Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
з питання залишення позовної заяви без розгляду
16 вересня 2026 року справа № 520/25330/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Національної поліції в Харківській області про залишення позову без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області щодо включення до складу місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого розрахована грошова компенсація за невикористану відпустку, що виплачена при звільненні зі служби, сум індексації грошового забезпечення нарахованих та виплачених за останній повний місяць служби (вересень 2024 року);
- зобов`язати Головне управління національної поліції в Харківській області перерахувати та доплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку, що виплачена при звільненні зі служби, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення із врахуванням сум індексації грошового забезпечення нарахованих та виплачених за останній повний місяць служби (вересень 2024 року).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.08.2026 у адміністративній справі №520/25330/26 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до п. 1, п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.
Від відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява про залишення позову без розгляду, у зв`язку із пропуском позивачем процесуальних строків звернення до суду. Заява обґрунтована тим, що відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній на момент подання позову), працівник може звернутися до суду з заявою про вирішення трудового спору в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду з вказаними позовними вимогами, виникли у 2024 році після отримання компенсації за невикористану частину щорічної відпустки у кількості 272 днів у розмірі 214 173,15 грн. у жовтні 2024 року. Отже, саме з моменту отримання грошової компенсації за невикористану частину щорічної відпустки при звільненні позивач дізнався або принаймні повинен був дізнатися про обставини, які наразі вважає порушенням своїх прав. Водночас до суду з відповідними вимогами він звернувся лише 15.08.2026, тобто майже через два роки після виникнення спірних правовідносин та значно після спливу встановленого статтею 233 КЗпП України тримісячного строку звернення до суду.
При вирішенні клопотання суд виходить з наступного.
Згідно із положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Так, згідно з ч. 3 та ч. 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За змістом пункту 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічною службою є, зокрема, військова служба.
Втім, положення ст. 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України.
Частиною 1 ст. 233 КЗпП України в редакції, яка набула чинності з 19.07.2022, встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч. 2 ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
З матеріалів справи встановлено, що позивач проходив службу в органах та підрозділах Головного управління Національної поліції в Харківській області з07.11.2015 по 16.10.2024.
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області "По особовому складу" від 15.10.2024 №491 о/с позивача звільнено зі служби за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України "Про Національну поліцію" з 16.10.2024.
Отже, спірними у даній справі є правовідносини, які виникли щодо невиплаченого грошового забезпечення позивача, який припинив виконувати обов`язки служби, тобто до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ч. 2 ст. 233 КЗпП, а саме: "Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Поряд з цим, приписи статті 233 КЗпП України пов`язують відлік тримісячного строку звернення до суду з днем, коли особа (працівник, службовець) дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Верховним Судом при розгляді справи №460/21394/23 (постанова від 21.03.2025) констатовано, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, до прикладу у вказаній справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Також, Верховний Суд у постанові від 22.01.2026 у справі №420/26951/24 зазначив, що чинне законодавство не передбачає форми документа, що відображає фактичні суми нарахувань та виплат, а також способу його доведення. Водночас такими документами можуть бути розрахункові листи, відомості про нараховане і виплачене грошове забезпечення, фінансові повідомлення або інші документи, які б розкривали зміст виплати грошового забезпечення (складові, їх розміри, утримання), які роботодавець зобов`язаний надати під час виплати грошового забезпечення та з яких працівник (військовослужбовець) може об`єктивно встановити розмір виплаченої йому суми, її складові та можливу неповноту виплат. Вказав, що саме з моменту ознайомлення з відповідним документом у військовослужбовця виникає реальна можливість і об`єктивна необхідність оцінити правильність здійснених нарахувань, виявити допущені порушення, що і буде усвідомленим сприйняттям особи наявності/відсутності порушеного права щодо належних виплат.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно листа Головного управління Національної поліції в Харківській області від 29.07.2026 №376158-2026 на звернення представника позивача повідомлено, що з 01.11.2017 по день звільнення позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення.
Листом від 29.07.2026 №375835-2026 Головним управлінням Національної поліції в Харківській області направлено розрахунок компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток.
З даним позовом про перерахунок та доплату грошової компенсації за невикористану відпустку, що виплачена при звільненні зі служби, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення із врахуванням сум індексації грошового забезпечення нарахованих та виплачених за останній повний місяць служби, позивач звернувся до суду через систему "Електронний суд" 17.08.2026.
При цьому, відповідачем не надано доказів щодо ознайомлення позивача з документами, які б розкривали зміст виплати компенсації за невикористані відпустки, які роботодавець зобов`язаний надати під час виплати грошового забезпечення та з яких працівник може об`єктивно встановити розмір виплаченої йому суми, її складові та можливу неповноту виплат до моменту надання відповіді на адвокатський запит представника позивача листом від 29.07.2026 №375835-2026, до якого додано розрахунок сум грошової компенсації за невикористані відпустки.
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем пропущено строк на звернення до суду з даним позовом.
Відтак, вказане свідчить про відсутність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду, а тому заява відповідача про залишення позовну без розгляду не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 229, 248, 256, 257-261, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Головного управління Національної поліції в Харківській області про залишення позову без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Біленський О.О.