Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/1241/26
Провадження № 2/935/1161/26
РІШЕННЯ
Іменем України
26 серпня 2026 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Василенка Р.О., зі секретарем - Криворучко Я.В., розглянувши у спрощеному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» звернувся до суду із вказаним вище позовом в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором №Z75.24509.005973875 від 20.11.2019 у розмірі 13048,18 грн., за кредитним договором № Z06.24509.005517236 від 24.07.2019 а також судові витрати у тому числі на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 грн. та судовий збір в розмірі 2662,40 грн.
В обґрунтування позову вказує, що 24.07.2019 між АТ "ІДЕЯ БАНК " та ОСОБА_1 укладено договір № Z06.24509.005517236. Згідно з умовами кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 49 999.00 грн під 21.99 % річних із зобов`язанням повернення кредитних коштів та сплати всіх передбачених договором платежів, у тому числі але не виключно процентів за користування кредитом, у строки та в порядку, визначені графіком платежів. Кредитор належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов`язання за кредитним договором, що підтверджується належним чином засвідченими копіями доказів надання (видачі) кредитних коштів. 11.12.2025 було укладено договір № 11-12/25 відповідно до якого АТ "ІДЕЯ БАНК " відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № Z06.24509.005517236. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № Z06.24509.005517236. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №Z06.24509.005517236 від 24.07.2019 р., становить 64 197.04 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 35525.27 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12603.17 грн., заборгованість за комісіями - 16068.60 грн.
Також, 20.11.2019 між АТ "ІДЕЯ БАНК " та ОСОБА_1 укладено договір № Z75.24509.005973875. Відповідач підтвердив ознайомлення з усіма умовами кредитного договору. Згідно з умовами кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 24000.00 грн під 9.99 % річних із зобов`язанням повернення кредитних коштів та сплати всіх передбачених договором платежів, у тому числі але не виключно процентів за користування кредитом, у строки та в порядку, визначені графіком платежів. Кредитор належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов`язання за кредитним договором. Відповідач, усупереч умовам кредитного договору та взятим на себе договірним зобов`язанням, не здійснив повернення отриманих кредитних коштів у строки, визначені договором.
11.12.2025 було укладено договір № 11-12/25 відповідно до якого АТ "ІДЕЯ БАНК " відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № Z75.24509.005973875. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №Z75.24509.005973875 від 20.11.2019 р., відповідно до розрахунку заборгованості, становить 13048.18 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 4161.09 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 823.09 грн., заборгованість за комісіями - 8064.00 грн
Представник позивача у судове засідання не з`явився. У позові вказав про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідить відмітка працівника пошти в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № R067241176964. Відзиву, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило, а тому суд розглянув справу без його участі.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, на засадах змагальності та в межах позовних вимог, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 24.07.2019 між АТ "ІДЕЯ БАНК " та ОСОБА_1 укладено договір № Z06.24509.005517236.
Відповідно до п. 1.7 договору банк надає кредит для власних потреб шляхом переказу коштів в розмірі 49999.00 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять грн. 00 коп.) гривень №26205001544944 на рахунок позичальника позичальника, який відкритий в АТ "Ідея Банк" МФО 336310. Договір підписаний особистим підписом ОСОБА_1 .
На підтвердження перерахування та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів надано меморіальний ордер № 6974193 від 24.07.2019 року, з якого вбачається, що банк платника АТ «Ідея Банк» перерахував кошти всумі 49 999,00 грн на рахунок ОСОБА_1 видача кредиту згідно з кредитним договором № Z06.24509.005517236.
11.12.2025 укладено договір факторингу № 11-12/25, відповідно до якого АТ "ІДЕЯ БАНК" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № Z06.24509.005517236.
Відповідно до витяг з реєстру боржників для друку № НОМЕР_1 (Лот №13) клієнт передав, а фактор прийняв на умовах, визначених договором права вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договору № Z06.24509.005517236 в розмірі 64197, 04 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № Z06.24509.005517236 від 24.07.2019 складеного АТ «Ідея Банк» загальна заборгованість становить 64197,04 грн., яка складається з: 35525,27 грн. заборгованості по тілу кредиту, 12603,17 грн заборгованість за відсотками, 16068,60 грн - заборгованості з несплачених комісій.
З виписки АТ «Ідея Банк» вбачається, що ОСОБА_1 отримала кредит згідно кредитного договору № Z06.24509.005517236 від 24.07.2019 та здійснювала погашення кредитної заборгованості.
Також, 20.11.2019 між АТ "ІДЕЯ БАНК " та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування № Z75.24509.005973875.
Відповідно до п. 1.7 договору банк надає кредит позичальнику для власних потреб шляхом переказу коштів в розмірі 20689.66 (Двадцять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять грн. 66 коп.) гривень на рахунок № НОМЕР_2 IBAN ( НОМЕР_3 ) позичальника, який відкритий в АТ "Ідея Банк", МФО 336310. Процентна ставка 9,99 % -змінювана, строк 12 місяців та 3310,34 грн позичальник доручає банку сплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 3310,34 грн. Договір підписаний особистим підписом ОСОБА_1 .
