УХВАЛА
Справа № 564/3837/26
14 вересня 2026 року
Суддя Костопільського районного суду Рівненської області Снітчук Р.М.,
перевіривши в м. Костопіль позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
08.09.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 про встановлення факту її проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період із січня 2017 року по день зникнення безвісти останнього, а саме до 14 лютого 2026 року.
В обгрунтування заявлених вимог покликалася на те, що з 2017 року проживала однією сім`єю, як чоловік і дружина, без реєстрації шлюбу, із ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , мали взаємні права та обов`язки, притаманні подружжю.
У жовтні 2025 року ОСОБА_2 був призваний до лав ЗСУ.
У лютому 2026 року вона отримала від ІНФОРМАЦІЯ_2 сповіщення № 1973 про те, що її чоловік ОСОБА_2 , старший навідник 2 єгерського відділення 1 єгерського взводу 3 єгерської роти 1 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти 14.02.2026, під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини в районі н.п. Покровськ Покровського району Донецької області.
Це повідомлення є підставою для подання документів для призначення пенсії і допомоги, надання пільг у встановленому законодавством порядку.
Встановлення зазначеного юридичного факту є необхідним їй для реалізації наданих їй соціально - економічних прав, по`вязаних із отриманням соціальних виплат, пенсій, пільг, субсидій, грошового забезпечення, у зв`язку із зникненням безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обгрунтування.
Разом із тим, із поданої позовної заяви вбачається, що вона не відповідає вимогам п. 4, п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, зокрема у ній не викладено зміст позовних вимог: спосіб захисту прав та інтересів, передбачений законом і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги.
Із змісту позовної заяви не вбачається наявність спору про право цивільне та позивачем не заявлено відповідної матеріально-правової вимоги до відповідача, яка б вказувала на можливість розгляду заявлених вимог у порядку позовного провадження.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2024 по справі № 523/14489/15-ц сформульовано правовий висновок про те, що у справах позовного провадження юридичні факти належать до предмета доказування та підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов`язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами.
Обґрунтування позиції суду щодо підтвердження чи спростування такого юридичного факту має бути наведено у мотивувальній частині рішення, де зазначаються фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. У резолютивній частині рішення у справах позовного провадження суд має зробити висновок про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог. Вимоги про встановлення юридичного факту не є вимогами, які забезпечують ефективний захист прав у справах позовного провадження, а лише підставою для вирішення такої справи (пункти 43 - 44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2024 року по справі № 523/14489/15-ц).
Заявлена позивачкою вимога про встановлення юридичного факту спільного проживання з ОСОБА_2 не є ефективним способом захисту прав та не є матеріально-правовою вимогою.
У постанові Верховного суду № 686/4587/24 від 11.03.2026 зазначено, що законодавство України розглядає окреме провадження встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу як універсальну процесуальну форму (пункт 5 частини другої статті 293, пункт 5 частини першої статті 315 ЦПК України).
Окреме провадження характеризується безспірністю, тобто ніхто не заперечує те право, для реалізації якого заявнику треба встановити юридичний факт (частина шоста статті 294 ЦПК України).
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір - це суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін; спір поділяється на матеріальний і процесуальний.
Спір має бути справжнім і серйозним, а не гіпотетичним; він може стосуватися не лише фактичного існування права, але і його обсягу та способу здійснення; результат провадження повинен мати безпосереднє вирішальне значення для права, про яке йдеться.
Згідно з принципом процесуальної економії штучне "подвоєння" судового процесу є неприпустимим з огляду на те, що вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту, про що Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала (постанови від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16, від 10 квітня 2024 року у справі № 760/20948/16).
Встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу передує зверненню до відповідних органів за призначенням та отриманням одноразової грошової допомоги за загиблого (померлого) військовослужбовця.
Судове рішення про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу є тим документом, який заявник подає для призначення відповідних виплат як члену сім`ї зниклого безвісти військовослужбовця. Тобто таке судове рішення є обов`язковим (преюдиційним) для органів військового управління.
У постанові від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц (провадження № 14-22цс20) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у справах позовного провадження факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як і інші юридичні факти, належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов`язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами. Суд зобов`язаний встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК).
Вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу може бути вирішена в порядку окремого судового непозовного цивільного судочинства, що передбачено розділом IV ЦПК України, у випадку, якщо між сторонами не існує спору.
З огляду на це Велика Палата Верховного Суду вважає, що задоволення позовної вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у справі позовного провадження є помилковими. Обґрунтування позиції суду щодо підтвердження чи спростування факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у справах позовного провадження має бути наведено у мотивувальній частині рішення. У ній, зокрема, мають бути зазначені фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
В резолютивній частині рішення у справах позовного провадження суд має зробити висновок про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог. Вимоги про встановлення юридичного факту не є вимогами, які забезпечують ефективний захист прав, а лише підставою для вирішення позову (відповідної матеріально-правової вимоги).
