КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позову без розгляду в частині
14 вересня 2026 року м. Київ Справа № 320/41582/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження питання матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ: 42098368) щодо ненарахування та невиплати пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно вимог Рішення Конституційного Суду України від 04 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ: 42098368) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01 липня 2021 року відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Підставою позову позивач вказує порушення його прав, свобод та інтересів внаслідок відмови суб`єкта владних повноважень у здійсненні перерахунку пенсії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2026 року позовна заява ОСОБА_1 в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 01 липня 2021 року по 18 лютого 2025 року, залишена без руху та останній наданий строк для усунення недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою, в якій вказати підстави для поновлення цього строку та надати докази поважності причин його пропуску.
Позивачем на адресу суду надіслано заяву про поновлення процесуального строку, в якій остання послалась на таке.
Так, обгрунтовуючи поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, остання послалась на те, що вона є особою похилого віку з наявністю супутніх важких захворювань, яким під час дії карантину на території України, було офіційно рекомендовано дотримуватися суворого режиму самоізоляції, мінімізувати будь-які соціальні контакти, утримуватися від відвідування державних установ, державних органів (включаючи органи Пенсійного фонду України, суди, поштові відділення) та користуватися громадським транспортом.
Також позивач послалась на дію воєнного стану, зокрема, на те, що вона проживала на території, яка систематично зазнавала ракетних ударів, повітряних тривог та інших загроз безпеці населення. Постійна небезпека для життя і здоров`я, необхідність перебування в укриттях, тривалі відключення електропостачання, засобів зв`язку та мережі Інтернет істотно ускладнили можливість своєчасного звернення за правовою допомогою, отримання необхідних документів та належної підготовки позовної заяви.
Зазначені обставини мали об`єктивний характер та не залежали від волі позивача, як вона вказує у своїй заяві.
Крім того, позивач вказує й на те, що Пенсійний фонд України тривалий час не виконує рішення Конституційного Суду України, а тому, після того, як з`явилась реальна можливість звернутись за захистом своїх прав, позивач звернулась до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії, а після отримання відповіді, без зволікань, до суду з вказаною позовною заявою.
На підставі вищевикладеного, позивач просила визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду за період з 01 липня 2021 року по 18 лютого 2025 року, поновити його та продовжити розгляд справи у повному обсчзі позовних вимог.
З цього приводу суд зазначає таке.
Судом встановлено, що позовні вимоги стосуються перерахунку пенсії, призначеної відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без обмеження максимальним розміром.
Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не встановлює спеціального строку звернення до суду за захистом порушеного права на отримання певного виду пенсії чи додаткової виплати за цим Законом, відтак застосуванню підлягає строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Водночас поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу ймовірність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).
Верховний Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Суд звертає увагу, що соціальні виплати, визначені статтями 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" носять щомісячний характер (регулярні платежі), тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).
В постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 дійшла висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії: 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів; 2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Саме цей висновок, сформований Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав про застосування у подібних правовідносинах положень статті 122 КАС України, є релевантним до цієї справи.
Так, судом встановлено, що предметом спору є розмір нарахування пенсії за період з 01 липня 2021 року, однак з до суду позивач звернулась лише 12 серпня 2025 року через систему «Електронний Суд».
Так, згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", з 05.30 год. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, та який триває і наразі.
Варто наголосити, що після затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків та їх обчислення до КАС України не вносилось.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
Отже, твердження позивача, що протягом усього періоду воєнного стану, запровадженого в Україні у зв`язку із збройною агресією російської федерації, існувала постійна небезпека для життя і здоров`я, необхідність перебування в укриттях, а тривалі відключення електропостачання, засобів зв`язку та мережі Інтернет істотно ускладнили можливість своєчасного звернення за правовою допомогою, отримання необхідних документів та належної підготовки позовної заяви, суд вважає необґрунтовними, адже запровадження в Україні воєнного стану та вказані позивачем обставини не є безумовною підставою для поновлення пропущених строків звернення до суду у всіх без винятку випадках.
При цьому, суд наголошує, що у 2025 році у місті Києві існувала й постійна небезпека для життя і здоров`я, й необхідність перебування в укриттях, й тривалі відключення електропостачання, засобів зв`язку та мережі Інтернет, проте, це не позбавило позивача можливості звернутись до суду з цією позовною заявою.
Більш того, за нормами пункту 3 Прикінцевих положень КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Відтак, запровадження карантину не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду і не скасовує обов`язку позивачки повідомити суду обставини, у зв`язку з якими такий строк пропущений, а також надати докази на підтвердження таких обставин.
Водночас, в заяві про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду, позивачкою повідомлено, що вона є особою похилого віку, а оскільки державою офіційно було рекомендовано дотримуватися суворого режиму самоізоляції, мінімізувати будь-які соціальні контакти, утримуватися від відвідування державних установ, державних органів (включаючи органи Пенсійного фонду України, суди, поштові відділення) та користуватися громадським транспортом.
Такі обставини також не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки не підтверджують в випадку позивача, що вона не мала можливості звернутись до органів Пенсійного фонду України через вебпортал, а до суду - через систему «Електронний Суд», враховуючи, що такі дії нею були вчинені у 2025 році (зокрема, звернення до суду за допомогою системи «Електронний Суд»).
Таким чином, суд зазначає, що належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивачки своєчасно звернутись за судовим захистом із зазначеним позовом, не вбачається.
Верховний Суд у пункті 42 постанови від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 зазначив, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Згідно частини п`ятнадцятої статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Пунктом 7 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк встановлений судом.
За таких обставин, а також враховуючи, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт наявності обставин, що не залежали від позивача в частині її обізнаності про порушення її права, суд доходить висновку про те, що позивачем не наведено поважних та об`єктивних причин пропуску строку звернення до суду, а тому наявні підстави для залишення без розгляду позовних вимог, які заявлені поза межами шестимісячного строку, з 01 липня 2021 року до 18 лютого 2025 року.
На підставі вищевикладеного, керуючись частиною п`ятнадцятою статті 171, пунктом 7 частини першої статті 240, статтями 241-243, 248, 250, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
1. Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 01 липня 2021 року по 18 лютого 2025 року та відмовити у його поновленні.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог за період з 01 липня 2021 року по 18 лютого 2025 року - залишити без розгляду.
3. Роз`яснити позивачу його право на звернення до адміністративного суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду.
4. Продовжити розгляд адміністративної справи № 320/41582/25 в частині позовних вимог, що стосуються періоду, починаючи з 19 лютого 2025 року, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка звернулась до суду з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині залишення позову без розгляду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
.
Суддя Жук Р.В.