КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
15 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5563/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача
про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
У провадженні суду перебувала адміністративна справа №340/5562/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 року у справі №340/5563/25 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період служби з 29.01.2020 року по 10.02.2022 року без застосування належної розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням, виплачених за період служби з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року, обчисливши їх із застосуванням належної розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 року, а також перерахувати похідні види грошового забезпечення (надбавку за вислугу років, грошову допомогу для оздоровлення) за цей період та виплатити йому заборгованість, яка виникне у зв`язку з таким перерахунком.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням, виплачених за період служби з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, обчисливши їх із застосуванням належної розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021 року, а також перерахувати похідні види грошового забезпечення (надбавку за вислугу років, грошову допомогу для оздоровлення) за цей період та виплатити йому заборгованість, яка виникне у зв`язку з таким перерахунком.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням, виплачених за період служби з 01.01.2022 року по 10.02.2022 року, обчисливши їх із застосуванням належної розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 року, а також перерахувати похідні види грошового забезпечення (надбавку за вислугу років) за цей період та виплатити йому заборгованість, яка виникне у зв`язку з таким перерахунком.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вказане рішення суду набрало законної сили 30.10.2025 року.
Суд 23.02.2026 року видав позивачу виконавчий лист про виконання зобов`язальної частини рішення суду.
До суду 21.08.2026 року надійшла заява представника позивача - адвоката Єрьоміної В.А. - про встановлення судового контролю, у якій вона просить суд:
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 подати звіт про виконання рішення суду у цій справі;
- у разі неподання звіту або встановлення факту невиконання рішення суду - вирішити питання про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень відповідно до статті 382 КАС України.
Розглянувши цю заяву, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.
Згідно зі статтею 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.
Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Статтею 381-1 КАС України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви. (частина 4 статті 382 КАС України).
За правилами частин 1, 2 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд зазначає, що процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати суб`єктів владних повноважень належним чином виконати рішення суду.
Примусове виконання судових рішень зобов`язального характеру покладається на органи державної виконавчої служби і здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає у перевірці обставин, що перешкоджають виконанню рішенню суду та відновленню порушених прав особи-позивача. Судовий контроль за виконанням судового рішення стосується забезпечення реалізації вже визначених судом прав та обов`язків у межах існуючого рішення. Підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. При цьому зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, а не його безумовним обов`язком за кожною заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
Диспозитивний характер повноваження суду означає не право діяти довільно, а можливість здійснити судовий розсуд у межах, визначених законом. Такий розсуд передбачає оцінку всіх обставин конкретної справи, поведінки суб`єкта владних повноважень після ухвалення рішення, характеру покладеного судом обов`язку, тривалості його невиконання, наявності або відсутності об`єктивних перешкод для виконання рішення, а також інших обставин, які можуть свідчити про необхідність або, навпаки, відсутність потреби у застосуванні додаткових процесуальних заходів контролю.
Обов`язковість встановлення судового контролю за заявою особи відповідно до статті 382 КАС України стосується лише категорії справ щодо здійснення пенсійних та соціальних виплат. У справах такої категорії невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили є підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Спір у цій справі виник у зв`язку з неправильним нарахуванням позивачу грошового забезпечення під час проходженням ним військової служби у 2020 - 2022 роках.
Ця справа не належить до категорії справ, у яких судовий контроль за заявою особи здійснюється в обов`язковому порядку.
З огляду на предмет спору та зміст рішення суду від 30.09.2025 року, судовий контроль у цій справі обмежений перевіркою належності його виконання в частині здійснення перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за визначений судом період та правильності визначення суми доплати, що виникла за результатами такого перерахунку.
Представник позивача не надала доказів того, що відповідач ухиляється від покладених на нього судовим рішенням обов`язків, умисно не виконує рішення суду або діє недобросовісно.
З матеріалів заяви вбачається, що відповідач у відповідь на адвокатський запит повідомив представника позивача, що на виконання рішення суду здійснив перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 та направив заявки до забезпечувального органу на отримання коштів на його виконання. Виплата коштів в сумі 40998,37 грн. буде здійснена за наявності відповідного фінансування.
Представник позивача не оспорює виконаний перерахунок грошового забезпечення і розмір доплати. Її вимоги фактично спрямовані на отримання звіту про перебіг виконання рішення в частині виплати коштів на користь позивача. Водночас отримання такої інформації саме по собі не є метою судового контролю, передбаченого статтею 382 КАС України. Представник позивача не позбавлений можливості самостійно отримувати інформацію про стан виконання судового рішення та вживати передбачених законом заходів для з`ясування стану його виконання.
Суд зауважує, що несвоєчасне виконання боржником (бюджетною установою) рішення суду щодо виплати грошових коштів стягувачу через відсутність бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України не може вважатися невиконанням боржником судового рішення без поважних причин.
Положення статті 382 КАС України передбачають можливість зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, а не встановлюють імперативного обов`язку суду здійснювати контроль за виконанням кожного судового рішення зобов`язального характеру.
Позивач не позбавлений права ініціювати примусове виконання судового рішення у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
За відсутності доказів ухилення відповідача від виконання рішення суду та недобросовісної поведінки відповідача, суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення за правилами статті 382 КАС України.
Керуючись статтями 248, 256, 382 - 382-3 КАС України, суд -
У Х В А Л И В :
Відмовити у задоволенні заяви про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