УХВАЛА
16 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 160/23936/25
адміністративне провадження № К/990/37220/26
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Юрченко В.П., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2026 у справі №160/23936/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «IHBECT ДНІПРО КОМПАНІ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, наказу,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «IHBECT ДНІПРО КОМПАНІ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у якому просило:
визнати протиправним та скасувати наказ «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНВЕСТ ДНІПРО КОМПАНІ» (код 41402923)» №357-п від 15.01.2025;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № [номер приховано] від 17.04.2025, яким збільшено суми грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на суму 4314948,89 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 25% від суми основного платежу на суму 1078737,25 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2026, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.04.2025 №[номер приховано] форми «Р» Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області 07.08.2026 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 24.08.2026 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановлено заявнику строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення процесуального строку та документ про сплату судового збору.
Вказана ухвала надійшла в електронний кабінет податкового органу через підсистему "Електронний суд" 24.08.2026 о 19:05.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду відповідачем на адресу суду направлено заяву про усунення недоліків, у якій просив визнати поважними причини пропуску та поновити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області строк на касаційне оскарження по справі №160/23936/25 та продовжити строк на усунення недоліків по справі №160/23936/25 в частині сплати судового збору на 20 днів.
Щодо поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач зазначає, що вперше касаційну скаргу подано 19.06.2026, однак ухвалами Верховного Суду від 30.06.2026, 21.07.2026 та 29.07.2026 касаційні скарги повернуто скаржнику. Відповідач зазначив, що військове вторгнення Російської Федерації на територію України та подальше розгортання бойових дій завдали серйозного удару українській економіці, що безумовно відобразилося на виконанні бюджетних показників поточного року.
Надаючи оцінку наведеним Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області доводам щодо поважності підстав пропуску строку суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Варто зазначити, що податковий орган вже реалізовував своє право на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі. Однак ухвалами Верховного Суду від 30.06.2026, 21.07.2026 та 29.07.2026 касаційні скарги було повернуто як такі, що не містили обов`язкових підстав касаційного оскарження.
На думку Верховного Суду, податковому органу було надано достатньо часу для усунення недоліків касаційної скарги та зазначення підстав касаційного оскарження.
Окрім того, надаючи оцінку доводам скаржника, Суд вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.
Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.
Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному/касаційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.
Маючи намір добросовісної реалізації належного права на касаційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
А тому, неналежна організація процесу із оскарження судових рішень боку відповідальних осіб та виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Обставини, на які посилається скаржник є суб`єктивними та пов`язані виключно з неналежною організацією роботи відповідача.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
В обґрунтування заяви про продовження строку для усунення недоліків в частині сплати судового збору, податковий зазначає про відсутність коштів для сплати судового збору.
Зазначені посилання відповідача не можуть бути поважною причиною невиконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху у відведений судом строк, оскільки податковий орган є суб`єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому труднощі в організації своєчасного виконання обов`язків працівників контролюючого органу є проблемою внутрішньої організації роботи податкового органу.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області долучено лист Державної податкової служби України та виписку з рахунку, однак зазначена виписка лише фіксує вхідний залишок коштів за КЕКВ 2800, що не свідчить про об`єктивну неможливість виконання встановленого законом обов`язку зі сплати судового збору, а також не є підтвердженням вжиття всіх залежних від скаржника заходів для забезпечення такого платежу.
Крім того, звертаючись із касаційною скаргою вчетверте, скаржник не сплатив судовий збір, що свідчить про недобросовісне користування належними йому процесуальними правами та зволікання з виконанням процесуальних обов`язків.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 333 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області у задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору у справі №160/23936/25.
Відмовити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2026 у справі №160/23936/25.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2026 у справі №160/23936/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «IHBECT ДНІПРО КОМПАНІ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, наказу.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді В.В. Хохуляк В.П. Юрченко Р.Ф. Ханова