УХВАЛА
16 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 279/6276/25
провадження № 61-11825ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Барановський Ігор Іванович, на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 березня 2026 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 серпня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконними дій щодо ненарахування та невиплати компенсації за невикористану відпустку, стягнення компенсації та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
ВСТАНОВИВ:
07 вересня 2026 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - адвокат Барановський І. І. подав касаційну скаргу на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 березня 2026 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 серпня 2026 року у справі № 279/6276/25.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця»), відповідно до якого просила:
- визнати незаконними дії АТ «Укрзалізниця» щодо не нарахування і невиплати їй компенсації за невикористану відпустку за період з 01 квітня 2022 року по
18 жовтня 2023 року та зобов`язати АТ «Укрзалізниця» нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористану щорічну основну та додаткову відпустку на її користь за період з 01 квітня 2022 року по 18 жовтня 2023 року належну суму компенсації в розмірі 22 560 грн (без урахування обов`язкових податків та зборів);
- стягнути з АТ «Укрзалізниця» середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні - за період з 01 вересня 2025 року по день ухвалення рішення судом, виходячи із середньоденного заробітку 966,09 грн, що становить станом на день подання позову 42 507,96 грн (з подальшим перерахунком по день ухвалення рішення судом).
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області
від 16 березня 2026 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 20 серпня 2026 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У касаційній скарзі заявниця просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухваливши нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду фізичною особою становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить з 1 січня 2025 року - 3 028 грн, а отже 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 211,20 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Таким чином ОСОБА_1 в силу закону звільнена від сплати судового збору за вимоги про стягнення компенсації за невикористану відпустку.
Водночас до оспорюваної суми за касаційною скаргою ОСОБА_1 входить середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі
№ 755/12623/19 дійшла висновку, що на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» не поширюється.
Отже заявниця в силу закону не звільнена від сплати судового збору за вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Водночас оскільки вона не зазначає конкретну суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який просить стягнути з відповідача, Верховний Суд наразі не має можливості розрахувати розмір судового збору за подану касаційну скаргу.
Судовий збір за подану касаційну скаргу має розраховуватися за формулою: (ССЗ х 1%) х 200%, де ССЗ - сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який позивачка просить стягнути з відповідача.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): [рахунок приховано], ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
В поданій касаційній скарзі міститься клопотання про звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору у зв`язку із скрутним матеріальним становищем, а також зазначено, що вона є внутрішньо переміщеною особою, яка самостійно виховує та утримує малолітню дитину.
Згідно із частинами першою, п`ятою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня
2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland»
від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Однак заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору за подану касаційну скаргу, заявниця не зазначила розмір судового збору від сплати якого вона просить її звільнити та не надала доказів на підтвердження наявності підстав для такого звільнення, зокрема інформацію щодо розміру її доходу за попередній (2025) календарний рік, наявність у власності нерухомого та/або іншого цінного майна тощо.
Сама по собі довідка про взяття ОСОБА_1 на облік як внутрішньо переміщеної особи не підтверджує наявність правових підстав для звільнення від сплати судового збору за подану касаційну скаргу.
Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом:
- зазначення відомостей, необхідних для розрахунку розміру судового збору, з урахуванням роз`яснень, викладених в цій ухвалі;
- надання документу про сплату судового збору або документів, що підтверджують підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, з урахуванням роз`яснень, викладених в цій ухвалі.
Також Верховний Суд звертає увагу, що у касаційній скарзі, яка підписана адвокатом Барановським І. І., відсутні відомості (РНОКПП) необхідні для ідентифікації адвоката в підсистемі Електронний суд.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Барановський Ігор Іванович, на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 березня 2026 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 серпня 2026 року у справі № 279/6276/25 залишити без руху.
Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали.
Роз`яснити, що у випадку, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович