ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/14711/21 Суддя (судді) першої інстанції: Жук Р.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Головне управління ДПС у Київській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках та з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може продовжити строк розгляду справи, про що постановляє ухвалу.
Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.
З огляду на особливості розгляду даної категорії справ та вищезазначені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що існує необхідність продовження строку розгляду даної справи на розумний строк.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що Головне управління ДПС у Київській області провело документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період діяльності з 01.01.2017 року по 22.06.2020 року та з питань нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2011 року по 22.06.2020 року, за результатами якого складено акт від 19.04.2021 року № 5748/10-36-07-12/2794705076, де встановлено такі порушення, зокрема:
- підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49, пункту 177.11 статті 177 ПК України - не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік;
- пункту 44.3 статті 44, пункту 177.10 статті 177 ПК України - не надання до перевірки книги обліку доходів і витрат які ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування;
- пункту 63.3 статті 63 ПК України - не подання повідомлення про об`єкти, пов`язані з оподаткування (рухоме та нерухоме майно) та дії щодо їх придбання (відчуження, перереєстрації);
- пункту 167.1 статті 167, пункту 177.2 статті 177, пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України - занижено чистий оподатковуваний дохід за 2019 рік - 1788497,50 грн та за 2020 рік - 158770 грн, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб за 2019 рік - 321929,55 грн, за 2020 рік - 28578,60 грн, а також заниження військового збору за 2019 рік - 26824,46 грн та за 2020 рік - 2381,55 грн;
- підпункту 296.1.1 пункту 296.1 статті 296 ПК України - ненадання книги обліку дохдів і витрат, які ведуть фізичні особи-підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування.
На підставі висновків зазначеного акта перевірки Головне управління ДПС у Київській області ухвалило податкові повідомлення-рішення від 02.06.2021 року:
- № [номер приховано], яким позивачеві визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 385558,97 грн, зокрема: за податковим зобов`язанням - 350508,15 грн, за штрафними санкціями - 35050,82 грн;
- № [номер приховано], яким позивачеві визначено грошове зобов`язання з військового збору у розмірі 32129,92 грн, зокрема: за податковим зобов`язанням - 29209,01 грн, за штрафними санкціями - 2920,91 грн;
- № [номер приховано], яким позивачеві визначено штрафні санкції у розмірі 1020 грн за порушення встановлених законодавством строків зберігання документів;
- № [номер приховано], яким позивачеві визначено штрафні санкції у розмірі 1020 грн за порушення встановлених законодавством строків зберігання документів;
- № [номер приховано], яким позивачеві визначено штрафні санкції у розмірі 340 грн за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах.
Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, вважаючи їх протиправними, а свої права - порушеними, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з пунктом 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до пункту 297.1 статті 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:
1) податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим і третім підпункту 133.1.1 та підпунктом 133.1.4 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу;
2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об`єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою;
3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;
4) податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;
5) рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.
За змістом підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Суд першої інстанції вірно встановив, що оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями податковим органом збільшено позивачу грошові зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а також застосовано штрафні санкції за неподання звітності, ґрунтуючись на рішенні Броварського управління Головного управління ДФС у Київській області № 147 від 07.12.2018 року про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку, прийнятого відносно позивача.
Однак, колегія суддів враховує, що правомірність вказаного рішення була предметом розгляду у справі № 320/6804/21.
Так, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2022 року у вказаній справі визнано протиправним та скасовано рішення Броварського управління Головного управління ДФС у Київській області № 147 від 07.12.2018 року про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку, прийняте відносно фізичної особи-підприємця позивача. Зобов`язано Головне управління ДПС у Київській області поновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку третьої групи з дати анулювання реєстрації з 31.12.2018 року.
Таким чином, станом на час розгляду справи судом є таке, що набрало законної сили судове рішення, яким скасовано рішення контролюючого органу про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку.
Суд у межах цієї справи за наявності судового рішення, що набрало законної сили, щодо протиправності рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку, позбавлений можливості та правових підстав для надання повторної правової оцінки такому рішенню.
Законна сила рішення суду є його правовою дією, яка проявляється в тому, що наявність чи відсутність прав і фактів, що лежать в їх основі, встановлюються остаточно, і в тому, що встановлені рішенням суду права підлягають беззаперечному здійсненню на вимогу уповноважених осіб. Водночас, у разі якщо остаточним судовим рішенням відповідний індивідуальний акт скасовано юридична дія такого припиняється з моменту його прийняття, тобто акт не породжує жодних правових наслідків.
Оскільки рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку скасовано, воно не породжує жодних правових наслідків, а відтак у позивача не виникло обов`язку щодо подачі податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2019 та 2020 роки, вести книгу обліку та витрат для платників, які перебувають на загальній системі оподаткування, декларувати податкові зобов`язання за податком на доходи фізичних осіб, а також військового збору.
Колегія суддів зазначає, що схожі правовідносини були предметом розгляду у справах №826/682/16, №540/709/19 та № 540/716/19. У постановах від 28 травня 2019 року, 04 серпня 2021 року та від 14 липня 2021 року у наведених справах відповідно Верховний Суд виходив з того, що рішення суду, що набрало законної сили, яким скасовано рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, свідчить про незаконність анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, та зробив висновок про відсутність обов`язку платника визнавати умовний продаж та безпідставність висновків контролюючого органу про порушення вимог пункту 184.7 статті 184 ПК України.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження відповідача про необхідність здійснення позивачем оподаткування отриманих у період, що перевірявся, доходів на загальній системі оподаткування, ґрунтуються на обставинах, які спростовані в судовому порядку.
Станом на час розгляду справи судом, рішення відповідача від про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку є скасованим, і, як наслідок, позивач є відновленим у реєстрі платників єдиного податку і вважався таким на момент проведення перевірки. У разі прийняття рішення суду на користь платника податку (скасування анулювання реєстрації платника єдиного податку), контролюючим органом вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку, зокрема анулюється дата виключення ФОП з реєстру платників єдиного податку. Тобто така особа продовжує перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, ґрунтуються на помилкових судженнях контролюючого органу, не підтверджених документально, то колегія суддів вважає, що прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення-рішення є протиправними, такими, що винесені необґрунтовано та підлягають скасуванню.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставин справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.