УХВАЛА
16 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 640/22513/19
адміністративне провадження № К/990/41907/26
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2026 у справі №640/22513/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛС-Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛС-Україна» звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.2019:
№[номер приховано] (форма «Р») від 30.07.2019, яким ТОВ «СЛС-Україна» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 8 547,50 грн, з них 6 838,00 грн - за податковим зобов`язанням та 1 709,50 грн - за штрафними санкціями;
№[номер приховано] (форма «В4») від 30.07.2019, яким ТОВ «СЛС-Україна» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 21 443,00 грн по податковій декларації з ПДВ за грудень 2018 року № [номер приховано] від 17.01.2019;
№[номер приховано] (форма «Р») від 30.07.2019, яким ТОВ «СЛС-Україна» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 21 382,50 грн, з них 17 106,00 грн - за податковим зобов`язанням та 4 276,50 грн - за штрафними санкціями;
№[номер приховано] (форма «П») від 30.07.2019, яким ТОВ «СЛС-Україна» зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 202 939 грн по податковій декларації з податку на прибуток за 2018 рік № [номер приховано] від 27.02.2019;
№[номер приховано] (форма «Р») від 30.07.2019, яким ТОВ «СЛС-Україна» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Інші підакцизні товари вітчизняного виробництва» на загальну суму 23 603 260,00 грн, з них 18 882 608,00 грн - за податковим зобов`язанням та 4 720 652,00 грн - за штрафними санкціями.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.09.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.08.2026, адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у м. Києві 09.09.2026 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Податковим органом вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, суд апеляційної інстанції суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Скаржником не обґрунтовано, в чому полягало неправильне застосування норм матеріального права, які висновки судів попередніх інстанцій суперечать висновкам Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Крім того, відповідач визначає підставою касаційного оскарження пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Варто зазначити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен вказати: 1) норми матеріального права, які неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права.
Скаржник не зазначає, у чому саме полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій вказаних норм права та який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм Податкового кодексу України, наведення окремих цитат з судових рішень, висловлення незгоди з наданою судами правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, що не є належним викладенням заявленої підстави касаційного оскарження.
Таким чином касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Враховуючи те, що скаржником при поданні касаційної скарги не зазначено передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку, суд дійшов висновку, що така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала.
Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.
Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2026 у справі №640/22513/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛС-Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя В.В. Хохуляк