Справа № 209/6450/26
Провадження № 2-о/209/116/26
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
15 вересня 2026 року м. Кам`янське
Суддя Дніпровського районного суду міста Кам`янського Левицька Н.В., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті, -
ВСТАНОВИВ:
15 вересня 2026 року до Дніпровського районного суду міста Кам`янського через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті. У поданій заяві, заявник просить суд:
встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхнє Яблонове, Волоконівського району, Білгородської області, громадянина України, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Луганськ;
встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Новоекономічне, Донецької області Україна, громадянка України, померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Луганськ.
Заявник зазначає, що встановлення факту, що має юридичне значення необхідно встановити заявниці для проведення державної реєстрації смерті батьків в органах реєстрації України, оскільки паперові листи видані окупаційною владою м. Луганськ визнаються державою Україна та міжнародною спільнотою.
Перевіривши заяву та додані до неї документами, суд дійшов висновку, що заява не відповідає вимогам ЦПК України, та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Як виснував Верховний Суд у постановах від 20 січня 2021 року у справі № 9901/258/20, від 23 лютого 2023 року у справі № 990/70/22, від 08 листопада 2023 року у справі № 120/969/23, (позивач) заявник складає та подає до суду (позовну) заяву, і саме на нього покладено процесуальним законодавством обов`язок її належного оформлення. Розгляд (позовної) заяви, яка складена без дотримання передбачених ЦПК України вимог, не передбачений положеннями процесуального законодавства.
Щодо прохальної частини заяви.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Відповідно до додатку 17-1 до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в України обов`язкові відомості про померлу особу: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження, місце народження (місто, село, район, область, держава), дата смерті, місце проживання (повна адреса), паспорт або паспортний документ (серія, номер, яким органом і коли виданий), документ, що підтверджує факт смерті (назва документу, яким органом та коли виданий), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Відтак для проведення державної реєстрації смерті особи слід зазначити, прізвище, ім`я, по батькові померлого, дату та місце смерті, причина смерті, дата та місце народження померлого, громадянство померлого.
У прохальній частині заяви заявник просить суд: «встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхнє Яблонове, Волоконівського району, Білгородської області, громадянина України, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Луганськ» та «встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Новоекономічне, Донецької області Україна, громадянка України, померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Луганськ».
Отже прохальна частина заяви не містить всіх належних відомостей, без зазначення яких орган державної реєстрації актів цивільного стану не матиме змоги встановити усі належні дані для видачі свідоцтва про смерть.
Суд звертає увагу на те, що за приписами ч.2 та ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зі змінами, які набули чинності з 07.05.2022, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Отже, вказаною нормою Закону передбачено виключення, у тому числі для документів, які видані органами та/або особами створеними, обраними чи призначеними у порядку, не передбаченому законом, зокрема, для документів, які підтверджують факт смерті і повинні додаватися до заяви про державну реєстрацію смерті.
Таким чином, заявнику необхідно уточнити прохальну частину заяви, зазначивши щодо кожної померлої особи всі відомості про факт смерті, які необхідні для подальшої державної реєстрації смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану, зокрема дату та місце смерті, причину смерті (якщо така відома), громадянство померлої особи та останнє місце проживання (адресу житла) померлої особи, якщо такі відомості наявні.
У разі відсутності у заявника зазначених відомостей йому необхідно зазначити про це у заяві та повідомити суд про причини неможливості їх зазначення.
Щодо доказів, які підтверджують обставини вимог.
Доказами, відповідно до положень ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно частин 3 та 4 статті 95 ЦПК України учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, а не зробленої копії з фото, відтак це дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі №160/7887/18.
Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.
Крім того, суд звертає увагу, що копії документів, які долучаються до заяви, мають бути належної якості, щоб на них можна було прочитати весь текст документа, чітко встановити всі його реквізити, а також щоб межі документа не були порушені.
Однак заявником до заяви долучено копію першої сторінки паспорта громадянина України ОСОБА_2 , межі якої порушено, у зв`язку з чим неможливо встановити всі реквізити цього документа. Зазначене унеможливлює належне дослідження судом поданої копії документа.
Крім того, заявницею до заяви долучено лише першу сторінку копії паспорта ОСОБА_3 , а також першу та третю сторінки копії паспорта ОСОБА_2 . Водночас повні копії паспортів померлих осіб заявницею не надано, що позбавляє суд можливості встановити всі необхідні відомості, зокрема щодо місця їх реєстрації, а також інших відомостей, які можуть мати значення для вирішення поданої заяви.
Водночас суд вважає за необхідне наголосити, що на цій стадії суд не здійснює аналізу змісту долучених до заяви документів, не встановлює їх доказового значення та не надає їм оцінки. Суд лише перевіряє подані документи на предмет відповідності вимогам, встановленим процесуальним законодавством, та можливості їх належного дослідження в подальшому.
За таких обставин заявниці необхідно усунути зазначені недоліки, зокрема надати належної якості та повні копії відповідних документів, з яких можливо чітко встановити їх зміст та необхідні реквізити, у разі наявності таких документів у заявниці.
У разі відсутності у заявниці повних копій паспортів померлих осіб їй необхідно зазначити про це у заяві та повідомити суд про причини неможливості їх подання, а також, за можливості, надати інші документи, що містять відповідні відомості.
Щодо сплати судового збору.
Судом встановлено, що до заяви заявником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Звертаючись до суду з заявою в порядку окремого провадження заявник не надала документу про сплату судового збору, зазначивши про те, що є звільненою від його сплати на підставі п.21 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», оскільки предметом звернення є встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України.
Відповідно до змісту пункту 21 частини першої статті 5 закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Аналіз наведеної правової норми свідчить про те, що у згаданих справах від сплати судового збору звільняються заявники не у всіх без виключення випадках, обумовлених збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, а лише у тому разі, коли такі обставини призвели до чітко визначених законодавцем наслідків, а саме: вимушене переселення з тимчасово окупованих територій України, загибель, поранення, перебування в полоні, незаконне позбавлення волі або викрадення, втрата документів, порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Отже, законодавцем чітко визначено причинно-наслідковий зв`язок між подією (збройна агресія, конфлікт, тимчасова окупація тощо), яка потягла дію-наслідок (вимушене переселення, загибель тощо), що стало підставою для звернення до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом в ухвалі від 28.02.2024 року по справі №759/17678/22.
Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 , підставою звернення до суду з приводу встановлення факту смерті її батька та матері є та обставина, що останні померли на тимчасово окупованій території України, що унеможливлює державну реєстрацію факту смерті.
При цьому, заява про встановлення факту смерті не містить доводів або будь-якої інформації про те, що смерть батьків заявниці перебуває у причинно наслідковому зв`язку зі збройною агресією або тимчасовою окупацією території України.
Враховуючи, що сам по собі факт смерті особи на тимчасово окупованій території не віднесений законом до обставин, які надають пільги по сплаті судового збору при зверненні до суду з метою встановлення такого факту, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати заявницю звільненою від сплати судового збору згідно п.21 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду заяви фізичною особою у справах окремого провадження ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у
2026 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328 гривень.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою заяви у справах окремого провадження встановлено ставку судового збору 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.
Оскільки заявник у поданій заяві просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхнє Яблонове, Волоконівського району, Білгородської області, громадянина України, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Луганськ та встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Новоекономічне, Донецької області Україна, громадянка України, померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Луганськ то заявниці слід сплатити судовий збір за кожну вимогу про встановлення факту у загалному розмірі 331,20 грн (665,60 грн+665,60 грн) та надати суду відповідні підтверджуючі документи.
Судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами:
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору:
Отримувач коштів УК у м.Кам`янс./Дніпров.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача [рахунок приховано]
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу: *;101;_____________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи(завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття РНОКПП і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за заявою ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпровський районний міста Кам`янського (назва суду, де розглядається справа).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 , інша особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті слід залишити без руху.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, заяву слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.
У разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Водночас,суд також звертає увагу заявника на те, що частиною 1 ст. 177 ЦПК України визначено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У даній справі заінтересованих осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
При цьому, суд зазначає заявникові, що у відповідності до положень ч.9 статті 43 ЦПК України, якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Спосіб усунення недоліків полягає в поданні заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в мотивувальній частині ухвали суду, з наданням копій всіх документів, що додаються до неї з урахуванням вимог ст. 95 ЦПК та з урахуванням положень статті 43 ЦПК України та копії квитанції про сплату судового збору.
Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
Додатково суд роз`яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст.ст. 175-177,185, 258-261, 294, 315-317, 353 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті - залишити без руху.
Надати заявнику п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
Роз`яснити заявнику, що у разі невиконання вимог ухвали суду у зазначений строк, заява вважається неподаною і повертається заявнику з усіма доданими до неї документами.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА