Справа № 456/6055/25
Провадження № 4-с/456/16/2026
УХВАЛА
про зупинення провадження в справі
15 вересня 2026 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Валовін Ю. В. ,
з участю секретаря Байко В.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця,
ВСТАНОВИВ:
Скаржник ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця, в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Стрийського ВДВС, яка полягає у невиконанні рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.05.2026 у справі № 456/6055/25;
- зобов`язати державного виконавця Стрийського ВДВС усунути допущене порушення прав ОСОБА_1 шляхом повного та невідкладного виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.05.2026 у справі № 456/6055/25, у тому числі шляхом вчинення всіх необхідних виконавчих та реєстраційних дій, спрямованих на фактичне припинення всіх арештів та інших обмежень, скасованих зазначеним рішенням суду;
- за наявності передбачених законом підстав постановити окрему ухвалу щодо допущених державним виконавцем порушень закону та направити її до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для вирішення питання про притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності.
Ухвалою суду від 13.08.2026 розгляд скарги відкладено за клопотанням представника Стрийського ВДВС Мацюпи А.А.
Розгляд скарги відбувся 15.09.2026 за участю представника Стрийського ВДВС Маланчук О.П.
Скаржник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, представник скаржника подала заяву про розгляд скарги за їх відсутності.
В судовому засіданні представник Стрийського ВДВС заявила клопотання про зупинення провадження за розглядом вказаної скарги з огляду на те, що у Львівському апеляційному суді на стадії апеляційного розгляду перебуває справа № 456/6055/25 за апеляційною скаргою Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.05.2026, згідно з яким скасовано постанови Стрийського ВДВС про арешт майна боржника від 05.09.2019, про арешт коштів боржника від 21.12.2019 та 28.01.2020 по виконавчому провадженню № 59962862, про арешт коштів боржника від 25.01.2021 по виконавчому провадженню № 64086706, про арешт коштів боржника від 24.11.2021 по виконавчому провадженню № 66342550.
Обставини, що встановлюються у справі № 456/6055/25 Львівським апеляційним судом мають вирішальне значення для вказаної скарги.
Дослідивши подану представником Стрийського ВДВС, суд дійшов висновку, що клопотання про зупинення провадження у справі підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) передбачено, що метою зупинення провадження у справі відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення фактів, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якому зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.
Отже, необхідність зупинення провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення в такій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, які розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, мають преюдиційне значення для іншої справи.
З аналізу винесеного рішення від 01.05.2026 у справі № 456/6055/25, провадження № 2/456/397/2026 вбачається, що судом скасовано постанови Стрийського ВДВС у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про арешт майна боржника від 05.09.2019, про арешт коштів боржника від 21.12.2019 та 28.01.2020 по виконавчому провадженню № 59962862, про арешт коштів боржника від 25.01.2021 по виконавчому провадженню № 64086706, про арешт коштів боржника від 24.11.2021 по виконавчому провадженню № 66342550.
На даний час вказана справа перебуває на розгляді в Львівському апеляційному суді за апеляційною скаргою Стрийського ВДВС у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Водночас, в скарзі, що розглядається, представник скаржника звернувся з вимогою зобов`язати державного виконавця Стрийського ВДВС усунути допущене порушення прав ОСОБА_1 шляхом повного та невідкладного виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.05.2026 у справі № 456/6055/25, у тому числі шляхом вчинення всіх необхідних виконавчих та реєстраційних дій, спрямованих на фактичне припинення всіх арештів та інших обмежень, скасованих зазначеним рішенням суду.
Таким чином, висновки апеляційного суду в справі № 456/6055/25, провадження № 2/456/397/2026, безпосередньо впливатимуть на предмет доказування в справі № 456/6055/25, провадження № 2/456/397/2026, та матимуть для неї преюдиційне значення. Більш того, одночасний розгляд обох справ, може призвести до ухвалення протилежних та суперечливих у висновках рішень.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У пунктах 60, 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ющенко та інші проти України» (заяви №№ 73990/01, 7364/02, 15185/02 і 11117/05) констатовано:«… право на справедливий судовий розгляд, яке передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції та розтлумачене в контексті принципів верховенства права та юридичної визначеності, містить вимогу непіддання сумніву рішення суду, коли він остаточно вирішив питання (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Roma№ia) [GC], № 28342/95, п. 61)»; за відсутності будь-яких ознак того, що в іншому судовому провадженні мали місце якісь вади, Суд вважає, що нове вирішення тих самих питань може звести нанівець завершене раніше провадження, а це несумісно з принципом юридичної визначеності.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава - учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції», заява № 12964/87, § 59).
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97 проти України»,заява № 19164/04).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом (пункт 10 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).
Вимога щодо дотримання розумного строку розгляду справи спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту, а відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.
Зважаючи що справа № 456/6055/25, провадження № 2/456/397/2026, до завершення якої відповідач просить зупинити провадження, перебуває вже на стадії розгляду в апеляційній інстанції, суд приходить до висновку що таким зупиненням не буде допущено істотного порушення принципу розумності строків розгляду справи № 456/6055/25, провадження № 4-с/456/16/2026, закріпленого в ст. 2 ЦПК України та в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на наведені фактичні обставини та норми права, суд приходить до висновку про об`єктивну неможливість продовжувати розгляд справи до вирішення справи № 456/6055/25та набрання законної сили судовим рішенням в даній справі.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 251, 252, 253, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Зупинити провадження у справі № 456/6055/25, провадження № 4-с/456/16/2026, за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця до набрання законної сили судовим рішенням Львівського апеляційного суду у справі № 456/6055/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.
Суддя ЮЛІЯ ВАЛОВІН