ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
15 вересня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 676/1469/24
Провадження № 22-ц/820/2380/26
Хмельницький апеляційний суд у складі судді-доповідача П`єнти І.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на заочне рішення Камянець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 серпня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Камянець-Подільської міської ради, про позбавлення батьківських прав,
в с т а н о в и в:
Заочним рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 серпня 2024 року позов задоволено. Позбавлено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, 10 вересня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_4 , як особа, яка не брала участі у справі, подав до Хмельницького апеляційного суду апеляційну скаргу на заочне рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 серпня 2024 року, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та відстрочити сплату судового збору.
В обґрунтування заяви про поновлення строку скаржник зазначає, що оскаржуваним рішенням суду встановлено обставини щодо самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини її батьком, у зв`язку з чим у нього виникло право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а на ІНФОРМАЦІЯ_5 покладено обов`язок розглянути відповідну заяву та оформити відстрочку на підставі статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Скаржник вважає, що оскаржуване рішення впливає на його права та обов`язки, а тому має право на його апеляційне оскарження. Зазначає, що листом Служби безпеки України від 11.08.2026, який був отриманий та зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_5 за № 38543, його було поінформовано про наявність у провадженні Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області судової справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 . У зв`язку з відсутністю інформації про наявність судового провадження та ухвалене судове рішення ІНФОРМАЦІЯ_5 не мав можливості бути залученим до розгляду справи для належного захисту своїх прав та інтересів.
Вирішуючи питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, суд виходить із такого.
За приписами ч. 1 ст. 352 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Разом із тим, ч. 2 ст. 358 ЦПК України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Судом встановлено, що заочне рішення ухвалено 01 серпня 2024 року, при цьому ІНФОРМАЦІЯ_4 участі у справі в суді першої інстанції не брав.
Про оскаржуване рішення скаржнику стало відомо 11.08.2026, після чого 10.09.2026 подано апеляційну скаргу.
За таких обставин, строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, а тому колегія суддів вважає за можливе його поновити.
Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору колегія суддів виходить із такого.
За змістом п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору скаржник зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснено запит щодо отримання коштів, необхідних для сплати судового збору, у зв`язку з чим на даний час очікується їх надходження на відповідний рахунок. Після отримання коштів оплату судового збору буде проведено невідкладно.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Статтею 8 ЗУ «Про судовий збір», визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Зі змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову в яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Предметом цієї справи є захист сімейних прав, а тому скаржник не позбавлений права звернутися з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за наявності передбачених законом підстав.
Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Водночас скаржником не надано доказів на підтвердження обставин, які унеможливлюють сплату судового збору на момент подання апеляційної скарги.
Посилання юридичної особи на здійснення запиту щодо отримання коштів для сплати судового збору без надання належних доказів її майнового стану не є достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.
За таких обставин, клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Порядок сплати судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як убачається зі змісту рішення суду першої інстанції, 29 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом немайнового характеру до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради, про позбавлення батьківських прав.
Тому при визначенні розміру судового збору за подання апеляційної скарги враховується вимога немайнового характеру.
За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1.2.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року встановлено у розмірі 3028 грн, а тому розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позову, становив 1211,20 грн.
Відповідно до пп. 6.1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення суду юридичною особою судовий збір сплачується в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Таким чином, за подання апеляційної скарги скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1816,80 грн (1211,20 грн х 150 %) за такими реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у Хмел.обл/Хмельниц. мтг/22030101,
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37971775,
Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.),
Код банку отримувача (МФО) - 899998,
рахунок отримувача - [рахунок приховано],
Код класифікації доходів бюджету - 22030101,
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) по справі ____ (номер справи), Хмельницький апеляційний суд.
Судовий збір буде зарахований при умові правильного зазначення всіх платіжних реквізитів.
Разом з цим, у прохальній частині апеляційної скарги скаржник зазначає про оскарження рішення суду в частині визначення місця проживання неповнолітньої дитини після розірвання шлюбу з батьком та просить ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. Водночас предметом розгляду у суді першої інстанції було позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, а питання визначення місця проживання дитини предметом позову не було.
Отже, скаржнику необхідно уточнити прохальну частину апеляційної скарги відповідно до предмета та змісту оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, в апеляційній скарзі мають бути зазначені: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
До апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України).
Разом із тим зі змісту поданої апеляційної скарги вбачається, що скаржником не зазначено всіх учасників справи, а саме - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради, не зазначено його місцезнаходження, а також не надано копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів для зазначеного учасника справи.
Згідно з ч. 3 ст. 356 ЦПК України, апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Апеляційну скаргу від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 підписано Корецьким Віталієм Валерійовичем.
На підтвердження повноважень представника до апеляційної скарги додано довіреність від 20 січня 2026 року, відповідно до якої ІНФОРМАЦІЯ_4 в особі полковника ОСОБА_4 , який діє на підставі наказу Міністра оборони України (по особовому складу) № 2183 від 18 грудня 2025 року, уповноважує Корецького Віталія Валерійовича представляти інтереси ІНФОРМАЦІЯ_1 у судах України. Крім того, строк дії довіреності закінчився 31.12.2025.
Водночас, згідно з ч. 1, 3 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20, можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи особи, яка не є її керівником або членом виконавчого органу, має підтверджуватися законом, статутом чи положенням юридичної особи або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією. При цьому довіреність юридичної особи сама по собі не підтверджує повноважень особи діяти в порядку самопредставництва.
Разом із тим, до апеляційної скарги не додано документа, який би підтверджував повноваження Жураковського Вадима Васильовича діяти від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 та, відповідно, уповноважувати інших осіб представляти інтереси центру в судах.
Отже, надана довіреність від 20 січня 2026 року не є достатнім підтвердженням повноважень Корецького Віталія Валерійовича діяти від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку самопредставництва.
Інших документів на підтвердження повноважень ОСОБА_5 діяти в порядку самопредставництва ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), посадової інструкції або іншого документа, яким визначено його право представляти інтереси центру в суді, до апеляційної скарги не додано.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху.
Керуючись ст.ст. 127, 185, 357 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити ІНФОРМАЦІЯ_1 строк на апеляційне оскарження заочного рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 серпня 2024 року.
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на заочне рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 серпня 2024 року залишити без руху та надати скаржнику строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для подання апеляційної скарги у новій редакції, оформленої відповідно до вимог ст. 356 ЦПК України, а також її копій та копій доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, сплати судового збору у розмірі 1816,80 грн, подання документів на підтвердження повноважень Корецького Віталія Валерійовича діяти від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку самопредставництва, зокрема документів, передбачених статтею 58 ЦПК України.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.В. П`єнта