ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у зупиненні провадження
16 вересня 2026 року Справа №160/17238/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника військової частини НОМЕР_1 Швеця Валерія Юрійовича про зупинення провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
19.06.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 19.06.2026 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 04.03.2023 року по 17.09.2024 року (включно) грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року № 2710-IX на 01 січня 2023 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року № 3460-IX на 01 січня 2024 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 провести ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 04.03.2023 року по 17.09.2024 року (включно) нарахування та виплатити грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року № 2710-IX на 01 січня 2023 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року № 3460-IX на 01 січня 2024 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо не врахування під час складання грошового атестату щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704 за період з 04.03.2023 року по 17.09.2024 року (включно);
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 виготовити та направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , новий грошовий атестат виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704 за період з 04.03.2023 року по 17.09.2024 року (включно);
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2023 рік, 2024 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2023 рік, 2024 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2023 рік, 2024 рік у розмірі місячного грошового забезпечення виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань за 2023 рік, 2024 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року , на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 04.03.2023 року по 17.09.2024 року включно, перебуваючи на грошовому забезпеченні та виконуючи обов`язки військової служби. У зазначений період, а саме: з 04.03.2023 року по 31.12.2023 року - грошове забезпечення визначалося з урахуванням нормативних показників, що діяли у 2023 році; з 01.01.2024 року по 17.09.2024 року грошове забезпечення визначалося відповідно до показників, встановлених на 2024 рік, військовою частиною НОМЕР_1 , на думку позивача, здійснювалося нарахування та виплата грошового забезпечення у заниженому розмірі, без належного застосування розрахункової величини, визначеної пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 у первинній редакції, із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Зокрема, позивач вважає, що відповідач безпідставно застосував фіксовану розрахункову величину, що призвело до зменшення розміру: посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових виплат, пов`язаних із проходженням та звільненням з військової служби. Крім того, у період проходження служби позивачу не було забезпечено належного перерахунку складових грошового забезпечення з урахуванням змін законодавства, що набрали чинності та підлягали застосуванню у спірний період.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2026 року зазначена вище справа розподілена та 22.06.2026 року передана судді Пруднику С.В.
24.06.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою. Прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у військової частини НОМЕР_1 : довідку про розмір нарахованого грошового забезпечення та картки особового рахунку за період з 04.03.2023 року по 17.09.2024 року включно ОСОБА_1 ; копії наказів про зарахування до списків особового складу так і виключення із списків особового складу ОСОБА_1 ; письмові та вмотивовані пояснення щодо нарахування (не нарахування) виплати (не виплати) ОСОБА_1 : грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року № 2710-IX на 01 січня 2023 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року № 3460-IX на 01 січня 2024 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704; грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2023 рік, 2024 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704; матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2023 рік, 2024 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704. Судом зобов`язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 17.07.2026 року. Судом попереджено військову частину НОМЕР_3 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
10.07.2026 року від представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив, що позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений законодавством для вирішення спорів, пов`язаних із виплатою належного військовослужбовцю грошового забезпечення при звільненні. Представник відповідача зазначив, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 04.03.2023 року по 16.09.2024 року включно та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.09.2024 року №266 був виключений зі списків особового складу військової частини та знятий з усіх видів забезпечення. При цьому позивачу було проведено остаточний розрахунок та видано відповідні атестати. За твердженням відповідача, із позовом позивач звернувся лише 19.06.2026 року, тобто після спливу значного проміжку часу з моменту звільнення з військової служби. Посилаючись на положення частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, представник відповідача вказав, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню тримісячний строк звернення до суду у справах щодо виплати всіх сум, що належать працівникові при звільненні. Представник відповідача послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 12.11.2025 року у справі №306/2708/23, відповідно до якої правовідносини щодо стягнення грошового забезпечення та інших належних виплат при звільненні регулюються, зокрема, положеннями трудового законодавства.