Позовна заява ОСОБА_1 взагалі не містить вимоги матеріальноправового характеру, тобто вимоги за якою можливе застосування державою примусу, спрямоване на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин, внаслідок чого відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, компенсація витрат, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Оскільки у позовній заяві фактично відсутній предмет позову - матеріально-правова вимога про захист порушеного, невизнаного або оспорюваного права позивачки, а встановлення юридичного факту, зокрема проживання чоловіка і жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, не може бути ефективним способом захисту прав позивача у справах позовного провадження.
Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність спору про право, оскільки заявник звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із зниклим безвісти військовослужбовцем ОСОБА_2 з метою створення передумов для реалізації наданих їй Законами України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», «Про соціальний і правових захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальних пільг і гарантій.
При цьому суд звертає увагу на те, що не кожна відмова суб`єкта владних повноважень у реалізації соціального права свідчить про наявність спору про право, якщо така відмова не заперечує юридичного факту, встановлення якого просить заявник.
У постанові Верховного суду від 20.11.2024 (справа № 179/986/23) зазначено, що сама по собі необхідність використання встановленого факту в подальшому (для отримання одноразової допомоги чи пенсії) не перетворює звернення до суду в спір про право і не виключає розгляд в окремому провадженні.
Крім того, законодавство України розглядає окреме провадження встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу як універсальну процесуальну форму (пункт 5 частини другої статті 293, пункт 5 частини першої статті315 ЦПК України).
Окреме провадження характеризується безспірністю, тобто ніхто не заперечує те право, для реалізації якого заявнику треба встановити юридичний факт (частина шоста статті294 ЦПК України).
У постанові № 363/5997/24 від 30.07.2026 Верховний Суд зазначив, що метою встановлення будь-якого факту, що має юридичне значення, є можливість скористатися правом, яке надане заявнику відповідно до чинного законодавства України.
У справах окремого провадження суд підтверджує наявність чи відсутність певних юридичних фактів, що є умовою здійснення прав і реалізації інтересів заявника. Тому суд наділений лише повноваженнями з`ясувати можливість досягнення тієї мети, яку перед собою ставить заявник у разі подання заяви про встановлення факту, що має юридичне значення. Суд, встановивши наявність чи відсутність певного юридичного факту, своїм рішенням підтверджує це, не зобов`язуючи особу діяти певним чином.
Судове рішення, ухвалене загальним судом у порядку окремого провадження, про наявність чи відсутність юридичного факту набуває самодостатнього значення і не є вирішенням питання про те, чи має заявник певне суб`єктивне право.
Суд на підставі поданих доказів лише з`ясовує можливість досягнення тієї мети, яку перед собою ставить заявник, у разі подання заяви про встановлення факту, що має юридичне значення. Питання про те, чи має юридичне значення той чи інший факт, із заявою про встановлення якого особа звернулася до суду, вирішується залежно від мети його встановлення (див. постанову Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 березня 2024 року у справі № 161/9609/22).
У постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16 про встановлення юридичного факту і віднесення заявника до членів сім`ї військовослужбовця Велика Палата Верховного Суду зазначила, що встановлення юридичного факту не пов`язується з вирішенням спору, а є необхідним для подальшого подання заявником з метою призначення і виплати йому одноразової допомоги, що засвідчував би наявність сімейних відносин між заявником і військовослужбовцем станом на день загибелі останнього.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд правильно виснував, що у справі відсутній реальний спір про право як щодо спадкування, так і щодо заявлених соціальних виплат. Суд першої інстанції не встановив наявності конкретного, існуючого правового конфлікту між сторонами, який би унеможливлював розгляд заяви в порядку окремого провадження.
Крім того, апеляційний суд зазначив, що заявниця звертається до суду з вимогою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу для підтвердження статусу члена сім`ї військовослужбовця та з метою отримання грошового забезпечення у зв`язку зі зникненням безвісти. Зазначені виплати мають характер державної соціальної гарантії та не є предметом приватноправового спору.
У позовній заяві позивач вказує про відсутність спору про право, доказів протилежного суду не надано, жодної матеріально-правової вимоги, обраного способу захисту, а також про наявність порушеного права позивачем не наведено.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог щодо змісту та форми позовної заяви, визначених п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 , ч. 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи те, що позивачем при поданні зазначеної позовної заяви не дотримано вимог п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 185 ЦПК України вважаю за вірне залишити зазначену позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків.
На підставі викладеного і керуючись п. 2 ч. 3 ст. 175, ст. 184, ч. 1, ч. 2 ст. 185 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити зміст ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Р. М. Снітчук