Справа № 569/10871/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючої судді Балацької О.Р.,
з участю секретаря судового засідання Кулікович Д.П.,
учасники справи в судове засідання не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 липня 2026 року у цивільній справі ЄУН 569/10871/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
встановив:
У провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 02 липня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, шлюб між сторонами вирішено розірвати та стягнути з відповідачки судові витрати у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
14 липня 2026 року відповідач звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просить скасувати заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02.07.2026.
Заяву обґрунтовує тим, що про ухвалення судового рішення дізналася 04.06.2026 через застосунок «Дія», у судове засідання не змогла з`явитись у зв`язку з перебуванням на роботі. Вважає позов ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передчасним, зазначає, що у їх сімейному житті є любов та взаємні почуття, основною причиною розлучення вважає втручання матері позивача.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 31 липня 2026 року заяву про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду.
У судове засідання сторони не з`явилися, про час, місце та дату судового засідання були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заяву слід залишити без задоволення з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Статтею 285 ЦПК України передбачено, що у заяві про перегляд заочного рішення, зокрема, повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справ.
Оцінивши доводи заяви відповідача у сукупності з матеріалами цивільної справи та запереченнями позивача, суд приходить до висновку, що підстави, передбачені статтею 288 ЦПК України, для скасування заочного рішення у даному випадку відсутні, оскільки відповідачкою не доведено наявність одночасно всіх необхідних умов, визначених законом для такого процесуального наслідку.
Так, твердження ОСОБА_1 про те, що про ухвалення заочного рішення вона дізналася 04.06.2026 через застосунок «Дія», саме по собі не свідчить про поважність причин її неявки в судове засідання та не є підставою для скасування заочного рішення.
При цьому із матеріалів справи вбачається, що відповідач була належним чином повідомлена про розгляд справи, однак у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.
Посилання відповідачки на перебування на роботі як на причину неможливості з`явитися в судове засідання суд не може визнати поважною причиною неявки, оскільки відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які об`єктивно перешкоджали їй взяти участь у судовому засіданні, подати заяву про розгляд справи за її відсутності, відзив на позов чи повідомити суд про неможливість явки.
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України, судова повістка, а з нею і копія позовної заяви з додатками, надсилалися судом на адресу зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача, яка міститься в Єдиному державному демографічному реєстрі.
Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або зареєстрованою у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Зазначена процесуальна норма узгоджується зі сталою практикою Верховного Суду, яка сформована, зокрема, у постановах від 17 березня 2023 року у справі № 760/17314/17, від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, а також у довідкових узагальненнях Касаційного цивільного суду.
Верховний Суд наголошує, що неотримання стороною судової кореспонденції, яка направлялася за належною (офіційно зареєстрованою) адресою, є особистим процесуальним ризиком цієї сторони. Належне функціонування та перевірка поштової скриньки за місцем реєстрації є обов`язком самого громадянина.
При цьому, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року за № 17-рп/2011 згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
З огляду на викладене, оскільки суд вжив усіх передбачених законом заходів для сповіщення відповідача, а остання не скористалася своїм правом на подання відзиву чи участь у засіданні, суд визнає відповідача належним чином повідомленим та вбачає законні підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до статті 280 ЦПК України.
При цьому суд враховує, що під час ухвалення заочного рішення суд першої інстанції виходив із наявних у справі доказів, яким надано належну оцінку відповідно до вимог статей 76-82 ЦПК України, та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про розірвання шлюбу, що саме по собі не спростовано відповідачем шляхом подання нових істотних доказів, які могли б вплинути на правильність вирішення спору.
Водночас у поданій заяві ОСОБА_1 фактично не навела конкретних обставин та не надала належних і допустимих доказів, які б спростовували висновки суду, викладені у заочному рішенні, або могли істотно вплинути на вирішення спору.
Доводи відповідачки про те, що позов про розірвання шлюбу є передчасним, а також про наявність між сторонами любові та взаємних почуттів, за своєю суттю є її суб`єктивним баченням сімейних відносин та не спростовують волевиявлення позивача щодо припинення шлюбу.
Посилання ОСОБА_1 на втручання матері позивача у сімейне життя сторін також не є обставиною, яка сама по собі може свідчити про відсутність підстав для розірвання шлюбу або мати істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки предметом розгляду у даній справі є вимога позивача про розірвання шлюбу.
Суд враховує, що відповідно до положень сімейного законодавства України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, а примушування до збереження шлюбних відносин не допускається. За відсутності у позивача волі на продовження шлюбних відносин суд не вправі зобов`язувати його зберігати шлюб всупереч його волевиявленню.
Отже, доводи заяви про перегляд заочного рішення не містять обставин та доказів, які б у своїй сукупності давали підстави для висновку про поважність причин неявки відповідачки та неподання нею відзиву, а також про наявність доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Заявником не доведено, які саме нові або істотні для справи обставини не були та не могли бути досліджені судом під час ухвалення заочного рішення, а також не наведено належних доказів, які б спростовували встановлені судом факти, що є обов`язковою умовою для скасування заочного рішення відповідно до вимог статті 288 ЦПК України.
Крім того, суд звертає увагу заявника, що розірвання шлюбу не позбавляє сторін права повторно зареєструвати шлюб після усунення обставин, що були підставою для його розірвання.
За таких обставин суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 липня 2026 року є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення, а заочне рішення - без змін.
За приписами п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На підставі викладеного вище, керуючись статтями 260-261, 287-288 ЦПК України, суд,
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 липня 2026 року у цивільній справі ЄУН 569/10871/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу залишити без задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/sud1715/.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складено та підписано 15 вересня 2026 року.
Суддя Ольга БАЛАЦЬКА