Справа № 569/17098/26
УХВАЛА
16 вересня 2026 року м. Рівне
Рiвненський мiський суд Рівненської області в складі:
головуючого суддi Кучиної Н.Г.,
секретар судового засідання Корпесьо В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський молодіжний жилий комплекс» про визнання права власності на нежитлове приміщення, -
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський молодіжний жилий комплекс» про визнання права власності на нежитлове приміщення.
11.08.2026 до суду надійшла заява від представника позивача, адвоката Шаблія В.І. про відмову від позову, в якій просить прийняти відмову від позову та закрити провадження у справі №569/17098/26 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський молодіжний жилий комплекс» про визнання права власності на нежитлове приміщення. Винести ухвалу про повернення 50% судового збору сплаченого при подані позову, у відповідності до ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI. Наслідки закриття провадження у справі, передбачені ч. 2 ст. 256 ЦПК України позивачу роз`яснені і зрозумілі.
Дослідивши заяву про відмову від позову та матеріали справи, суд прийшов до таких висновків.
Перелік прав та обов`язків сторін по справі визначений ст. ст. 43, 49 ЦПК України, що включає право подавати заяви та клопотання.
Відповідно положень ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
За таких обставин, суд вважає за необхідне прийняти відмову від позову та на підставі ст. 255 ЦПК України закрити провадження у справі, оскільки позивач, відповідно до положень ст.ст. 49, 255 ЦПК України, відмовився від позову, підстави для неприйняття такої відмови судом не встановлені, відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує права сторін, наслідки відмови від позову позивачу зрозумілі.
Згідно ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір», у разі відмови позивача від позову до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, у зв`язку з відмовою позивача від позову.
Керуючись ст. ст. 13, 182, 183, 206, 255, 258 - 261, 353 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Прийняти відмову позивача вiд позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський молодіжний жилий комплекс» про визнання права власності на нежитлове приміщення.
Пpовадження у цивільній справi за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський молодіжний жилий комплекс» про визнання права власності на нежитлове приміщення закрити.
Повернути 50% судового збору сплаченого при подані позову, у відповідності до ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Суддя Н. Г. Кучина