н\п 2/490/5533/2026
Справа 490/8309/26
Центральний районний суд м. Миколаєва
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
15 вересня 2026 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Гуденко О.А., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу та застосування наслідків недійсності правочину,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Чорноіваненко Д.О., звернулася до суду з даним позовом до відповідача, в якому просила: визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 4841/2026/6308545 від 17 липня 2026 року, укладений між ОСОБА_1 , від імені якої діяв ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 щодо автомобіля LEXUS RX 400H, 2008 року випуску, VIN НОМЕР_1 ; застосувати наслідки недійсності договору купівлі-продажу транспортного засобу № 4841/2026/6308545 від 17 липня 2026 року та, у зв`язку з неможливістю повернення відповідачем у натурі одержаного за цим договором автомобіля внаслідок його подальшого відчуження, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 605 610,00 грн вартості автомобіля LEXUS RX 400H, 2008 року випуску, VIN НОМЕР_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним уст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі №761/23904/19 також вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
В позовній заяві позивачка зазначає, що відповідачем у цій справі є ОСОБА_2 як набувач автомобіля та сторона оспорюваного договору купівлі-продажу від 17.07.2026. Позовні вимоги мають зобов`язально-правову, реституційну природу та заявляються саме між сторонами оспорюваного правочину.
Разом з тим, згідно змісту позовної заяви та оспорюваного договору купівлі-продажу транспортного засобу № 4841/2026/6308545 від 17 липня 2026 року, ще одним учасником оспорюваного правочину є ОСОБА_3 , який виступав в якості представника продавця.
Отже, позивачці необхідно визначитися із складом учасників справи та уточнити процесуальний статус ОСОБА_3 , який є одним із учасників цивільно-правових відносин, які виникли під час укладення оспорюваного правочину.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на правила розгляду того чи іншого юридичного конфлікту, виходячи з його сутності, з дійсних правовідносин, що склалися між учасниками такого конфлікту, а не з огляду на сформований позивачем склад сторін справи та сформульовані позивачем (часто некоректно) позовні вимоги. Саме такий підхід (орієнтація на сутність конфлікту, який виник, а не на формальне зосередження на визначених позивачем сторонах спору чи його предметі) вимагає від позивача переформатувати свої вимоги з огляду на дійсний зміст відповідного юридичного конфлікту, уточнити склад відповідачів та звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст. 187 ЦПК України.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Крім того, суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України, що не суперечить вимогам закону, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175-177, 185, ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу та застосування наслідків недійсності правочину - залишити без руху.
Надати позивачці п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
Роз?яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.
Водночас роз?яснюю, що невиконання до вказаного строку вимог не позбавляє права повторного звернення до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Гуденко