить суд у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду - відмовити.
Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши та дослідивши матеріали даної справи, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що у цивільній справі № 607/6127/19 ухвалено заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 30 липня 2019 року, яким вирішено задовольнити позов акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором № 185 від 21.11.2006 р. в розмірі 51 859,19 дол. США (п`ятдесят одна тисяча вісімсот п`ятдесят дев`ять доларів США 19 центів) та 21 700,70 грн. (двадцять одна тисяча сімсот гривень 70 копійок) сплаченого судового збору.
Частини 1-4 ст. 284 ЦПК України визначають, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у цивільній справі № 607/6127/19 за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,ухвалено 30.07.2019.
Суд враховує, що 30.07.2026 адвокат Гаврищук В.В., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , отримав доступ до матеріалів справи та ознайомився з ними, що підтверджується наявною у матеріалах справи письмовою розпискою.
Дата надання доступу до матеріалів справи підлягає врахуванню при вирішенні питання щодо дотримання строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, оскільки саме з цього моменту представник відповідача мав об`єктивну можливість реалізувати право на його оскарження.
Як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач ОСОБА_1 отримав копію заочного рішення суду 20.08.2019.
Також відповідач був повідомлений у встановленому законом порядку про дату, час та місце судових засідань, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення із відміткою «вручено особисто», зокрема, 17.04.2019, 02.05.2019, 24.05.2019 та 15.07.2019.
Відтак, встановлений законом тридцятиденний строк для подання заяви про перегляд заочного рішення суду закінчився 20.09.2019, а двадцятиденний строк, протягом якого представник відповідача мав право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, закінчився 09.09.2019.
Разом з тим, заяву про перегляд даного заочного рішення суду представник відповідача подав лише 17.08.2026, тобто з пропуском визначеного законом двадцятиденного строку.
Клопотання про поновлення процесуального строку представник відповідача обґрунтував тим, що заяву про перегляд заочного рішення суду подано ним поза межами встановленого строку, оскільки фактично дане рішення суду відповідач не отримував, а підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення не належить відповідачу ОСОБА_1 .
Однак, суд не бере до уваги посилання сторони відповідача на те, що підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення не належить відповідачу ОСОБА_1 , оскільки будь-яких доказів на підтвердження цієї обставини суду надано не було, а тому, суд позбавлений можливості самостійно встановити належність або неналежність підпису конкретній особі без наявності спеціальних знань.
Разом з тим, поважні причини, які перешкоджали стороні відповідача подати заяву про перегляд заочного рішення суду у період з 20.08.2019 до 20.09.2019, не вказано та докази на підтвердження цих обставин суду не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторона відповідача не проявила належної процесуальної активності та не довела існування об`єктивних перешкод, які унеможливлювали подання заяви про перегляд заочного рішення суду у встановлений законом строк.
При цьому, у резолютивній частині заочного рішення суду, суд роз`яснив відповідачу строк та порядок подання заяви про його перегляд.
У постанові від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у питаннях оцінки поважності причин пропуску процесуального строку на оскарження як підстави для його поновлення слід враховувати критерії, сформовані у практиці ЄСПЛ, а саме: тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин; при цьому заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії», пункт 109 ).
Також Велика Палата Верховного Суду констатує, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (ч. 2 ст. 126 ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення, подана з пропуском установленого законом строку, за відсутності підстав для його поновлення, підлягає залишенню без розгляду.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що вищенаведені обставини не можуть свідчити про поважність причин пропуску процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.
Інші достатні та переконливі доводи, які б свідчили про наявність поважних причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду від 30.07.2019, представник відповідача не навів та докази на підтвердження цих обставин до заяви не додав.
Право на поновлення процесуального строку не є безумовним та підлягає реалізації лише за наявності належно підтверджених обставин, які об`єктивно перешкоджали особі своєчасно вчинити відповідну процесуальну дію. Учасник справи, який посилається на поважність причин пропуску строку, повинен довести не лише факт виникнення певних труднощів, але й те, що такі труднощі існували протягом усього періоду пропуску строку та унеможливлювали звернення до суду.
Однак, представник відповідача фактично обмежився посиланням на те, що підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення не належить відповідачу ОСОБА_1 та не навів жодних обставин, які б пояснювали неможливість звернення до суду у подальшому до закінчення встановленого законом строку. Відсутність належного обґрунтування причин бездіяльності протягом значного проміжку часу виключає можливість визнання пропуску процесуального строку таким, що стався з поважних причин.
За таких підстав, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення такого строку.
Статтею 126 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку є необґрунтованим та задоволенню не підлягає, а відтак заяву про перегляд заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.07.2019 у даній цивільній справі, слід залишити без розгляду.
На підставі наведеного, керуючись статтями 126, 260, 261, 284, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.07.2019 у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою http://court.gov.ua/fair/sud.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів, з дня її проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвалу суду складено та підписано 14 вересня 2026 року.
Головуючий суддя О. М. Вийванко