ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
16 вересня 2026 року справа № 380/18099/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кузан Р.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
31.08.2026 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення суду від 25 вересня 2025 року у справі №380/14112/25, за весь час затримки виплати з лютого 2020 року по день фактичної виплати;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення суду від 25 вересня 2025 року у справі №380/14112/25, за весь час затримки виплати з лютого 2020 року по день фактичної виплати;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення суду від 25 вересня 2025 року у справі №380/14112/25, за весь час затримки виплати з жовтня 2021 року по день фактичної виплати;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення суду від 25 вересня 2025 року у справі №380/14112/25, за весь час затримки виплати з жовтня 2021 року по день фактичної виплати.
Ухвалою судді від 02.09.2026 позовна заява залишена без руху та встановлено позивачу строк для усунення зазначених у ній недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення вказаної ухвали.
Позивачу роз`яснено про необхідність подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду наступних документів: заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Від представника позивача 11.09.2026 до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування причин пропуску звернення до суду вказує, що Згідно статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) в редакції від19 липня 2022 року, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) . У свою чергу не отримавши письмового повідомлення про виплачене грошове забезпечення та з метою з`ясування інформації щодо виплати та її складових, на виконання рішення суду у справі № 380/14112/25, яке надрало законної сили 20.03.2026, представник позивача 14.04.2026 звернувся з адвокатським запитом до військової частини НОМЕР_2 , 15.04.2026, №09/7899-26-Вих військовою частиною НОМЕР_2 надано відповідь про виконання рішення суду від 25 вересня 2025 року по справі № 380/14112/25 після надходження фінансування. У відповідь на адвокатський запит від 05.06.2026, військовою частиною НОМЕР_2 надано відповідь 10.06.2026, №09/11858-26- Вих, з долученням довідки №365, 366 від 09.06.2026, платіжну інструкцію № 2735 від 20.05.2026, з якої стало відомо про виконання рішення суду, складові виплати. При здійсненні виплати утримано податок на доходи фізичних осіб 18%, військовий збір 5%. Саме з отриманих розрахунків стало відомо, що відповідач, виплачуючи заборгованість з грошового забезпечення на виконання рішення суду, не нарахував та не виплатив позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати на суму індексації за весь час затримки такої виплати Також представник позивача просить суд взяти до уваги той факт, що позивач мав право на законні очікування, що відповідач самостійно нарахує йому при несвоєчасній виплаті грошового забезпечення та виплатить компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати на суму грошового забезпечення за весь час затримки такої виплати. Отримавши розрахункові документи та, відповідно, дізнавшись про те, що відповідач остаточно провів розрахунок на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року у справі №380/14112/25, зміненого постановою від 20.03.2026 та, з`ясувавши те, що відповідач самостійно не виконав обов`язку по нарахуванню позивачу відшкодування, передбаченого Законом № 2050-ІІІ та Порядку №159, позивач у тримісячний строк з дня отримання відповіді звертається до суду з цим позовом у частині стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати на суму грошового забезпечення за весь час затримки такої виплати. З урахуванням вищезазначеного, щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року у справі №380/14112/25, зміненого Постановою від 20.03.2026, військовою частиною НОМЕР_1 , на адвокатський запит від 05.06.2026 надано відповідь від 09.06.2026 № 09/8308-26-Вх про виконання зазначеного рішення суду із долученням довідки-розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якої стало відомо про виконання рішення суду, складові виплати. При здійсненні виплати утримано податок на доходи фізичних осіб 18%, військовий збір 5%. Крім цього, згідно ухвали суду від 02.09.26р., з матеріалів справи судом встановлено, що кошти від військової частини НОМЕР_1 на виконання рішення суду від 25.01.2025 у справі №380/14112/25 надійшли на рахунок позивача 29.05.2026. Відповідно тримісячний строк закінчився 29.08.2026, в день, який був не робочим днем. Позовну заяву подано до суду 31.08.2026 - у понеділок, перший робочий день після не робочого 29.08.2026. З врахуванням викладеного просить поновити строк звернення до суду.
Суд перевіряючи дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом, враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст. 122 КАС України).
