Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
Справа № 695/1569/26
номер провадження 2/695/1988/26
15 вересня 2026 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі
судді Апанасенко К.І.,
за участю секретаря судового засідання Козлова Б.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
УСТАНОВИВ:
16.04.2026 позивач звернувся Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним 24.07.2023 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем. Відповідач свої обов`язки за вказаним договором не виконав, не повернув кредитні кошти та проценти за користування кредитом. Позивач стверджує, що на підставі укладеного з первісним кредитором договору факторингу він набув права вимоги до відповідача за вказаним правочином. Тому позивач просив суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором у розмірі 32 161,13 грн., судові витрати та витрати на правничу допомогу.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 23.04.2026 відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та витребувано в АТ «Універсал банк» інформацію про власника картки 4441-11XX-XXXX-4422, інформацію про зарахування на картку 4441-11XX-XXXX-4422 кредитних коштів за період з 24.07.2023 до 29.07.2023, з 21.10.2023 до 26.10.2023, з 21.10.2023 до 26.10.2023.
Ухвалою суду від 27.07.2026 було вирішено провести заочний розгляд справи, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 11:50 год 31.07.2026.
Ухвалою суду від 31.07.2026 поновлено судовий розгляд справи та витребувано у позивача уточнений розрахунок заборгованості відповідача, розгляд справи відкладено на 07.09.2026.
Ухвалою суду від 07.09.2026 було вирішено провести заочний розгляд справи, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 11:30 год 15.09.2026.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
24.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 705163259 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору MNV6K2G9, відправленого на номер телефону відповідача 24.07.2023 20:01:08 та введено ним 24.07.2023 о 20:01:44
Згідно договору про надання споживчого кредиту № 705163259 були визначені наступні умови: тип кредиту - кредитна лінія; сума кредиту становить 12 000 грн (п. 2.1 договору).
Згідно з п.п. 2.2. - 2.4. Договору сума Кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, є загальною сумою кредиту і є максимальною сумою грошових коштів на умовах кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 4000 грн 24.07.2023 (що є датою надання кредиту). Другий та решта Траншів з Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно з п.п. 3.1.- 3.2. Договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором. Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та періоду Пільгової реструктуризації оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
У п. 5.1. Договору вказано, що кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом переказу грошових коштів, який завершується зарахуванням грошових коштів на поточний рахунок, для управління яким випущена Платіжна картка 4441-11XX-XXXX-4422, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів.
Згідно з п. 7.1, 7.2, 7.3 договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 23.08.2023, а саме протягом 30 (тридцяти) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником.
В обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин:
- закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору;
- дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7 Договору.
Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 23.08.2028.
Згідно з п. 8.1. договору за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Інших витрат Позичальника Договором не передбачено.
Відповідно до п. 8.2 - 8.4 договору процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче. Протягом Дисконтного періоду кредитування зобов`язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином: За період від дати видачі Кредиту до 23.08.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 215,35 (двісті п`ятнадцять цілих тридцять п`ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,59 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка). У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 23.08.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 537,04 (п`ятсот тридцять сім цілих чотири сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,47 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка). Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.
У п. 8.6 договору вказано, що проценти в розмірі, визначеному за правилами цього Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня закінчення строку дії цього Договору.
У п. 11.1 договору вказано, що договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.
Згідно з 4-ма платіжними дорученнями від 24.07.2023 та від 21.10.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» переказало на користь ОСОБА_1 суми в розмірі 4000 грн, 1500 грн, 4400 грн та 2100 грн на платіжну картку № 4441-11XX-XXXX-4422. Призначення платежу було вказано «Переказ коштів згідно договору №705163259 від 24.07.2023…»
Листом АТ «Універсал банк» від 05.05.2026 № БТ/Е-18276 та відповідною випискою АТ «Універсалбанк» по рахунку ОСОБА_1 підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано карту НОМЕР_1 (номер якої наводиться в перелічених вище платіжних дорученнях), на яку з 24.07.2023 по 26.10.2023 було здійснено переказ коштів у загальній сумі 12 000 грн, як про це вказано в розрахунку заборгованості відповідача, здійсненому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Відповідно до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується відступити ТОВ «Таліон плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон плюс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених цим договором.
Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2024 зі сплати фінансування за реєстром прав вимоги № 267 від 16.01.2024 за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, підтверджує передачу прав вимоги до ТОВ «Таліон плюс» по кредитному договору №705163259 від 24.07.2023.
Відповідно до реєстру прав вимог №267 від 16.01.2024 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Таліон плюс» передано право вимоги до ОСОБА_1 за договором №705163259 від 24.07.2023. Сума заборгованості за основною сумою боргу становить 15 076,13 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 6744,83 грн., заборгованість за відсотками 8331,30 грн.
19.12.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу №19/1224-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимог, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно платіжної інструкції № 341 від 27.12.2024 та № 376 від 20.01.2025 ТОВ ФК «Онлайн фінанс» провело оплату на користь ТОВ «Таліон плюс» за договором факторингу №19/1224-01 від 19.12.2024.
У реєстрі прав вимог №2 від 19.12.2024 до договору факторингу №19/1224-01 ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн фінанс» наведено право вимоги до ОСОБА_1 за договором №705163259 від 24.07.2023. Сума заборгованості за основною сумою боргу становить 32 161,13 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 6744,83 грн., заборгованість за відсотками 25 416,30 грн.
15.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимог, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно платіжних інструкцій № 361 від 24.09.2025, № 381 від 06.10.2025, № 383 від 07.10.2025, № 385 від 10.10.2025, № 396 від 23.10.2025, № 401 від 24.10.2025, № 404 від 30.10.2025, № 409 від 31.10.2025, № 411 від 03.11.2025 ТОВ ФК «Ейс» провело оплату на користь ТОВ ФК «Онлайн фінанс» за договором факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025.
У реєстрі боржників №2 від 15.07.2025 до договору факторингу №15/07/25-Е наведено право вимоги до ОСОБА_1 за договором №705163259 від 24.07.2023. Сума заборгованості за основною сумою боргу становить 32 161,13 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 6744,83 грн., заборгованість за відсотками 25 416,30 грн.
Вирішуючи правовий спір між сторонами, що виник, суд виходить із такого.
Положеннями статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 12 Закону «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронна ідентифікація - це процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Положеннями статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст 1050 ЦК України. Тобто після припинення строку кредитного договору проценти не нараховуються. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 31.10. 2018 у справі № 202/4494/16-ц.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
При вирішенні спору суд керується принципом змагальності, згідно з яким учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Також кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України).
Щодо розміру права вимоги позивача суд установив наступне.
Позивач підтвердив перерахування відповідачеві позикодавцем кредитних коштів на загальну суму 12 000 грн.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості, проведений позичкодавцем ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» по кредиту, підтверджує часткову сплату відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів та відсотків за користування кредитом у розмірі 10 406,60 грн.
На виконання ухвали суду позивачем надано письмові обґрунтування щодо нарахування відсотків за кредитним договором, в якому відповідно до умов договору та математично вірно проведено розрахунок відсотків, належних до сплати відповідачем згідно з кредитним договором, за період із 24.07.2023 по 23.12.2023.
При проведенні розрахунку відсотків позикодавець і позивач застосовували індивідуальну процентну ставку згідно з пунктом 8.5 договору, за яким у разі здійснення Починальником двох та більше Пролонгацій, Кредитодавець має право зменшити розмір Індивідуальної процентної ставки у наступних періодах Пролонгації. Про порядок надання додаткових знижок і про їх розмір Позичальник інформується в Особистому кабінеті. Після закінчення Дисконтного періоду жодних знижок на проценту ставку не надається.
За період із 14.12.2023 по 10.04.2024 позикодавець, а потім ТОВ «Таліон Плюс» здійснювали розрахунок заборгованості відповідача за процентами за користування кредитом з розрахунку процентної ставки 2,98 %, що підтверджується розрахунком, підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс».
Однак позивач, позикодавець і ТОВ «Таліон Плюс» не врахували, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, було доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1% (частина 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.
Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 року не більше 1%.
Тому суд перерахував розмір заборгованості по відсотках відповідача згідно з указаними нормами законодавства про споживче кредитування.
За період з 24.07.2023 по 10.04.2024 нарахування коштів по відсотках складає:
за період 24.07.2023 - 23.12.2023 згідно розрахунку первинного кредитора - 3507,3 грн (13482,13 - 201*24 дні - 354 - 1123,50 - 1 119,40 - 1759,93 - 794), розрахунок відповідає закону, договору і є математично вірним;
за період 24.12.2023 - 10.04.2024: 6 744,83*2,5 % * 109 дн. = 18 379,66 грн;
Відповідно, загальна сума нарахованих процентів, які підлягають стягнення з ОСОБА_1 така: 3507,3 грн + 18 379,66 грн = 21 886,96 грн.
Отже, стягненню з відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №705163259 від 24.07.2023підлягає сума боргу - 28 631,79 грн, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу 6744,83 грн та заборгованості за відсотками 21 886,96 грн.
Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 7000 грн, викладені в позовній заяві, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. При цьому розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такі висновки містяться в додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у додатковій постанові ВС від 12.12.2019 у справі № 2040/6747/18.
Предметом позову в даній цивільній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 32 161,13 грн.
Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії таких документів: договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 та додаткової угоди; акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги; вартість послуг (прейскурант), в якому міститься перелік наданих правових послуг, а всього на суму 7000 грн.
Така вартість роботи адвоката, враховуючи витрачений ним час, не участь представника в судових засіданнях по справі, незначну складність справи, критерій обґрунтованості та доцільності понесених витрат, визначається судом як завищена і не співмірна із затраченими зусиллями на підготовку матеріалів для подання позовної заяви до суду.
Тому, керуючись визначеними в ЦПК України критеріями, суд вважає справедливим, розумним, пропорційним та обґрунтованим відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 2 500 грн.
З огляду на часткове задоволення позову, судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України. Оскільки позов задоволено в розмірі 28 631,79 грн (89,03 %), судовий збір підлягає стягненню в розмірі 2370,33 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором у сумі 28 631,79 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" суму сплаченого судового збору в розмірі 2370,33 гривень та витрат на правничу допомогу в розмірі 2500 гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подана заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, код 42986956).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя К.І. Апанасенко