Справа № 523/19313/25
Провадження №2/523/1821/26
У Х В А Л А
"08" вересня 2026 р. м. Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Мурманової І.М.
секретаря судового засідання - Сивак К.С.
розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Блізінського Максима Петровича про прийняття заяви в порядку ч. 3 ст.49 ЦПК України, -
ВСТАНОВИВ:
Від імені та в інтересах ОСОБА_1 до Пересипського районного суду м. Одеси з позовними вимогами до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки із майна, що знаходиться у спільній частковій власності, звернувся адвокат Блізінський Максим Петрович.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач є власником 1/8 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , іншими співвласниками є відповідачі у справі. Представник зазначає, що в процесі експлуатації та розпорядження належного позивачу майном, виникла потреба щодо виділу майна в натурі. Відповідно до висновку експерта, є можливість з технічної точки зору у відповідності до вимог нормативно-правових актів виділити в окремий об`єкт нерухомості 1/8 частину домоволодіння, яка належить ОСОБА_1 .
На підставі викладеного представник позивача просить: виділити ОСОБА_1 1/8 частину житлового будинку в окремий об`єкт нерухомості, визнати право власності на житловий будинок, припинити право спільної часткової власності.
Після надходження цивільної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 12 лютого 2026 року було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Витребувано від Одеського державного нотаріального архіву - належним чином засвідчену копію спадкової справи до майна померлої ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якої державним нотаріусом Восьмої одеської державної нотаріальної контори Лазаревою Л.А. було видано свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом зареєстрованим за № 1-3998, номер спадкової справи 62/88г (а.с.59).
В подальшому, на адресу суду 27.05.2026 року (вх. №25765) надійшло клопотання за підписом представника позивача про виключення відповідача ОСОБА_2 зі складу учасників провадження.
В обґрунтування поданого клопотання представник зазначив, що 14.05.2026 року позивачем по справі було придбано 1/8 частку житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , у відповідача по справі ОСОБА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу р№212 від 14.05.2026 року та витягом з Державного реєстру речових прав №477291887 від 14.05.2026 року.
Відповідно, позовні вимоги вже не можуть бути пред`явлені до ОСОБА_2 , яка перестала бути співвласником спірної нерухомості та права і інтереси якої не порушуються при розгляді справи (а.с.67-69).
До заяви представником позивача додані копії документів на підтвердження обставин викладених у позові.
В подальшому, на адресу суду 08.06.2026 року (вх. №28082) надійшла заява за підписом представника позивача про зміну предмету позову.
В обґрунтування поданої заяви представник позивача зазначив, що на момент звернення до суду позивачу на належала 1/8 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину р№1-3998 від 09.09.1988 р., видавник: восьма Одеська державна нотаріальна контора та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №156337412 від 14.02.2019 р.
Одним із співвідповідачів по справі була ОСОБА_2 , якій на праві власності належала 1/8 частки житлового будинку адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину р№1- 3998 від 09.09.1988р., видавник: восьма Одеська державна нотаріальна контора;
14.05.2026 року позивачем по справі у відповідача ОСОБА_2 було придбано 1/8 частку житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу р№212 від 14.05.2026 року та витягом з Державного реєстру речових прав №477291887 від 14.05.2026 року.
Відповідно, позивач став власником вже 1/4 частки житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , яку в подальшому бажає виділити в самостійний об`єкт нерухомого майна, що зумовлює зміну предмету позову.
Крім того, у зв`язку із зміною предмету позову у зв`язку із збільшенням частки Позивача у спільному майні, необхідно доплатити суму судового збору в розмірі 6000,00 грн, який було визначено відповідно до звіту про незалежну оцінку вартості житлового будинку з надвірними спорудами від 13.08.2025 року.
Про те, на даний час майновий стан Позивача не позволяє одразу доплатити визначену суму судового збору так як, Позивач є пенсіонером, отримує невелику пенсію та немає заощаджень, достатніх для сплати судових витрат у повному обсязі.
