Судові рішення

Ухвала № 139787352 у справі № 686/15885/25 від 14.09.2026

Ухвала від 14.09.2026 у цивільній справі № 686/15885/25 (категорія «Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000)»). Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду, суддя Пророк Віктор Васильович.

Справа№ 686/15885/25
СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
СуддяПророк Віктор Васильович
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСправи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000)
Дата ухвалення14.09.2026
Надійшло до реєстру16.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139787352

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

УХВАЛА

14 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 686/15885/25

провадження № 61-10987 ск 26

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу Фермерського господарства «Нива рідного краю» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 липня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ГВМ-Агро» про розірвання договору оренди землі та припинення права оренди,

ВСТАНОВИВ:

1. У червні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суд із вищевказаним позовом, у якому просила суд розірвати договір оренди землі від 16 жовтня 2023 року б/н, укладений між ОСОБА_2 та Приватним підприємством «ГВМ-Агро» (далі - ПП«ГВМ-Агро»), предметом якого була земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:03:004:0001; припинити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:004:0035, зареєстроване за ПП «ГВМ-Агро» на підставі Договору оренди землі від 16 жовтня 2023 року; припинити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:004:0036, зареєстроване за ПП «ГВМ-Агро» на підставі Договору оренди землі від 16 жовтня 2023 року.

2. Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 08 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 14 липня 2026 року, позов задовольнив.

2.1. Розірвав Договір оренди землі від 16 жовтня 2023 року б/н, укладений між ОСОБА_2 та ПП «ГВМ-Агро», предметом якого була земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:03:004:0001.

2.2. Припинив у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:004:0035, зареєстроване за ПП «ГВМ-Агро» на підставі Договору оренди землі від 16 жовтня 2023 року.

2.3. Припинив в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:004:0036, зареєстроване за Приватним підприємством «ГВМ-Агро» на підставі Договору оренди землі від 16 жовтня 2023 року.

3. У травні 2026 року до Верховного Суду засобами Електронного суду надійшла касаційна скарга Фермерського господарства «Нива рідного краю» (далі - ФГ «Нива рідного краю») на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 липня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 липня 2026 року, у якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

4. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

5. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

6. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

7. Пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України встановлено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

8. Ціна позову визначається у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки (пункт 8 частини першої статті 176 ЦПК України).

9. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

10. Як убачається з оскаржуваних судових рішень, орендна плата визначена у розмірі не менше 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кожен рік користування земельною ділянкою, в свою чергу нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 92 579,99 грн, відповідно 3% від нормальної грошової оцінки земельної ділянки - 2 777,40 грн, за три роки сукупність платежів становить 8 332,20 грн, виходячи із зазначеного, ціна позову у справі № 686/15885/25 становить 8 332,20 грн, що станом на 01 січня 2026 року не перевищує 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00 грн х 30 = 99 840,00 грн), отже зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

11. Разом з тим, касаційна скарга містить посилання на підпункти «а», «б» та «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відповідно до яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню у випадку, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

12. Обґрунтовуючи посилання на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України заявник зазначає, що касаційна скарга у справі про розірвання договору оренди землі та припинення права оренди стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника.

13. Заявник вказує на те, що:

- справа стосується прав та законних інтересів добросовісних набувачів майна на публічних торгах. Учасники державних аукціонів У системі Державного підприємства «Прозорро.Продажі» покладаються на принцип правової визначеності та законності дій держави. Скасування результатів таких торгів через «керовані» судові процеси підриває довіру громадян та бізнесу до державних інституцій;

- станом на сьогодні судовою практикою остаточно не врегульовано питання щодо можливості особи вільно розпоряджатися арештованим майновим правом через процесуальний механізм визнання позову, якщо таке майнове право перебуває на стадії примусового продажу;

- справа безпосередньо впливає на права кредиторів у виконавчих провадженнях. Якщо залишити в силі оскаржувані судові рішення, це створить небезпечний прецедент і «схему», за якою будь-який боржник зможе уникнути виконання зобов`язань, штучно ініціюючи судові процеси про припинення прав на арештоване майно та швидко визнаючи позови у таких процесах;

- справа є надзвичайно важливою для формування єдиної судової практики щодо тлумачення та застосування частини четвертої статті 206 ЦПК України у взаємозв?язку із частини шостої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження». Суди повинні мати чіткий орієнтир: арешт майна є безумовною перешкодою для прийняття визнання позову щодо цього майна;

- рішення у цій справі визначатиме межі формального підходу судів до реалізації права на апеляційне оскарження. Суди не можуть відмовляти у захисті права лише через відсутність найменування особи в тексті рішення, ігноруючи при цьому фактичний момент набрання рішенням законної сили та реальні юридичні наслідки, що настали для цієї особи.

