справа № 361/14110/25
провадження № 2-др/361/30/26
УХВАЛА
Іменем України
про відмову в ухваленні додаткового рішення
15 вересня 2026 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді Ведмідь Н.В.
за участю секретаря Чуняк В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Маленка Олександра Васильовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,
ВСТАНОВИВ:
02 червня 2026 року через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Маленка Олександра Васильовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, в якій вона просить стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог з відповідачів ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 травня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ПрАТ «Страхова група «ТАС» задоволено частково. Вказане рішення суду, а саме вступну та резолютивну частини представник позивача отримала через систему електронного судочинства 25 травня 2026 року. По справі до закінчення судових дебатів нею було заявлено про понесення судових витрат на надання професійної правничої допомоги, про що вказано в позовній заяві, а тому є підстави для стягнення з відповідачів вказаних витрат.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.06.2026 року головуючого по справі визначено Ведмідь Н.В.
19 червня 2026 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Ведмідь Н.В. прийнято до провадження та призначено до розгляду дану справу.
22 червня 2026 року представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» - Синельніков М.О. направив заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, відповідно до яких просив залишити заяву без задоволення, посилаючись на те, що стороною позивача пропущено строк для подання доказів понесених витрат на оплату професійної правничої допомоги, а також вона не зробила заяву про надання доказів понесених витрат на оплату професійної правничої допомоги протягом п`яти днів після прийняття рішення суду.
В судове засідання позивач не з`явилася, від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Маленко О.В. надійшло клопотання про розгляд цивільної справи без участі позивача та її представника.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилася, направила клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що справа направлена до апеляційного суду, а тому додаткове рішення доцільно розглядати за наявності матеріалів справи.
Судом установлено, що на час розгляду заяви цивільна справа № 361/14110/25 до суду апеляційної інстанції не передана та перебуває у провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області, у зв`язку з чим підстави для відкладення розгляду заяви з наведених відповідачем причин відсутні.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Судом встановлено, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 травня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою задоволено частково.
Судом вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 несплачену частину страхового відшкодування в розмірі 8159,36 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 величину втрати товарної вартості транспортного засобу у розмірі 29081,63 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн. В задоволенні інших позовних вимог було відмовлено. Вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 65,31 грн та витрати, пов`язані з проведенням експертного дослідження у розмірі 237,87 грн. Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 272,65 грн та витрати, пов`язані з проведенням експертного дослідження у розмірі 993,33 грн.
У позовній заяві представником позивача зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, відповідно до якого витрати на професійну правничу допомогу становлять 15000,00 грн.
Разом з тим у ході розгляду справи позивачем та його представником доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу суду не подано.
Рішенням суду від 14 травня 2026 року питання щодо витрат на професійну правничу допомогу було безпосередньо розглянуто. У мотивувальній частині рішення суд зазначив про відсутність доказів понесення таких витрат, зокрема договору про надання правничої допомоги, документів, що свідчать про оплату гонорару, та детального опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також про відсутність заяви в порядку частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо подання відповідних доказів після ухвалення рішення.
За результатами розгляду цього питання суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.
02 червня 2026 року представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.
До заяви представником позивача додано договір про надання правової допомоги від 04 вересня 2025 року, завдання № 1 до договору від 04 вересня 2025 року, акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 29 травня 2026 року та платіжну інструкцію від 04 вересня 2025 року на суму 15 000,00 грн.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною четвертою статті 270 ЦПК України передбачено, що заява про ухвалення додаткового рішення може бути подана до закінчення строку на виконання рішення.
Таким чином, саме по собі звернення представника позивача із заявою 02 червня 2026 року не свідчить про пропуск передбаченого частиною четвертою статті 270 ЦПК України строку.
За приписом ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як убачається з матеріалів справи, рішення суду ухвалено 14 травня 2026 року, при цьому до закінчення судових дебатів представником позивача не було зроблено заяви про подання доказів понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення. Відтак передбачена частиною восьмою статті 141 ЦПК України процесуальна можливість подати такі докази після ухвалення рішення не виникла.
Судом також враховано, рішення суду від 14 травня 2026 року представник отримав 25.05.2026, а із заявою про ухвалення додаткового рішення та доказами щодо розміру витрат на правову допомогу подані до суду 02 червня 2026 року, що також перевищує п`ять днів з дня отримання рішення суду.
Посилання представника позивача у заяві про ухвалення додаткового рішення на те, що про понесення витрат на професійну правничу допомогу було зазначено у позовній заяві, не змінює наведеного висновку.
Зазначення у позовній заяві попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат у розмірі 15 000,00 грн є виконанням вимог щодо попереднього визначення судових витрат та саме по собі не є заявою, передбаченою частиною восьмою статті 141 ЦПК України, про подання доказів таких витрат після ухвалення рішення.
Крім того, відповідно до статті 270 ЦПК України додаткове рішення є процесуальним засобом усунення неповноти первісного судового рішення.
Додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта та застосовується, зокрема, коли у первісному рішенні залишилося невирішеним питання про судові витрати.
У рішенні суду від 14 травня 2026 року питання щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн судом вирішено, а саме суд розглянув питання щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, встановив відсутність передбачених законом доказів на їх підтвердження та відмовив у їх стягненні.
Отже, звернення представника позивача із заявою про ухвалення додаткового рішення фактично спрямоване на повторне вирішення питання про витрати на професійну правничу допомогу, яке вже було предметом розгляду та вирішене судом у рішенні від 14 травня 2026 року.
Водночас інститут додаткового рішення не передбачає можливості повторного вирішення судом питання, щодо якого вже ухвалено рішення. Незгода учасника справи з висновками суду щодо розподілу судових витрат може бути предметом їх оскарження в установленому законом порядку, однак не є підставою для ухвалення додаткового рішення.
За таких обставин надані до заяви докази не можуть бути підставою для повторного вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в порядку статті 270 ЦПК України.
Таким чином, судом вирішено питання про судові витрати, заявлені позивачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку, а передбачені статтею 270 ЦПК України підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні.
Керуючись статтями 141, 270 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Маленко Олександра Васильовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 361/14110/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ведмідь Н.В.