Судові рішення

Ухвала № 139802419 у справі № 377/1097/26 від 15.09.2026

Ухвала від 15.09.2026 у цивільній справі № 377/1097/26 (категорія «Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення»). Суд: Славутицький міський суд Київської області, суддя Бабич Н. С.

Справа№ 377/1097/26
СудСлавутицький міський суд Київської області
СуддяБабич Н. С.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСправи про встановлення фактів, що мають юридичне значення
Дата ухвалення15.09.2026
Надійшло до реєстру17.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139802419

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

У х в а л а

Справа №377/1097/26

Провадження №2-о/377/35/26

15 вересня 2026 року суддя Славутицького міського суду Київської області Бабич Н.С., розглядаючи матеріали заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: ОСОБА_2 ( адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,

В СТ А Н О В И Л А:

10 вересня 2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява, в якій вона просить встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу в період з 08 червня 2023 року по 12 липня 2026 року.

Вказана заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Статтями 174-177 ЦПК України встановлені вимоги до заяв по суті справи, які подаються учасниками справи до суду.

Пунктом 2 частини третьої статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте, в порушення вимог пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України у заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у заявниці та заінтересованих осіб. В той же час не вказано реєстраційних номерів облікової картки платника податків вказаних учасників справи, що унеможливлює перевірку судом наявності електронного кабінету в заявника та заінтересованих осіб.

Пунктами 5, 8 частини третьої статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до частини п`ятої статті 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У поданій заві заявниця викладає факти, зокрема : про укладення шлюбу з ОСОБА_4 , про перебування його на службі у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України, перебування в полоні та повернення шляхом обміну 24.11.2022, але не зазначає якими саме доказами підтверджено вказані обставини. Зі змісту заяви також вбачається, що ОСОБА_4 загинув, будучи військовослужбовцем, але у заяві не вказано якими доказами, що мають бути додані до поданої до суду заяви, заявниця підтверджує ці обставини ( у якій військовій частині проходив служив загиблий, період служби, місце загибелі та інші, пов`язані з цими фактами обставини).

Заявниця зазначає в заяві, що факт спільного проживання однією сім`єю можуть підтвердити свідки. Суд звертає увагу заявниці на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду, зокрема від 08.12.2021 у справі № 531/295/19, від 12.12.2019 у справі № 466/3769/16 (провадження № 61-5296св19) про те, що показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю.

Згідно з правовими позиціями, висловленими у постанові Верховного Суду від 19.08.2019 у справі № 588/350/15, належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю.

Заявниця у поданій заяві зазначає, що про наявність сімейних стосунків та ведення спільного побуту свідчать факти, зокрема: спільні витрати на майно: разом купували побутову техніку, меблі. Робили ремонт у будинку, вели спільний бюджет, але також не зазначає якими саме доказами підтверджуються вказані обставини.

Крім того, встановити факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу можливо, якщо заявниця та особа, з якою вона просить встановити факт проживання однієї сім`єю, не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі.

Перебування в зареєстрованому шлюбі виключає встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

У постанові від 26 вересня 2018 року Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначено, що відповідно до статті 25 СК України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

Однак, у заяві не зазначено, чи перебували заявниця та ОСОБА_4 у період з 08.06.2023 по 12.07.2026 у зареєстрованому шлюбі з іншими особами.

За вказаних обставин подана заява не відповідає вимогам пунктів 5, 8 частини третьої статті 175 ЦПК України та частини п`ятої статті 177 ЦПК України.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, підтвердження позивача, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Всупереч вимогам пункту 10 частини третьої статті 175 ЦПК України у заяві відсутнє підтвердження заявниці ОСОБА_1 , що нею не подано іншої заяви (заяв) з тими самими заінтересованими особами, з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з частиною четвертою статті 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб`єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, зокрема: взаємовідносини із заявником залежать від мети спору, що підлягає встановленню, і можуть вплинути на їх права та обов`язки; організації та установи, у яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.

Заінтересовані особи беруть участь у справах цієї категорії з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави.

Правильність встановлення заінтересованої особи залежить від визначення мети, для якої особі необхідно встановити той чи інший юридичний факт.

Заявниця вказує, що встановлення факту спільного проживання їй необхідне для оформлення спадкових справ після смерті її цивільного чоловіка та поділу спільно нажитого майна, оформлення одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з`ясована мета його встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлено спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21.

Згідно із статтею 318 ЦПК України при зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту, заявник має зазначити який факт він просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт а також докази, що підтверджують факт.

Вказаним вимогам закону подана заява не відповідає, оскільки заявниця не зазначила: причини неможливості, зокрема оформити спадкову справу після смерті її цивільного чоловіка, та яким чином вирішити питання про поділ спільно нажитого майна, як і причин неможливості оформлення одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця та не вказала, якими саме доказами підтверджуються зазначені нею обставини, зокрема отримання відповідної відмови оформити спадщину, поділити майно та отримати одноразову грошову допомогу у разі загибелі військовослужбовця.

При цьому, до кола заінтересованих осіб заявницею не зазначено жодного органу (військового формування), який займається вказаними питаннями, зокрема виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця.

Зазначивши заінтересованими особами тільки батька та матір загиблого ОСОБА_4 , заявниця не вказала якими саме доказами підтверджуються родинні стосунки між загиблим та його батьками.

Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Як зазначено у частині другій цієї статті, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням наведеного, заявниці необхідно усунути вказані вище недоліки шляхом надання до суду заяви в уточненій редакції із зазначенням фактичних обставин та відомостей про докази, якими вони підтверджуються, а також підтвердження, що нею не подано іншої заяви (заяв) з тими самими заінтересованими особами, з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з частиною 3 статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, необхідно залишити без руху та надати заявниці строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 260, 261 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу залишити без руху та надати заявниці строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

Попередити заявницю, якщо недоліки будуть усунуті в установлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, інакше заява вважається неподаною і повертається заявниці.

Копію ухвали надіслати заявниці для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підписана 15 вересня 2026 року.

Суддя Н. С. Бабич

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
12.11.2026 Ухвала № 141449465 без тексту Славутицький міський суд Київської області
21.10.2026 Ухвала № 140811844 Славутицький міський суд Київської області
16.10.2026 Ухвала № 140680490 Славутицький міський суд Київської області
29.09.2026 Ухвала № 140209934 Славутицький міський суд Київської області