УХВАЛА
16 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 280/831/26
адміністративне провадження № К/990/42175/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач 24 червня 2026 року подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказавши поважні причини його пропуску.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з такого.
За правилами частини першої статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Постановляючи ухвалу від 20 серпня 2026 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не виконано вимоги ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року та не наведено об`єктивних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, скаржник зазначає, що 07.04.2026 року вже звертався до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, але через технічний збій електронного суду вона не була доставлена.
Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що доводи скаржника про те, що пропуск строку звернення до суду з апеляційною скаргою стався через некоректну роботу електронного сервісу ЄСІТС не підкріплені належними і допустимими доказами, зокрема, щодо звернення до адміністратора підсистеми задля отримання доказів того, що саме апеляційна скарга направлялась до суду апеляційної інстанції 07.04.2026, а її ненадходження пов`язане саме некоректною роботою електронного сервісу ЄСІТС.
Та обставина, що 07.04.2026 року, скаржник сформувавши апеляційну скаргу в такій підсистемі, не направив її до суду (доказів зворотного не надано) не дає підстав вважати, що скаржником дотримано строку, встановлений статтею 295 КАС України. Доказів того що відповідач саме 07.04.2026 року направив до апеляційного суду саме апеляційну скаргу відповідач не надав.
Водночас згідно з листом Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2026 року, що знаходиться в матеріалах справи, до Третього апеляційного адміністративного суду 07.04.2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшли документи від представника Головного управління ДПС у Запорізькій області Коцарь Ганни Сергіївни з назвою в Електронному суді «Апеляційна скарга на рішення від 30.03.2026», в додатках до якого надано файл « 2-2-25ЈЗе370-327с-11fl.-aa62-ebeb9Sdca63e.pdf», де в примітках зазначено «Апеляційна скарга на рішення від 30.03.2026".
При перевірці було встановлено, що зазначений файл є відзивом на позов (відсутнє посилання на рішення що оскаржується, прохальна частина до апеляційного суду...), що унеможливлює реєстрацію документу (файлу) як апеляційна скарга, у зв`язку з чим було відмолено в реєстрації файлу з назвою «Апеляційна скарга на рішення від 30.03.2026».
За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені обставини не дають підстав для висновку, що пропуск строку на апеляційне оскарження пов`язаний виключно із некоректною роботою у функціонуванні підсистеми «Електронний суд».
Суд касаційної інстанції звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 333 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх