Справа № 358/1629/26 Провадження № 2-о/358/110/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лебединець Г.С.
секретар судового засідання Ведмеденко І.В.
за участю заявника ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Звенигородська міська рада Черкаської області про встановлення факту постійного проживання, -
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2026 заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій, з урахуванням доповнень, просила встановити факт її реєстрації та проживання в період з 1979 по 10.11.1989 в с.Княжа Звенигородського району Черкаської області.
В обгрунтування зазначила, що встановлення даного факту має для неї юридичне значення, оскільки є підставою для звернення та отримання виплат, допомоги та соціальних пільг.
В судовому засіданні заявник підтримала вимоги заяви, з підстав у ній зазначених, та просила задовольнити. Додатково пояснила, що 21.01.1979 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 у виконавчому комітеті Княжицької сільської ради Звенигородського району Черкаської області. Вона змінила прізвище із « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » та почала проживати в моменту укладення шлюбу із чоловіком в с.Княжа Черкаської області, що підтверджується копіями погосподарських книг. В с.Княжа вона була працевлаштована та народила двох дітей у 1980 та 1984 р.р. В подальшому 03.10.1989 вона розірвала шлюб та в листопаді 1989 виїхала з с.Княжа Черкаської області до с.Мисайлівка Обухівського району. З 12.12.1989 вона зареєстрована в с.Мисайлівка та 14.02.1990 зареєструвала шлюб зі ОСОБА_5 . В теперішній час за станом здоров`я вона потребує дороговартісного лікування. Оскільки вона має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на гарантовані державою виплати, допомогу та соціальні пільги. Для їх отримання їй необхідно підтвердити факт її реєстрації та проживання в період з 1979 по 10.11.1989 в с.Княжа в судовому порядку, оскільки згідно відповіді старости Княжицького старостинського округу відсутні відповідні записи у картках реєстрації осіб за вказаний період. Таким чином, встановлення даного факту має для неї юридичне значення.
В судове засідання представник заінтересованої особи - Звенигородської міської ради Черкаської області не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності із винесенням рішення на розсуд суду на підставі діючого законодавства.
З урахуванням думки заявника та положень ст.223 ЦПК України, судом протокольно ухвалено проводити судовий розгляд за даною явкою.
Суд, вислухав доводи заявника, показання свідків, дослідив матеріали справи, повно і всебічно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява та які мають юридичне значення для вирішення справи по суті, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 заявник у справі ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Чичиркозівка Звернигородського району Черкаської області. - а.с.8.
Згідно копії паспорту НОМЕР_2 від 24.09.1996 заявник ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Чичиркозівка Звернигородського району Черкаської області. 14.02.1990 вона зареєструвала шлюб зі ОСОБА_5 та з 12.12.1989 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . - а.с.4-5.
Заявник ОСОБА_1 має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_3 від 19.10.2006 та є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_4 серія НОМЕР_5 від 08.12.2009. - а.с.7.
Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 0[телефон приховано] від 23.09.2021 - ОСОБА_7 21.01.1979 у Виконавчому комітеті Княжицької сільської ради Звенигородського району Черкаської області зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 та змінила прізвище із « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ». В подальшому, а саме 03.10.1989 даний шлюб було розірвано. - а.с.10.
Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_6 , 03.10.1989 у Звенигородському ВДРАЦС у Звенигородському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м.Київ) було зареєстровано розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 та дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_3 ». - а.с.11.
Згідно копії трудової книжки НОМЕР_7 від 18.06.1980 заявник ОСОБА_9 , 04.01.1982 прийнята стажером продавця в Княжицьку дирекцію; 12.04.1982 - переведена зав.магазином № 46 Княжицької дирекції; 01.04.1988 - зарахована в порядку переведення зав.магазином № 46; 13.01.1989 - переведена товарознавцем; 03.07.1989 - звільнена на підставі ст.38 КЗпП за власним бажанням; 01.09.1989 - прийнята в члени колгоспу ім.Леніна с.Мисайлівка. - а.с.9.
Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_8 , 31.01.1980 заявник у справі ОСОБА_1 під час перебування у першому шлюбі із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дочку ОСОБА_10 в с.Княжа Звенигородського району Київської області. - а.с.13.
Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_9 , 02.03.1984 заявник у справі ОСОБА_1 під час перебування у першому шлюбі із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 народила сина ОСОБА_11 в с.Княжа Звенигородського району Київської області. - а.с.14.
Згідно копії погосподарської книга №9 Княжицької сільської Ради на 1977р, 1978р., 1979р., наявні відомості про проживання на території сільської Ради у голови сім`ї ОСОБА_12 - невістки ОСОБА_8 , 1959 року народження. - а.с.17.
В подальшому вказаний запис переносився до погосподарської книги №11 Княжицької сільської Ради на 1980р, 1981р., 1982р.; погосподарської книги №12 Княжицької сільської Ради на 1980р, 1981р., 1982р. (головою господарства зазначений ОСОБА_2 - колишній чоловік заявника у справі); погосподарської книги №7 Княжицької сільської Ради на 1983р, 1984р., 1985р. та погосподарської книги №2 Княжицької сільської Ради на 1986р, 1987р., 1988р., 1989р., 1990р. де останній запис «10.11.1989 року вибула до м.Київ», аналогічний запис про вибуття також напроти прізвищ їх спільних дітей. - а.с.18-21.
В судовому засіданні факт постійного проживання заявника в період з 1979 по 10.11.1989 в с.Княжа Звенигородського району Черкаської області підтвердили, також, під присягою свідки ОСОБА_13 , та ОСОБА_14 , які є корінними мешканками с.Княжа та товаришують із заявником із 1979 року.
Надані свідками покази узгоджуються з іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, тому суд не має підстав ставити їх під сумнів.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до положень ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За правилами ст. 315 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Як роз`яснено у пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (з подальшими змінами та доповненнями), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно з ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Спеціальним нормативним актом, який визначає порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах, є Вказівки по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року № 112/5 (далі - Вказівки № 112/5), а згодом Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24/26 (далі - Вказівки № 5-24/26), та Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69 (далі - Вказівки № 69), які були замінені Інструкцією ведення погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджених наказом Міністерства статистики України від 22 лютого 1995 року № 48.
Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку. До Погосподарської книги записуються члени домогосподарств, що прописані і постійно проживають на території сільської ради, незалежно від наявності в них будівель, садиби та худоби.
Особи, які тимчасово проживають на території сільської ради, записуються не в Погосподарську книгу, а в окремі списки за формою N 2 - Список осіб, що тимчасово проживають на території сільської ради.
У заголовній частині особового рахунку у погосподарській книзі записуються прізвище, ім`я та по батькові члена домогосподарства, на ім`я якого відкрито особовий рахунок. Особовий рахунок відкривається на ім`я голови домогосподарства, який визначається в кожному конкретному випадку повнолітніми його членами за їх спільною згодою, і записується в особовому рахунку першим. Розділ I "Список членів домогосподарства" розрахований на домогосподарство, яке у своєму складі має не більше 6 членів. Якщо ж домогосподарство складається з більшої кількості осіб, то для запису всіх членів потрібно відвести два аркуші або вклеїти вкладиш, якщо домогосподарство збільшилось протягом строку дії погосподарських книг. У цьому розділі першим записується голова домогосподарства, потім всі інші члени господарства як присутні, так і тимчасово відсутні.
Наявність відповідних записів у погосподарських книгах про проживання заявника в період з 1979 по 10.11.1989 в с.Княжа Звенигородського району Черкаської області є, також, підтвердженням її реєстрації в даному населеному пункті у вказаний період.
На підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадяни, віднесені до категорії 3 мають право на відповідні компенсації та пільги. (зокрема ст.22 вказаного Закону.).
Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами частини першої статті 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а заяву такою, що підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлений факт того, що заявник ОСОБА_1 дійсно була зареєстрована та проживала в період з 1979 по 10.11.1989 в с.Княжа Звенигородського району Черкаської області.
Встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, оскільки є підставою для реалізації права відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на отримання пільг, допомоги та виплат.
Керуючись ст. 18, 76-81, 229, 247, 263-265, 293-294, 315-316, 352, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно була зареєстрована та проживала в період з 1979 по ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Княжа Звенигородського району Черкаської області.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: суддя Г. С. Лебединець