ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 580/4247/19 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
при секретарі Ковальчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 липня 2022 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправними дій, -
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2019 року фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , платник податків) звернулась до суду із позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач-1, ГУ ДФС у Черкаській області), Головного управління ДПС України у Черкаській області (далі - відповідач-2, ГУ ДПС у Черкаській області) про визнання протиправними дій зі складання акту від 07 червня 2019 року "Про ненадання документів при проведенні документальної невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, з урахуванням доповнення підстав позову, ФОП ОСОБА_1 зазначала, що акт ГУ ДФС у Черкаській області від 07 червня 2019 року складений посадовими особами безпідставно та протиправно. Цей акт мав на меті приховати бездіяльність посадових осіб, складений з метою створення "штучних" доказів.
На думку позивачки наказ відповідача від 07 березня 2019 року №498 про проведення невиїзної перевірки відповідно до норм абз.6 п.42.4 ст.42 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не може вважатися врученим позивачу 13 квітня 2019 року, оскільки про призначення та проведення документальної планової невиїзної перевірки дізналася 26 липня 2019 року, тобто через 31 день після підписання ревізорами акта невиїзної перевірки.
Позивачка звертає увагу, що оскаржуваний акт посадові особи склали на 20 днів раніше від дати отримання (27 червня 2019 року) позивачем вимоги про надання документів та на 41 день раніше від дати (19 липня 2019 року) закінчення строку виконання позивачем зобов`язання щодо надання інформації та документів.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Верховного суду від 13 травня 2026 року касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року - скасовано, а справу №580/4247/19 направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з даними ЄДРПОУ позивачка зареєстрована як фізична особа-підприємець з 14.11.2005 року.
ДФС України включила її до плану-графіку проведення документальних перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік (http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/362017.htm) на травень.
07.03.2019 року відповідач 1 видав наказ №498 «Про проведення документальної планової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 », яким доручив її провести з 27 травня 2019 року тривалістю 10 робочих днів, а в разі відсутності відомостей про отримання наказу та повідомлення про проведення перевірки розпочати через 10 календарних днів з дати отримання відомостей про вручення наказу, але не раніше 27.05.2019 року. Його копію направив позивачу рекомендованим повідомленням, яке згідно з інформацією з офіційного сайту Укрпошта (№1800[телефон приховано]) 13 квітня 2019 року повернуто за зворотною адресою, а 15 квітня 2019 року відправлення вручено у точці видачі.
З метою його виконання відповідач 1 надсилав на адресу позивача запити про надання первинних документів: від 27.05.2019 року №16215/23-00-13-0210, 07.06.2019 року №17607/23-00-13-0210 (штрих-код 180[телефон приховано]).
07.06.2019 року посадові особи відповідача 1 головні державні ревізори-інспектори Кирильчук Л.М. та Малиш О.М. склали акт від №352/23-00-13-0214/2457414987 «Про ненадання документів при проведенні документальної невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 », в якому відповідно до підп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.ст.75, 77, 79, 82 Податкового кодексу України зазначили, що на дату його складання не повернулося рекомендоване повідомлення про вручення копії наказу від 07.03.2019 року №498 про проведення документальної планової невиїзної перевірки та письмове повідомлення від 07.03.2019 року №121/23-00-13-0124 із зазначенням дати початку проведення перевірки (з 27 травня 2019 року). Також в акті описані обставини призначення такої перевірки, не отримання позивачем згаданого наказу №498 з повідомленням від 07.03.2019 року, які повернуті йому із-за закінчення терміну зберігання, повідомлення у телефонному режимі 27.05.2019 року представника позивача про розпочату перевірку і необхідність подання документів. Позивачу також направлено рекомендований лист з повідомленням про вручення від 27.05.2019 року №16215/23-00-13-0210 щодо надання первинних документів. На дату складання акту позивач не надав документів до перевірки.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року №2755-VI в редакції під час виникнення спірних правовідносин 01.06.2019 (далі - ПК України).
Порядок проведення податкових перевірок врегульований нормами глави 8 ПК України.