На підтвердження перерахування та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів надано меморіальний ордер № 6024072 від 20 листопада 2019 р., з якого вбачається, що банк платника АТ «Ідея Банк» перерахував кошти всумі 24000 грн на рахунок ОСОБА_1 видача кредиту згідно з кредитним договором № № Z75.24509.005973875.
11.12.2025 укладено договір факторингу № 11-12/25, відповідно до якого АТ "ІДЕЯ БАНК" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № Z75.24509.005973875.
Відповідно до витяг з реєстру боржників для друку № НОМЕР_1 (Лот №13) клієнт передав, а фактор прийняв на умовах, визначених договором права вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договору № Z75.24509.005973875 в розмірі 13048 .18грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № Z75.24509.005973875 складеного АТ «Ідея Банк» загальна заборгованість становить 13048.18 грн., яка складається з: 4161,09 грн. заборгованості по тілу кредиту, 823,09 грн заборгованість за відсотками, 8064 грн - заборгованості з несплачених комісій.
З виписки АТ «Ідея Банк» вбачається, що ОСОБА_1 отримала кредитні кошти згідно кредитного договору Z75.24509.005973875 та здійснювала погашення кредитної заборгованості.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст. ст. 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ч.1 ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У ст. ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.
За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.
За положеннями ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст. 1077 ЦК України).
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Таким чином з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 уклала кредитні договори № Z75.24509.005973875 та № Z06.24509.005517236 з АТ «Ідея Банк» за умовами якого позичальник отримала кредитні кошти, однак відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Щодо сплати комісії за обслуговування кредиту слід зазначити таке.
Так, пунктом 4.2 паспорту споживчого кредиту додатку до договору кредиту та страхування кредитного договору № Z06.24509.005517236 року передбачено комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, в розмірі 2,35% у місяць від суми кредиту. Також, пунктом 4.2 паспорту споживчого кредиту додатку до договору кредиту та страхування кредитного договору № № Z75.24509.005973875 року передбачено комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, в розмірі 2,10% у місяць від суми кредиту.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому, до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).
Також Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 204/224/21 у постанові від 06.11.2023 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 216 ЦК України, вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов`язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги i заперечення й вирішити спір по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту (кредитної заборгованості), що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.
Враховуючи те, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні даних кредитних договорів, то умова про стягнення комісії за обслуговування кредитних договорів є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» ,а отже нарахування комісії та її стягнення з відповідача за період користування коштами є неправомірним та підлягає перерахунку.
Відтак, в частині стягнення заборгованості за несплаченими комісіями в розмірі 8064 грн. за кредитним договором № Z75.24509.005973875 слід відмовити. Також, враховуючи виписку АТ «Ідея Банк» за кредитним договором № Z75.24509.005973875 вбачається, що відповідач погашала кредит, зокрема здійснювала плату за комісією за обслуговування на суму 5544 грн, оскільки вказана вимога є нікчемною, а тому зарахування кредитних коштів здійснювалось як комісії неправомірно, а тому вказану сум слід зараховати в рахунок погашення боргу заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4161,09 грн та в розмірі 823,09 грн - заборгованості за несплаченими відсотками, таким чином заборгованість за кредитним договором № Z75.24509.005973875 відсутня, а тому в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № Z75.24509.005973875 в розмірі 13048,18 не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, суд в частині стягнення заборгованості за несплаченими комісіями в розмірі 16068 грн. за кредитним договором № Z06.24509.005517236 теж відмовляє. Крім того, враховуючи виписку АТ «Ідея Банк» за кредитним договором № Z06.24509.005517236 з тякої вбачається, що відповідач погашала кредит, зокрема здійснювала плату за комісією за обслуговування на загальну суму 18579,77 грн, оскільки вказана вимога є нікчемною, однак зарахування кредитних коштів здійснювалось як комісії є не правомірною, а тому вказану сум слід зараховати в рахунок погашення боргу заборгованості тілом кредиту, таким чином заборгованість за кредитним договором № Z06.24509.005517236 становить 29548 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот сорок вісім ) грн. 72 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 16 945,55 грн та заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 12603,17 грн, в іншій частині стягнення заборгованості відмовити.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами, в тому числі й щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі є витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг.
До матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги 02-07/2024 від 02.09.2024 року укладений між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адволкатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», заявка на надання юридичної допомоги, акт про надання юридичної допомоги від 02.03.2026 року № 1545.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи критерій реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи, з урахуванням її складності та кількість необхідних процесуальних дій сторони у цій справі, часткове задоволення позовних вимог, тому суд дійшов до висновку про зменшення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Також відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позов задоволено частково, тому суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1018 грн. 56 коп грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене вище на підставі ст.ст. 512,526, 1049,1054 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 263-265-268, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄРДПОУ 42640371 заборгованість за кредитним договором № Z06.24509.005517236 від 24.07.2019 у розмірі 29548 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот сорок вісім ) грн. 72 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 16 945,55 грн та заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 12603,17 грн, в іншій частині стягнення заборгованості відмовити.
В задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № Z75.24509.005973875 від 20.11.2019 в розмірі 13048,48 грн - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір у розмірі 1018 грн. 56 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.
В решті задоволення позовних вимог в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄРДПОУ 42640371, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521, 03150.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 31.08.2026
Суддя Роман ВАСИЛЕНКО