Також представник відповідача зазначив, що позивачу при звільненні було видано грошовий атестат, який містив відомості про розміри нарахованого та виплаченого грошового забезпечення, а тому саме з моменту отримання такого документа позивач об`єктивно мав можливість дізнатися про склад та розмір отриманих ним виплат. У зв`язку з цим відповідач вважає, що перебіг строку звернення до суду розпочався у вересні 2024 року, а звернення позивача із запитами до військової частини у 2026 році не може змінювати момент початку перебігу встановленого законом процесуального строку. Крім того, представник відповідача заперечив проти доводів позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, пов`язаних із проходженням військової служби в умовах воєнного стану. На думку відповідача, сам по собі факт проходження військової служби або запровадження воєнного стану не свідчить про наявність об`єктивних та непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду. Відповідач послався на постанову Верховного Суду від 09.03.2026 року у справі №460/9170/24, зазначивши, що поважність причин пропуску строку має підтверджуватися конкретними доказами існування обставин, які фактично перешкоджали особі реалізувати право на судовий захист. Відповідач також зазначив, що позивач не надав доказів перебування у відповідний період безпосередньо в районі ведення бойових дій, відсутності доступу до засобів зв`язку чи інших обставин, які б унеможливлювали своєчасне звернення до суду. Щодо суті спірних правовідносин представник відповідача зазначив, що нарахування та виплата позивачу грошового забезпечення здійснювалися відповідно до чинного на відповідний період законодавства. Зокрема, відповідач вважає правомірним застосування при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням розміру 1762 грн, передбаченого пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Представник відповідача послався на постанову Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481, якою пункт 4 постанови №704 було викладено в редакції, що передбачає розрахунок відповідних посадових окладів та окладів за військовими званнями виходячи з фіксованої величини 1762 грн. Також відповідач зазначив, що визнання протиправним та нечинним пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481 рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року, на його думку, не призвело до автоматичного поновлення попередньої редакції пункту 4 постанови №704. У зв`язку з цим відповідач вважає, що під час здійснення нарахувань позивачу військова частина НОМЕР_1 діяла в межах наданих їй повноважень та відповідно до чинних нормативно-правових актів, а підстави для проведення перерахунку та виплати додаткових сум грошового забезпечення відсутні. На підтвердження наведених обставин до відзиву відповідачем долучено довідку про розмір нарахованого грошового забезпечення та картку особового рахунку позивача за період проходження військової служби, а також копії наказів про зарахування позивача до списків особового складу та виключення його зі списків особового складу військової частини. З огляду на викладене представник відповідача просив суд прийняти відзив до розгляду, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, а судові витрати покласти на позивача.
20.07.2026 року від військової частини НОМЕР_1 до суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, в якому відповідач зазначив, що на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 року у справі №160/17238/26 надає додаткові письмові докази. Відповідач вказав, що витребувані судом документи, а саме довідка про розмір нарахованого грошового забезпечення та картка особового рахунку позивача за період з 04.03.2023 року по 17.09.2024 року включно, а також копії наказів про зарахування позивача до списків особового складу та виключення його зі списків особового складу, були долучені до відзиву на позовну заяву, поданого через систему «Електронний суд» 09.07.2026 року. Разом із тим, додатково до суду засобами поштового зв`язку відповідачем направлено письмові докази, а саме: довідку про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням №342 від 25.06.2026 року; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.03.2023 року №19; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.09.2024 року №266. У зв`язку з наведеним відповідач просив суд долучити зазначені документи до матеріалів адміністративної справи №160/17238/26.
29.07.2026 року від представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 до суду надійшли додаткові пояснення, в яких представник відповідача зазначив про необхідність їх подання у зв`язку з ухваленням Верховним Судом постанови від 16.07.2026 року у справі №320/29450/24, яка, на думку відповідача, має значення для правильного вирішення даного спору. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача послався на положення постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», зазначивши, що пунктом 4 вказаної постанови встановлено порядок визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців. Представник відповідача вказав, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481 до пункту 4 постанови №704 внесено зміни, відповідно до яких розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями розраховуються виходячи з розміру 1762 грн та відповідного тарифного коефіцієнта. При цьому представник відповідача звернув увагу суду на постанову Верховного Суду від 16.07.2026 року у справі №320/29450/24, якою скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року, а у задоволенні позовних вимог про визнання дій неправомірними та скасування пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №481 відмовлено. З посиланням на зазначену постанову Верховного Суду представник відповідача зазначив, що встановлення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі базової величини у фіксованому розмірі 1762 грн, належить до дискреційних повноважень Кабінету Міністрів України, а норми пункту 3 розділу II Закону України №1774-VIII не містять заборони для Кабінету Міністрів України визначати базову розрахункову величину у фіксованому розмірі для обчислення посадових окладів військовослужбовців. У зв`язку з наведеним представник відповідача вважав, що постанова Кабінету Міністрів України №481 від 12.05.2023 року є чинною та підлягала застосуванню військовою частиною НОМЕР_1 у період проходження позивачем військової служби, а нарахування та виплата позивачу грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини 1762 грн здійснювалися відповідно до вимог чинного законодавства. З огляду на викладене представник відповідача просив суд прийняти додаткові пояснення до розгляду та врахувати наведені в них обставини під час ухвалення рішення у справі №160/17238/26.