Так, згідно з п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Документальною перевіркою відповідно до підп.75.1.2 вказаної вище статті вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений в ст.78 ПК України. Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, вказаної в п. 78.1.
Особливості проведення документальної невиїзної перевірки вказані в ст.79 ПК України.
Так, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.
Для оцінки дотримання відповідачами вказаних норм суд першої інстанції вірно урахував наступне.
Правомірність наказу №498 встановлена Черкаським окружним адміністративним судом у справі №580/2466/19 в рішенні від 28.10.2019 року, що набрало законної сили 05.10.2020 року.
Правомірність дій відповідача 1 про зобов`язання позивача надати для перевірки первинні документи та письмові пояснення, оформлені листом від 27.05.2019 року №16215/23-00-13-0210, встановлена постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 року у справі №580/2352/19.
Дії відповідача 1 щодо зобов`язання позивача надати для перевірки первинні документи та письмові пояснення, оформлені листом від 07.06.2019 року №1760723-00-13-0210, визнані правомірними Черкаським окружним адміністративним судом у справі №580/4071/19 у рішенні від 10.03.2020 року, що набрало законної сили 09.07.2020 року.
Дії відповідача 1 щодо складання акта від 14.06.2019 року №364/23-00-13-0214/2457414984 «Про ненадання документів ОСОБА_1 », визнані правомірними Черкаським окружним адміністративним судом у справі №580/4246/19 у рішенні від 24.05.2021 року, що набрало законної сили 29.09.2021 року.
Правомірність дій відповідачів по включенню фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік та дій щодо проведення з 27.05.2019 року планової невиїзної документальної перевірки позивача, встановлена рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.04.2021 року у справі №580/170/20 та підтверджена постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тому доводи позивача про порушення організації проведення податкової перевірки не враховані.
Згідно з п. 83.1 ст.83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Правовідносини щодо надання платниками податків документів регулюються ст.85 ПК України.
Зокрема, забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.
Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов`язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.
Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов`язані надавати інформацію в електронній формі, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов`язку подання її в електронній формі.
Для проведення електронної перевірки платник податків забезпечує подання до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб документів, які відповідно до цього Кодексу пов`язані з обчисленням та сплатою податків і зборів(якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації). Загальний формат та порядок подання такої інформації встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Документи, що містять комерційну таємницю або є конфіденційними, передаються окремо із зазначенням посадової (службової) особи, що їх отримала. Передача таких документів для їх огляду, вивчення і їх повернення оформляються актом у довільній формі, який підписують посадова (службова) особа контролюючого органу та платник податків (його представник).
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Забороняється вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.
У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.
Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
У разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.
Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.
У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.
Вимог щодо дій податкового органу у випадку ненадання платником документів при проведенні документальної невиїзної перевірки ПК України не встановлює.
Водночас серед обов`язків контролюючого органу, які визначені в ст.21 ПК України: забезпечення сумлінного виконання покладених на контролюючі органи функцій, забезпечення ефективної роботи та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень, не допущення порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Проаналізувавши вказані норми у взаємозв`язку колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанціх, що складання акту, яким засвідчено дійсний факти не поверення надісланих рекомендованих листів, ненадходження документів від платника податків на визначену датиу, не порушує прав платника податків. Такі дії направлені на фіксацію ходу проведення службової діяльності та безпосередньо не породжують будь-яких наслідків для платника. Водночас для належного виконання обов`язків щодо проведення податкової перевірки контролюючий орган зобов`язаний з`ясувати причину таких фактів і врахувати перш, ніж оформлювати результати перевірки.
Відповідно до п.44.5 ст.44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.
Згідно з п.44.6 вказаної статті Кодексу у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Відповідно до п.44.7 ст.44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).
Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.
У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.
У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.
Обставин і фактів надання позивачкою відповідачам документів для податкової перевірки до дати виникнення спірних правовідносин і неврахування їх відповідачами під час судового провадження не встановлено.
Посилання позивача на неналежне вручення документів щодо призначення та відсутність підстав для проведення податкової перевірки спростовано встановленими обставинами спору у цій справі.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставин справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 липня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.
Повний текст виготовлено: 16.09.2026 року.