Справа № 718/2507/26
Провадження №2-о/718/210/26
У Х В А Л А
про закриття провадження
"16" вересня 2026 р. м. Кіцмань
Кіцманський районний суд Чернівецької області під головуванням судді Скорейка В.В., за участю секретаря судового засідання Безушко М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кіцмань заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ГУ пенсійного фонду України в Чернівецькій області, ГУ пенсійного фонду України в Житомирській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернулася до суду з заявою, в якій просить суд встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про народження її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з необхідність усунення розбіжностей у написанні її прізвища в цьому документі. Встановлення зазначеного факту має для заявниці юридичне значення, оскільки від цього залежить підтвердження її страхового стажу - зокрема періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (1 рік 5 місяців 21 день), необхідного для подальшого призначення пенсії органами Пенсійного фонду України.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, скерувала заяву про підтримання своїх вимог та просила розгляд справи провести без її участі.
Представник ГУ пенсійного фонду України в Чернівецькій області Кривохижа В.М. скерував заяву, в якій вказав, що вимоги ОСОБА_1 не підлягають розгляду в порядку окремого провадження у зв`язку із тим, що ч.4 ст.315 ЦПК має чітку заборону на встановлення факту належності особі свідоцтв, що їх видають органи ДРАЦС.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи через підсистему «Електронний суд», свого представника в судове засідання не направило, причини неявки суду не повідомило, що відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Статтею 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження. Даний перелік не є вичерпним, і у судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Порядок внесення змін в записи актів громадянського стану передбачений Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року та Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання. Вказані норми передбачають, що внесення змін у записи актів громадянського стану при наявності достатніх підстав і при відсутності спору між заінтересованими особами провадяться органами реєстрації актів громадянського стану. Відмова органів реєстрації актів громадянського стану виправити або змінити запис може бути оскаржена до суду.
Відповідно до статей 4, 26 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року, органи державної реєстрації актів цивільного стану - це відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головних управлінь юстиції в областях, районних у містах, міськрайонних управлінь юстиції і вони належать до органів виконавчої влади. Дії або бездіяльність працівника органу державної реєстрації актів цивільного стану можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, Міністерства закордонних справ України та/або до суду.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Частиною 3 ст.315 ЦПК України передбачено, що справи про встановлення факту належності особі свідоцтв, що їх видають органи ДРАЦС, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
Наведене свідчить про те, що у разі коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа відповідно положень вищезазначеної норми. При розгляді цих справ суд встановлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Аналіз змісту заяви свідчить про те, що заявник просить встановити факт належності їй свідоцтва про народження її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що суперечить вимогам статті 315 ЦПК України. Свідоцтво про народження видане на ім`я сина, а не матері. Воно юридично не може «належати» мамі як документ, що посвідчує її власні дані.
У абзаці 2 пункту 12 постанови Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 31 березня 1995 року № 5 висловлена правова позиція, згідно якої заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі паспорта чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 6 розділу 4 ЦПК України, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність особи.
Наведене виключає можливість розгляду заяви про встановлення факту належності заявниці свідоцтва про народження її сина, оскільки свідоцтво про народження є документом, що посвідчує народження дитини та її походження, видається на ім`я дитини і юридично не може належати іншій особі, зокрема матері, в порядку цивільного судочинства, що є підставою для закриття провадження в справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 листопада 2019 року у справі № 592/7612/17 зробив висновок про те, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в сукупності з положеннями частини третьої статті 124 Конституції України та в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в судах.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи наведене, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, що узгоджується з позицією Верховного суду, викладеною у постанові суду від 08.12.2021 у справі № 464/6696/20.
Оскільки зазначені вимоги не підлягають судовому розгляду, тому суд не зазначає до юрисдикції якого суду віднесено їх вирішення.
На підставі викладеного та керуючись 255, 258-261, 263, 354-355Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
УХВАЛИВ:
Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ГУ пенсійного фонду України в Чернівецькій області, ГУ пенсійного фонду України в Житомирській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - закрити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до суду апеляційної інстанції через Кіцманський районний суд Чернівецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Василь Скорейко