Частиною п`ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Втім, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
19 липня 2022 року набрав чинності Закон України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон № 2352-ІХ), яким внесено зміни до КЗпП України, зокрема частину другу статті 233 цього Кодексу викладено у такій редакції: «Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, починаючи з 19 липня 2022 року законодавець установив строк для звернення працівника з позовом до суду про виплату усіх сум, що належать йому при звільненні, який становить три місяці та обчислюється з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Своєю чергою, питання, пов`язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі Закон № 2050).
Відповідно до статті 1 Закону України № 2050 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 Закону № 2050 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
За правилами статті 4 Закону № 2050 виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Вказаними положеннями закону встановлено обов`язок підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадян провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості.
Водночас умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.
Отже, реалізація права на отримання компенсації втрати частини доходів у спосіб звернення до суду можлива за умови невиконання підприємством, установою і організацією всіх форм власності та господарювання вимог Законом № 2050, а тому перебіг обчислення строку для звернення до суду з такими вимогами починається з моменту, коли особа дізналася про порушення свого права.
Як слідує з матеріалів справи, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.01.2025 у справі №380/14112/25 відповідачами виплачено грошове забезпечення. Кошти надійшли на рахунок позивача 29.05.2026 та 21.05.2026.
Під час виплати позивачу вказаних сум у належному розмірі відповідач не виплатив позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, що і є предметом спору в цій справі.
Отже, саме з дати виплати належного грошового забезпечення 21.05.2026 позивач був обізнаний про порушення свого права і саме із цією датою пов`язується перебіг строку звернення до суду з позовом про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.
Станом на 21.05.2026 стаття 233 КЗпП України діяла у редакції Закону № 2352-IX.
Отже, звернувшись із цим позовом до суду 31.08.2026, позивач пропустив тримісячний строк, визначений статтею 233 КЗпП України у редакції Закону № 2352-IX.
Позиція суду з цього питання узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 04 липня 2025 року у справі № 380/23695/24, предметом розгляду у якій були позовні вимоги, подібні до розглядуваних у цій справі позовних вимог.
Такий підхід до обчислення строків звернення до суду з позовом у спорах про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати застосовано Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02 квітня 2024 року у справі № 560/8194/20.
Аналогічного підходу при вирішенні подібних правовідносин дотримується Верховний Суд і у подальшій правозастосовній практиці, зокрема, у постановах від 17.04.2025 у справі № 560/10053/24, від 23.04.2025 у справі № 260/131/24, від 29.04.2025 у справі № 420/4345/24, від 26.12.2025 у справі № 560/16507/24, від 29.01.2026 у справі №420/19035/25.
Оскільки позивач звернувся до суду з цим позовом лише 31.08.2026, останній пропустив тримісячний строк звернення в частині заявлених позовних вимог, який повинен обчислюватися з 21.05.2026.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд також зауважує, що грошове забезпечення є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено виплату грошового забезпечення, з яких складових воно складається, як обраховане та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок чи розрахунок його складових.
Верховний Суд в постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 вирішив відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді, а не після отримання виплати за відповідний період.
Так Верховний Суд зазначив, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен мав дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Крім цього Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20, досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
Частиною другою та п`ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.
Встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів.
Інститут строків звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
При цьому, позивачем у заяві не наведено жодної причини пропуску строку звернення до суду які є об`єктивно непереборними, не залежать від його волевиявлення чи пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Інших причин пропуску строку звернення до суду, встановленого ст.233 КЗпП України, позивачем не зазначено.
Згідно з п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених ч.2 ст.123 цього Кодексу.
Частиною другою статті 123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Тому позовна заява в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення суду від 25 вересня 2025 року у справі №380/14112/25, за весь час затримки виплати з лютого 2020 року по день фактичної виплати та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення суду від 25 вересня 2025 року у справі №380/14112/25, за весь час затримки виплати з лютого 2020 року по день фактичної виплати, підлягає поверненню позивачу на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 169, 243, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
п о с т а н о в и в :
позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, повернути позивачу в частині позовних вимог:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення суду від 25 вересня 2025 року у справі №380/14112/25, за весь час затримки виплати з лютого 2020 року по день фактичної виплати;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення суду від 25 вересня 2025 року у справі №380/14112/25, за весь час затримки виплати з лютого 2020 року по день фактичної виплати.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Суддя Р.І. Кузан