ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
16 вересня 2026 року Справа №160/28715/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 14.09.2026 надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУПФУ в Дніпропетровській області) з такими позовними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у поверненні сплаченого збору;
- зобов`язати відповідача сформувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок про повернення позивачу надміру сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 20000,00 грн.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд встановив таке.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно із частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 грн.
Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, одна з яких має похідний характер від іншої, тому позивач за подання цієї позовної заяви мав сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн за одну вимогу немайнового характеру.
При цьому суд зауважує, що цей позов подано до суду в електронній формі, тому відповідно до положень частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI має застосовуватися коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, розмір ставки судового збору в цьому випадку становить 1064,96 грн.
До позовної заяви документа про сплату судового збору в розмірі 1064,96 грн не додано.
Позивачем до позовної заяви додано посвідчення учасника бойових дій від 02.10.2018 серії НОМЕР_1 та зазначено, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.
Щодо звільнення позивача від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Статус, права, пільги учасників бойових дій та Героїв України встановлені, відповідно, Законом України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Законом України від 16.12.1993 № 3721-ХІІ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, визначені статтею 12 Закону № 3551-ХІІ.
Зокрема, за приписами пункту 18 статті 12 Закону № 3551-ХІІ і пункту 2 статті 9 Закону № 3721-ХІІ такі особи мають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Отже, наявність статусу учасника бойових дій або Героя України не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору, а в цій частині зроблена відсилка до іншого законодавства.
Разом з тим, частиною другою статті 22 Закону № 3551-ХІІ передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
З цією правовою нормою кореспондується пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.
Правовий аналіз змісту статті 5 Закону № 3674-VI свідчить, що від сплати судового збору звільняються або особи, зазначені в пунктах 7, 8, 9, 10, яким така пільга безумовно надається у зв`язку з наявністю певного статусу незалежно від категорії справи (особи з інвалідністю, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), або особи у справах визначеної в пунктах 1-6, 12-16 категорій.
Такий висновок підтверджується диспозицією пункту 16 частини першої статті 5 названого закону, згідно з яким згадану пільгу мають позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій.
Конструкція пункту 13, в якому йдеться про «справи, пов`язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.
Вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов`язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.
Зазначена правова позиція знайшла своє відображення в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19, від 18.12.2019 у справі № ЗП/9901/4/19 і від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17.
Правовий висновок щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI виключно у контексті статей 12 та 22 Закону № 3551-ХІІ викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19, є конкретним та однозначним - таким, що позбавляє можливості застосувати пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI у справі, що розглядається.
Станом на сьогодні у визначеному процесуальними кодексами порядку не має відступу Великої Палати Верховного Суду від правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19, залишеного без відступу від нього постановою від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17, у інших постановах Верховного Суду (наприклад, від 21.03.2018 у справі № 490/8128/17, від 04.05.2020 у справі № 314/3549/17, від 20.05.2020 у справі № 727/9199/16-ц, від 24.11.2021 року у справі № 761/1004/20, від 22.12.2021 у справі № 521/17186/20, від 04.05.2022 у справі № 373/86/21 тощо), який обмежує застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI виключно статтями 12 та 22 Закону № 3551-ХІІ.
У цьому спорі при зверненні до суду позивач, який є учасником бойових дій, просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 20000,00 грн. При цьому право на таке повернення коштів позивач обґрунтовує не існуванням у нього статусу учасника бойових дій, а тим, що житло ним придбавалось вперше, тобто загальними підставами, визначеними для необмеженого кола осіб, а не для певної категорії осіб, які мають відповідний статус.
Отже означений спір не пов`язаний із наявністю чи відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій та у спірних правовідносинах відсутнє порушення права позивача, пов`язане саме зі статусом учасника бойових дій.
З огляду на вищенаведене, судовий збір має бути сплачений позивачем на загальних підставах у розмірі 1064,96 грн.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника):
- документу про сплату судового збору в розмірі 1064,96 грн, сплаченого за такими реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155;
Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.);
Рахунок отримувача - [рахунок приховано];
Код класифікації доходів бюджету - 22030101;
Призначення платежу - 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа),
або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя К.О. Пляшкова