13.1. Зазначає, що справа № 686/15885/25 про розірвання договору оренди та припинення права оренди не є малозначною, оскільки вона стосується питання фундаментального значення для єдності правозастосовної практики, має значний суспільний інтерес, безпосередньо впливає на майнові права інвесторів (переможців публічних торгів), а також створює правові прецеденти щодо обов?язку суду перевіряти статус майна (наявність обтяжень) перед прийняттям визнання позову. Розгляд цієї справи у Верховному Суді є необхідним для забезпечення справедливості та правової визначеності.

14. Обґрунтовуючи посилання на підпункт «б» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України заявник зазначає, що в провадженні Ярмолинецького районного суду Хмельницької області перебуває інша справа № 686/6353/26, в основу своїх позовних вимог у справі № 686/6353/26 ОСОБА_2 покладає саме оскаржуване рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 липня 2025 року у справі № 686/15885/25, як беззаперечні докази того, що первісний договір оренди був розірваний у зв`язку із систематичною невиплатою орендарем орендної плати та право оренди земельних ділянок припинене.

15. Наведені скаржником обставини, передбачені підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не дають достатніх підстав для висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки саме по собі, без належного обґрунтування та надання відповідних доказів, посилання на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

16. Тобто скаржнику в касаційній скарзі необхідно обґрунтувати наявність актуальної правової проблеми, яка може бути вирішена за результатами касаційного перегляду справи.

17. Наведені скаржником обставини, передбачені підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зводяться виключно до незгоди із оскаржуваними судовими рішеннями та встановленими судами обставинами справи і не містять належного обґрунтування наявності актуальної правової проблеми. Скаржником не зазначено про неоднакове застосування касаційним судом (згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України саме його висновки, викладені в постановах, повинні враховуватися судами при виборі і застосуванні норм права) одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, що вказувало б на необхідність формування єдиної правозастосовчої практики. Тому таке формальне посилання заявника на підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не свідчить про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

18. Крім цього кількісний критерій має відображати той факт, що правова проблема наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.

19. Отже заявник, вказуючи на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, належним чином не обґрунтовує визначений підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України виняток.

20. Також заявник належним чином не обґрунтовує посилання на підпункт «б» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зазначення має виключно формальний характер та не правильне трактування статті, оскільки зазначений підпункт стосується неможливості спростування фактів, встановлених судом при розгляді іншої судової справи, натомість заявник, посилаючись на зазначений випадок, зазначає про оскаржувані судові рішення та встановлені судами обставинами при розгляді справи № 686/15885/25, що розглядається та неможливість в подальшому спростувати встановлені судом обставини під час розгляду іншої справи № 686/6353/26, яка на даний час перебуває в провадженні Ярмолинецького районного суду Хмельницької області.

21. Наведена заявником обставина про значний суспільний інтерес до цієї справи, також не дає достатніх підстав для висновку про необхідність відкриття касаційного провадження в цій справі, оскільки заявник належно не обґрунтував посилання на підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, незгода скаржника з оскаржуваним судовим рішеннями в цілому, за відсутності інших обставин, не може розглядатися як обставина, що впливає на визначення справи як такої, що становить значний суспільний інтерес. Вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси широкого кола фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення.

22. Верховний Суд зауважує, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.

23. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

24. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція)), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

25. Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.

26. Зазначене відповідає і Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

27. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка, відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України є джерелом права, умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

28. При цьому застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення ЄСПЛ у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

29. Вказане також узгоджується з висновками, викладеними в рішенні Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі № 3 ?88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), яким, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Так, у вказаному рішенні серед іншого, зазначено, що внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в ЦПК України підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики. Конституційний Суд України вважає, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження у малозначних справах (пункти 7.8-7.10).

30. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

31. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

32. Враховуючи наведене, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

33. Крім цього, Верховний Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

34. За таких обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 389-392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ГВМ-Агро» про розірвання договору оренди землі та припинення права оренди, за касаційною скаргоюФермерського господарства «Нива рідного краю» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 липня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 липня 2026 року.

2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді /підпис/ В. В. Пророк

/підпис/ А. А. Калараш

/підпис/ Є. В. Петров

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
14.07.2026 Постанова № 138302212 Хмельницький апеляційний суд
14.07.2026 Постанова № 138237654 Хмельницький апеляційний суд
22.05.2026 Ухвала № 136794627 без тексту Хмельницький апеляційний суд
22.05.2026 Ухвала № 136794626 без тексту Хмельницький апеляційний суд
08.07.2025 Рішення № 128837354 без тексту Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
09.06.2025 Ухвала № 128511506 без тексту Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області