Дата документу 08.09.2026 Справа № 554/8796/25
Провадження № 2/554/1373/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
про зупинення провадження у справі
08.09.2026 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі: головуючого судді Бугрія В.М., за участю секретаря судового засідання Мазніченко М.А., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна,-
В С Т А Н О В И В:
16.06.2026 ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна, в якому просив суд визнати грошові кошти, подаровані на весілля колишньому подружжю спільними, здійснити поділ спільного майна колишнього подружжя та стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) половину подарованих на весілля грошових коштів у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) доларів США, що еквівалентно шістдесяти двом тисячам двохста п`ятдесяти гривням при курсі долара США 41,5 грн. за один долар та 20000 (двадцять тисяч) гривень.
14.08.2026 року від представника позивача адвоката Фабра Є.А. надійшла до суду письмова заява, в якій він просить суд зупинити розгляд справи, у зв`язку з проходженням військової служби ОСОБА_3 за мобілізацією у складі ЗСУ. ОСОБА_3 , 01 серпня 2023 року був призваний на військову службу під час мобілізації та зарахований до складу Збройних Сил України. Станом на день подання цього клопотання військову службу продовжує, з військової служби не звільнений та зі списків особового складу не виключений.
Факт мобілізації та проходження військової служби підтверджується сукупністю письмових доказів, а саме: довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18.08.2023 № 602, згідно з якою ОСОБА_3 мобілізовано 01.08.2023 та направлено до лав Збройних Сил України; довідкою військової частини НОМЕР_3 за формою № 5 від 25.08.2023 № 698, яка підтверджує перебування ОСОБА_3 на військовій службі з 01.08.2023; витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 01.08.2023 № 268 про зарахування до списків особового складу, призначення на посаду та вступ до виконання обов`язків; посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_4 , виданим 30.04.2025, яке додатково підтверджує проходження ОСОБА_3 військової служби та виконання завдань із захисту України.
Виконання обов`язків військової служби, визначений командуванням режим служби, перебування поза місцем проживання, непередбачуваність службового навантаження та обмежена можливість користування засобами зв`язку об`єктивно перешкоджають регулярній і повноцінній участі ОСОБА_3 у судових засіданнях, своєчасному наданню пояснень, узгодженню процесуальної позиції та реалізації інших прав сторони.
07.09.2026 року від представника позивача адвоката Фабра Є.А. надійшло до суду клопотання про долучення до матеріалів справи посвідчення про відрядження виданого 03.08.26 відносно ОСОБА_3 щодо відрядження до ВЧ НОМЕР_5 з метою виконання спеціальних (бойових) завдань.
08.09.2026 року від відповідача надійшло заперечення на клопотання про зупинення провадження по справі. В обґрунтуванні вказувала, що ОСОБА_3 посилається на Довідку №607 від 18.08.2023 року виданою ІНФОРМАЦІЯ_4 , у якій зазначено, що 01 серпня 2023 року військовозобов`язаний ОСОБА_3 був мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_5 та направлений до лав Збройних Сил України та довідку №698 від 25 серпня 2025 року, виданою Військовою частиною НОМЕР_3 в якій зазначено, що позивач перебуває на службі у військовій частині НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 з 01.08.2023 року.
Відповідно надані довідки є недостатніми доказами, які б підтверджували, що позивач перебуває у зоні бойових дій та виконує відповідні бойові завдання, наданий лише факт того, що ОСОБА_3 мобілізований до військової частини НОМЕР_3 , проте і ті видані 2023 роком.
Крім того, позивач уже подавав аналогічне клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку з проходженням військової служби по справі №554/8290/23, проте ухвалою Полтавського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі було відмовлено.
Також, ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави, від 25 серпня 2026р. було відмовлено ОСОБА_3 у зупиненні провадження у справі №554/14817/25.
У судовому засіданні представник позивача клопотання підтримав, просив задовольнити.
В судовому засідання представник відповідача заперечувала щодо задоволення клопотання.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Так, пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України визначено обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі: перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
В свою чергу, відповідно до статті першої Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 16 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
Згідно з положеннями статей першої, третьої Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
В пункті 5 Рекомендацій Ради Суддів щодо роботи судів в умовах воєнного стану судам рекомендовано по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25) зазначила, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України).
Таким чином, з 24.02.2022 року в Україні запроваджено воєнний стан, у зв`язку з чим військова частина, де проходить військову службу відповідач як військове формування, на момент розгляду питання щодо зупинення провадження у справі, переведено на воєнний стан, що, з урахуванням приписів пункту 2 ч.1 статті 251 ЦПК України, є підставою для зупинення провадження у даній справі (ухвала Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 380/493/21)
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно з частиною першою статті 253 ЦПК України провадження у справі у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, зупиняється до припинення перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Отже, закон пов`язує обов`язок суду зупинити провадження не виключно з фактом перебування особи в районі бойових дій, а з перебуванням сторони у складі Збройних Сил України в умовах, визначених пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України. При цьому суд має оцінити надані докази у їх сукупності та з урахуванням конкретних обставин проходження військової служби особою.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 з 01 серпня 2023 року проходить військову службу у складі Збройних Сил України, що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18 серпня 2023 року, довідкою військової частини НОМЕР_3 за формою № 5, витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 01 серпня 2023 року № 268, а також посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_4 , виданим 30 квітня 2025 року.
При цьому суд враховує, що 07 вересня 2026 року представником позивача додатково подано до суду посвідчення про відрядження, видане 03 серпня 2026 року, згідно з яким ОСОБА_3 відряджений до військової частини НОМЕР_5 з метою виконання спеціальних (бойових) завдань.
Зазначений доказ має істотне значення для вирішення заявленого клопотання, оскільки підтверджує не лише факт проходження позивачем військової служби, який відповідачем фактично не спростований, а й актуальні обставини проходження ним служби станом на серпень 2026 року, а саме його відрядження до іншої військової частини для виконання спеціального (бойового) завдання.
Таким чином, посилання відповідача на те, що надані довідки датовані 2023 роком та самі по собі не підтверджують актуального характеру проходження військової служби, спростовуються додатково поданим суду посвідченням про відрядження від 03 серпня 2026 року.
Суд також не погоджується з доводами відповідача про те, що попередня відмова у задоволенні аналогічних клопотань у інших судових провадженнях є підставою для відмови у задоволенні заявленого клопотання у цій справі.
Так, відповідач посилається, зокрема, на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року у справі № 554/8290/23, якою було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі, а також на ухвалу Шевченківського районного суду міста Полтави від 25 серпня 2026 року у справі № 554/14817/25.
Водночас зазначені судові рішення ухвалювалися в інших цивільних справах, за інших фактичних та процесуальних обставин, а тому висновки, зроблені судами в межах розгляду відповідних клопотань, не мають преюдиційного значення для вирішення питання про зупинення провадження у цій справі.
Крім того, як убачається з доводів сторін та матеріалів, на які посилається відповідач, у вказаних справах питання про зупинення провадження було пов`язане з розглядом спору, що стосувався прав та інтересів дитини, та оцінювалося судом з урахуванням предмета і характеру відповідних спорів. Натомість предметом розгляду у даній цивільній справі є поділ спільного майна колишнього подружжя.
Сам по собі факт того, що в іншому судовому провадженні за участю тієї ж особи суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження, не позбавляє ОСОБА_3 права повторно звернутися з відповідним клопотанням у цій справі за наявності нових або уточнених обставин та доказів, які підтверджують підстави для зупинення провадження.
При цьому суд враховує, що право сторони на участь у розгляді справи та на належну реалізацію передбачених цивільним процесуальним законодавством процесуальних прав має забезпечуватися з урахуванням об`єктивних обставин, які можуть перешкоджати особі особисто брати участь у судових засіданнях.
Виконання військовослужбовцем спеціального (бойового) завдання, перебування у відрядженні до іншої військової частини, особливий режим проходження військової служби та пов`язана з цим неможливість належним чином прогнозувати час і місце перебування військовослужбовця є обставинами, які об`єктивно можуть перешкоджати його повноцінній участі у судовому розгляді.
Суд також бере до уваги положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Забезпечення права на справедливий судовий розгляд передбачає реальну, а не формальну можливість сторони брати участь у розгляді справи, подавати докази, надавати пояснення та реалізовувати інші процесуальні права.
Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку, що наданими доказами підтверджено факт проходження ОСОБА_3 військової служби у складі Збройних Сил України, а додатково поданим посвідченням про відрядження від 03 серпня 2026 року підтверджено його відрядження до військової частини НОМЕР_5 для виконання спеціального (бойового) завдання.
За таких обставин суд вважає клопотання представника позивача обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а провадження у цивільній справі - зупиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України до припинення перебування ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України.
Керуючись ст. 251, 274, 277, 279 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі - задовольнити.
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна - зупинити до припинення перебування ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня оголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційн у скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.М.Бугрій