24.08.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду даної справи на 30 днів.
29.08.2026 року від представника військової частини НОМЕР_1 Швеця В.Ю. до суду надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, в якому представник відповідача просив зупинити провадження у справі №160/17238/26 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №240/401/26. В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача послався на пункт 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого суд має право зупинити провадження у справі у разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах в іншій справі у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції. Представник відповідача зазначив, що ухвалою Верховного Суду від 22.05.2026 року справу №240/401/26 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. За його доводами, у зазначеній справі вирішується питання правомірності обчислення грошового забезпечення військовослужбовця у період дії пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481, якою встановлено фіксовану розрахункову величину 1762 грн. При цьому представник відповідача вказав на наявність різних підходів у судовій практиці Верховного Суду щодо застосування положень статей 7 та 265 КАС України у взаємозв`язку з постановою №481. Зокрема, послався на постанову Верховного Суду від 24.06.2025 року у справі №420/5584/24, у якій, за твердженням відповідача, висловлено підхід щодо правомірності застосування суб`єктом владних повноважень чинної редакції постанови №704 із використанням фіксованої розрахункової величини 1762 грн. Водночас представник відповідача зазначив про інший підхід, викладений у постанові Верховного Суду від 17.02.2026 року у справі №520/5814/24, відповідно до якого положення постанови №481, що суперечать нормативно-правовому акту вищої юридичної сили, не підлягають застосуванню незалежно від їх чинності. Представник відповідача вважав, що правовідносини у справі №160/17238/26 є подібними до правовідносин у справі №240/401/26, оскільки позивач у цій справі також оспорює порядок визначення посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 04.03.2023 року по 17.09.2024 року. При цьому частина спірного періоду припадає на час дії пункту 4 постанови №704 у редакції постанови №481, а тому, на думку відповідача, вирішення відповідної частини спору безпосередньо залежить від правового висновку об`єднаної палати Верховного Суду у справі №240/401/26. Також представник відповідача зазначив, що вимоги позивача щодо перерахунку щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є похідними від визначення належного розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, а відтак також залежать від вирішення питання щодо застосування пункту 4 постанови №704. З огляду на наведене представник відповідача вважав, що зупинення провадження у справі до завершення касаційного перегляду справи №240/401/26 сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу правової визначеності та правильному й однаковому застосуванню норм матеріального і процесуального права у подібних правовідносинах.
Розглянувши матеріали адміністративної справи та доводи клопотання відповідача, суд приходить до наступних висновків.
Так, пунктом 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд зупиняє провадження у справі в разі: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Суд має право зупинити провадження у справі в разі: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції (пункт 5 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України).
Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.04.2026 року відкрито провадження за касаційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2026 року у справі №240/401/26. Предметом касаційного оскарження є бездіяльність В/ч НОМЕР_2, яка полягає в незастосуванні пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі - Постанова № 704) у редакції, чинній з 29.01.2020, при обчисленні щодо нарахування та виплати позивачу з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Разом з тим суд вказує, що правові висновки щодо розв`язання колізії норм права - п.3 розділу II Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII та пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб зроблені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.12.2019 року у справі №240/4946/18.
Крім того Верховним Судом у постановах від 11 лютого 2021 року у справі № 200/3757/20-а у справі № 240/11952/19, від 14 квітня 2021 року у справі № 240/12309/20, від 10 вересня 2021 року у справі № 480/5496/20 та від 08 червня 2022 року у справі № 1.380.2019.004323 висловлено правову позицію про те, що згідно з постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у даній справі та відмовляє у задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі №160/17238/26.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 236, 241-243, 248, 256, 294 суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 про зупинення провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Суддя С. В. Прудник