У зв`язку з чим, представник позивача просить, відповідно до ст. 136 ЦПК України, розстрочити доплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
З урахуванням викладеного представник позивача просить:
Виділити ОСОБА_1 , 1/4 (одну четверту) частину житлового будинку в окремий об`єкт нерухомості, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , як самостійний об`єкт нерухомого майна до складу якого входять: частина житлового будинку літ. «А» з прибудовою літ. та «а1» в складі приміщень: 1-1 - тамбур, площею 4,9 кв.м., 1-2 - житлова, площею 11,5 кв.м., 1-3 - кухня, площею 9,8 кв.м., 1-4 - житлова, площею 18,1 кв.м, загальною площею 44,3 кв.м., у т.ч. житловою - 29,6 кв.м. житловий будинок літ. «Ж», в складі приміщень: 3-1 - коридор, площею 10,7 кв.м., 3-2 - житлова, площею 4,4 кв.м., 3-3 - житлова, площею 13,8 кв.м., 3-4 - кухня, площею 10,7 кв.м., 3-5 - Документ сформований в системі «Електронний суд» 08.06.2026 4 житлова, площею 8,4 кв.м., 3-6 - санвузол, площею 2,2 кв.м., 3-7 - котельня, площею 1,3 кв.м, 3-8 - коридор, площею 2,3 кв.м, 3-9 - коридор, площею 3,5 кв.м., 3-10 - коридор, площею 3,0 кв.м., 3-11 - санвузол, площею 3,2 кв.м., 3-12 - кухня, площею 9,6 кв.м., 3-13, коридор, площею 3,7 кв.м., 3-14 житлова, площею 5,2 кв.м., 3-15 житлова, площею 10,7 кв.м, 3-16 - житлова, площею 16,3 кв.м., 3-17 - санвузол, площею 3,2 кв.м., 3-18 - кухня, площею 11,9 кв.м., 3-19 - веранда, площею 4,7 кв.м., загальною площею 128,8 кв.м, в т.ч. житлова - 58,8 кв.м., вбиральня літ. «Л»;
Визнати право власності на житловий будинок с господарськими спорудами за ОСОБА_1 на окремий самостійний об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: адресою АДРЕСА_1 , що складається з: частина житлового будинку літ. «А» з прибудовою літ. та «а1» в складі приміщень: 1-1 - тамбур, площею 4,9 кв.м., 1-2 - житлова, площею 11,5 кв.м., 1-3 - кухня, площею 9,8 кв.м., 1-4 - житлова, площею 18,1 кв.м, загальною площею 44,3 кв.м., у т.ч. житловою - 29,6 кв.м. житловий будинок літ. «Ж», в складі приміщень: 3-1 - коридор, площею 10,7 кв.м., 3-2 - житлова, площею 4,4 кв.м., 3-3 - житлова, площею 13,8 кв.м., 3-4 - кухня, площею 10,7 кв.м., 3-5 - житлова, площею 8,4 кв.м., 3-6 - санвузол, площею 2,2 кв.м., 3-7 - котельня, площею 1,3 кв.м, 3-8 - коридор, площею 2,3 кв.м, 3-9 - коридор, площею 3,5 кв.м., 3-10 - коридор, площею 3,0 кв.м., 3-11 - санвузол, площею 3,2 кв.м., 3-12 - кухня, площею 9,6 кв.м., 3-13, коридор, площею 3,7 кв.м., 3-14 житлова, площею 5,2 кв.м., 3-15 житлова, площею 10,7 кв.м, 3-16 - житлова, площею 16,3 кв.м., 3-17 - санвузол, площею 3,2 кв.м., 3-18 - кухня, площею 11,9 кв.м., 3-19 - веранда, площею 4,7 кв.м., загальною площею 128,8 кв.м, в т.ч. житлова - 58,8 кв.м., вбиральня літ. «Л».
Припинити право спільної часткової власності на 1/4 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за ОСОБА_1 (а.с.81-85).
В підготовче засідання призначене на 08 вересня 2026 року сторони до суду не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлені.
На адресу суду 08.09.2026 року (вх. №43946) за підписом представника позивача надійшло клопотання про можливість проведення підготовчого засідання у відсутність представника позивача та вирішення питання про прийняття до провадження заяви про зміну предмету позову.
Відповідач ОСОБА_3 про час та місце слухання справи повідомлена, про причини не явки суду не повідомила з будь-якими заявами на адресу суду не зверталась.
Отже, судом встановлено, що сторони про час та місце слухання справи повідомлені, а відтак суд вважає за можливе розглянути заяву позивача про прийняття до провадження заяви про зміну предмету позовних вимог.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Вирішуючи питання щодо можливості прийняття до розгляду заяви про зміну предмету позову, суд виходить з наступного.
Згідно п.2 ч.2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі (ч. 3 ст. 49 ЦПК України).
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заява про зміну предмета позову відповідає, вимогам ст. 49 ЦПК України, а відтак, підлягає прийняттю до розгляду, у зв`язку з цим, сторонам слід встановити строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив та пояснення щодо позову і відзиву.
Щодо клопотання про розстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», який є спеціальним законом, що регламентує порядок і підстави сплати судового збору, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Визначальним чинником, який дає підстави для застосування статті 8 законодавець пов`язав із поняттям «майнового стану сторони».
Однак, поняття «майнового стану сторони» є оціночним в кожній окремій справі.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Також судом враховується, що згідно положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Рекомендації R (81) 7 Комітету міністрів державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя від14 травня 1981 року та практику Європейського суду з прав людини, які встановлюють, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Водночас, у рішенні по справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року ЄСПЛ констатує, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдавати шкоди суті цього права, та має переслідувати законну мету.
З урахуванням викладеного, беручу до уваги обґрунтоване клопотання представника позивача щодо розстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, та позивачу слід відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 19, 49, 136, 247, 258, 260, 277, 353 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання позивача ОСОБА_1 адвоката Блізінського Максима Петровича про прийняття до провадження заяви в порядку ч. 3 ст.49 ЦПК України - задовольнити.
Прийняти до розгляду заяву про зміну предмету позовних вимог за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділ частки із майна, що знаходиться у спільній частковій власності, визнання права власності, припинення права спільної часткової власності в редакції від 08.06.2026 року.
Відстрочити позивачу ОСОБА_1 доплату судового збору у розмірі 6000 грн. до ухвалення судового рішення у справі.
Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву з врахуванням зміни шляхом доповнення позовних вимог. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи.
Роз`яснити, що у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст. 178 ЦПК України).
Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення на відповідь на відзив, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Розгляд справи призначити на 10 листопада 2026 року на 14 год. 20 хв. в залі судових засідань № 6 в приміщенні Пересипського районного суду м. Одеси (вул. Чорноморського козацтва, 68, м. Одеса).
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http:/sv.od.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя: