130/2774/26
2/125/983/2026
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
16.09.2026 року м. Бар
Суддя Барського районного суду Вінницької області Хитрук В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Порощука Петра Петровича про стягнення матеріальної та моральної шкоди
ВСТАНОВИВ :
24.08.2026 до провадження судді Барського районного суду Вінницької області Хитрука В.М. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Порощука Петра Петровича про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Порощука Петра Петровича про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.
Частиною 6 ст. 175 ЦПК України визначено, що у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 КПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.
Позивачем не зрозуміло викладений зміст позовних вимог. У позові ОСОБА_1 вказує про стягнення з судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди на підставі розміщення в ЗМІ висновку офісу президента України про продажність суддів. Суддя Порощук П.П. стягнув з ОСОБА_1 заборгованість за електроенергію по договору який не набрав чинності, а його умови не почали використовуватися.
Тобто, позовні вимоги є не обґрунтованими, не конкретизованими та не зрозумілими.
Так, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як роз`яснено в пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. У разі невідповідності цим вимогам, позовна заява залишається без руху.
Однак, порушуючи питання про відшкодування моральної шкоди, позивачем не повно викладено обставини справи з зазначенням посилань на відповідні докази щодо спричинення йому моральної шкоди. Позовна заява містить лише загальні посилання на наявність підстав, на думку позивача, для відшкодування моральної шкоди, та відповідно, не містить відомостей в чому саме полягає заподіяна моральна шкода.
Статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).
Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.
Однак, позивачем у своєму позові не зазначено, хто своєю дією чи бездіяльністю спричинив йому шкоду, в чому виник спір про право. При матеріалах позову відсутні докази звернення позивача з певними вимогами до відповідача. З матеріалів позову не вбачається даних чи вживав позивач заходи щодо порушення його порушених прав.
В чому полягає матеріальна шкода і ким саме вона завдана, позивач не зазначив взагалі.
Також позивачем не додано копій долучених до позовної заяви копій документів у кількості осіб, зазначених у позові, зважаючи на те, що категорія даної справи не відноситься до визначеного законом переліку, у яких передбачено можливість неподання копій документів.
Крім того, ОСОБА_1 не вказав про наявність або відсутність електронного кабінету у учасників справи, передусім у самого позивача, що не узгоджується з положеннями п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України стосовно обов`язку зазначення таких відомостей.
В порушення цієї статті, до позовної заяви ОСОБА_1 не додав документ, що підтверджує сплату ним судового збору.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3328 грн.
Згідно вимог ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.175 і 177 ЦПК України, протягом десяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищезазначене дану позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.
Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Порощука Петра Петровича про стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без руху, надавши позивачу строк тривалістю десять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя