Справа № 408/1171/15-ц
Провадження № 6/0186/452/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" вересня 2026 р. м.Шахтарське .
Суддя Шахтарського міського суду Дніпропетровської області Демиденко С.М. розглянувши матеріали цивільної справи заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», заінтересовані особи: АТ "Райфайзен Банк", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватне підприємство "Взор" про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником,
УСТАНОВИВ:
До Шахтарського міського суду Дніпропетровської області надійшла справа за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», заінтересовані особи: АТ "Райфайзен Банк", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватне підприємство "Взор" про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, вважаю, що вона підлягає направленню до іншого суду за підсудністю з таких підстав.
Частиною 2 статті 446 ЦПК України визначено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів - виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
За правилами статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання рішення є: місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна.
За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна.
Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 29.10.2020 у справі №263/1417/19.
За змістом ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Отже, законодавець пов`язує місце виконання рішення з місцем вчинення виконавчих дій.
Як встановлено зі змісту заяви, боржник ОСОБА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , боржник ОСОБА_2 , проживає за адресою АДРЕСА_2 .
Згідно з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини» інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
За таких обставин вважаю, що дана справа не підсудна Шахтарському міському суду Дніпропетровської області.
Згідно рішення Вищої рада правосуддя від 14 липня 2026 року територіальну підсудність судових справ Білокуракинського районного суду Луганської області та Біловодського районного суду Луганської області змінено з 20.07.2026 на Софіївський районний суд Дніпропетровської області.
Пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що справу слід передати на розгляд до Софіївського районного суду Дніпропетровської області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31-32,260-261,316,353-354, 446 ЦПК України, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», заінтересовані особи: АТ "Райфайзен Банк", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватне підприємство "Взор" про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником,передати для розгляду до Соборного районного суду міста Дніпра.
Роз`яснити позивачу, що передача справи, з підстав зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
СУДДЯ: С.М. Демиденко