ЄУН 201/12621/26
Провадження № 2-о/201/420/2026
2-сз/201/64/26
УХВАЛА
про передачу справи на розгляд іншого суду
15 вересня 2026 року Соборний районний суд міста в складі: головуючого - судді Покопцевої Д.О., ознайомившись із матеріалами заяви ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, заінтересована особа - ОСОБА_2
ВСТАНОВИВ:
Рух справи
19.08.2026 до Соборного районного суду міста Дніпра через підсистему «Електронний суд» надійшла вказана заява, датована 18.08.2026, за підписом представника заявника - ОСОБА_3 (діє згідно електронної довіреності від 17.11.2025), в якій останній просить суд встановити юридичний факт, що свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 15.12.2006 державним нотаріусом Скадовської державної нотаріальної контори Херсонської області Куліш Л.Г., зареєстроване в реєстрі за № 4218, спадкова справа № 212/05, в якому ідентифікаційний номер спадкоємиці зазначено як « НОМЕР_1 », - належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обгрунтування цих вимог заявник вказує, що у свідоцтві про право на спадщину за законом, виданому 15.12.2006 державним нотаріусом Скадовської державної нотаріальної контори Херсонської області Куліш Л.Г. (спадкова справа № 212/05, зареєстровано в реєстрі за № 4218) допущено помилку у РНОКПП спадкоємця ОСОБА_4 (матері заявника), а саме - вказано « НОМЕР_1 » замість правильного « НОМЕР_2 ». Надалі ці неправильна інформація автоматично перенесена до Державного реєстру речових прав при реєстрації 30.01.2007.
Через цю помилку заявник після смерті матері не може оформити свої спадкові права, нотаріусом відповідачу видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2026 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Покопцеву Д.О.
21.08.2026р. до Соборного районного суду міста Дніпра через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про повернення судового збору.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 316 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
У заяві ОСОБА_1 зазначається, що, оскільки заявник зареєстрований у м. Дніпро, Амур-Нижньодніпровський район, то заява відноситься до юрисдикції Соборного районного суду м. Дніпра.
Згідно з ст. 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» встановлено, що громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.
За змістом п. 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265, особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Суд враховує ч. 4 ст. 263 ЦПК України якою передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.06.2024 у справі № 554/7669/21 (провадження № 61-5805сво23) визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом. Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності. Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
Судом направлений запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Через неотримання відповіді на цей запит в розумні строки суд скористався даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Як вбачається з відповіді № 3321146 від 15.09.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, заявник ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований в АДРЕСА_1 з 17.10.2022, що за адміністративним поділом належить до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, зокрема, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Беручи до уваги відомості про адресу реєстрації місця проживання в АДРЕСА_1 суд приходить висновку про наявність правових підстав для передачі даної цивільної справи за територіальною підсудністю до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра разом із заявою про повернення судового збору.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду.
При цьому ч. 3 ст. 31 ЦПК України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 4, 27, 31, 259-261, 293, 294, 315, 316, 352-354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, заінтересована особа - ОСОБА_2 разом із заявою про повернення судового збору - передати за підсудністю до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра (місцезнаходження: 49083, м. Дніпро, вул. Новоселівська, буд. 9).
Передачу справи на розгляд вказаного суду за встановленою підсудністю здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження даної ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ЦПК України).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Д.О. Покопцева