Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/18004/25
Головуючий у І інстанції: Альчук М.П.
Суддя-доповідач: Шидловський В.Б.
15 вересня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Решкатюк Л.O.,
представника позивача: Момотюк А.І.
представника відповідача: Дубіцької Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву представника позивача - адвоката Момотюк Анжеліки Ігорівни про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень,
В С Т А Н О В И В :
04 серпня 2026 року Сьомим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішень.
У судовому засіданні від 04 серпня 2026 року представником позивача було заявлено клопотання про стягнення судових витрат на правничу (правову) допомогу, в порядку передбаченому ст.139 КАС України. У зазначеному клопотанні було вказано, що додаткові докази щодо витрат на правничу допомогу будуть надані до суду протягом 5 днів після проголошення судового рішення у справі.
07 серпня 2026 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення до якого долучено докази щодо витрат на правничу допомогу.
12 серпня 2026 року від Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшла заява, в якій відповідач посилаючись на необґрунтованість розміру судових витрат заявлених позивачем у зв`язку з їх не співмірністю зі складністю справи, просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Розглянувши заяву позивача про стягнення судових витрат, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо необхідності її часткового задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зі змісту ч.1 ст.252 КАС України слідує, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі №810/3806/18, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.
Так, судом встановлено, що між ОСОБА_1 та адвокатом Момотюк Анжелікою Ігорівною укладено договір про надання правничої допомоги № 07/07 від 07.07.2026 року.
Згідно пп.1.1. п.1 Договору № 07/07, Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання здійснювати представництво інтересів Клієнта в межах судової справи № 120/18004/25, що знаходиться в провадженні Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до пп.3.2 п.3 Договору № 07/07 сторони погодили вартість послуг по дані справі, яка становить 35 000 грн.
Заявником до вказаного Договору надано також ордер адвоката, опис наданих послуг, акт прийому передачі наданих послуг.
Так, адвокатом на користь заявника під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції надано такі послуги:
- опрацювання апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року, опрацювання актуальної практики Верховного Суду в подібних спірних правовідносинах, підготовка відзиву, відправка його через підсистему ЄСІТС (5 год) - вартість 25 000 грн;
- формування та направлення через підсистему ЄСІТС заяви про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції. Підготовка та участь у судовому засіданні в приміщенні Сьомого апеляційного адміністративного суду в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду з використанням онлайн-сервісу вудеозв`язку ЕаsyCon (ВКЗ) - вартість 10 000 грн.
Перевіривши зміст наведених документів, колегія суддів апеляційного суду вважає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 35 000 грн. є завищеними та неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, а тому з урахуванням реального часу, необхідного для виконання відповідних робіт (послуг), колегія суддів зменшує їх відшкодування до 20 000 грн.
Стосовно доводів відповідача щодо того, що позивачем не проведено оплати витрат з правничої допомоги, суд апеляційної інстанції зазначає, що за змістом статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічний правовий висновок, однак щодо застосування норм ГПК України, викладено в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року в справі №922/445/19.
Враховуючи той факт, що приписи ст.126 ГПК України є аналогічними приписам, що містяться в ст.134 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає за можливе врахувати вказану позицію при розгляді справи в силу ст.242 КАС України.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність прийняття додаткової постанови про стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держаної податкової служби у Вінницькій області витрат на правничу допомоги у розмірі 20 000 грн.
Керуючись ст.ст. 243, 252, 310, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Заяву представника позивача - адвоката Момотюк Анжеліки Ігорівни про ухвалення додаткового рішення у справі № 120/18004/25 - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держаної податкової служби у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 суму витрат на правничу допомоги у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.