справа № 462/8331/26
УХВАЛА
16 вересня 2026 року суддя Залізничного районного суду міста Львова Кирилюк А. І., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Прокуратури Львівської області, Державної казначейської служби України, Міністерства внутрішніх справ України про стягнення 3% річних та інфляційних витрат у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання за виконавчим листом № 463/1700/21,
установив:
Позивача ОСОБА_1 , 15.09.2026 року (вх. № 25182) звернувся до Залізничного районного суду м. Львова із позовом відповідачів, у якому просить стягнути з Державного бюджету України (через Державну казначейську службу України) на користь позивача за період з 26.12.2024 року до 11.09.2026 року за виконавчим листом № 463/1700/21 3% річних у розмірі 513 грн 70 коп. та основний борг у розмірі 10 000 грн 00 коп.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2026 року визначено головуючого суддю Залізничного районного суду м. Львова - Кирилюка А. І.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов висновку, що справа не підсудна Залізничному районному суду м. Львова, виходячи з наступного.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами підсудності є, зокрема, загальна, альтернативна та виключна.
Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом підсудності.
Відповідно до положень ЦПК України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з позовної заяви, зареєстрованим місцем проживання позивача ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , тоді як місцезнаходження відповідача - Державної казначейської служби України (м. Київ, вул. Бастіонна, 6) та Міністерства внутрішніх справ України (м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10) - територіально не належить до підсудності Залізничного районного суду м. Львова. Позовна заява обгрунтування визначення підсудності іншим чином не містить.
Оскільки територіальна юрисдикція вказаного суду не поширюється на місцезнаходження відповідача, а позивачем не надано доказів наявності підстав для розгляду справи у Залізничному районному суді м. Львова, дана справа підлягає передачі за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.
Так, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України).
Стаття 32 ЦПК України передбачає, що спори між судами про підсудність не допускаються.
Взявши до уваги те, що спори між судами про підсудність не допускаються, та одночасно враховуючи, що розгляд даної заяви призведе до грубого порушення норм чинного законодавства, суд дійшов висновку щодо передачі справи на розгляд Печерського районного суду міста Києва, який у світлі вимог ЄСПЛ є «судом, встановлений законом» у даній конкретній справі.
З огляду на викладене, керуючись ст. 27, 28, 31, 32, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Прокуратури Львівської області, Державної казначейської служби України, Міністерства внутрішніх справ України про стягнення 3% річних та інфляційних витрат у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання за виконавчим листом № 463/1700/21 - передати на розгляд Печерського районного суду міста Києва.
Копію ухвали невідкладно направити позивачу для відома.
Ухвала може бути оскаржена у апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті (справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду), здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: