Справа № 344/15648/26
Провадження № 2/344/7440/26
У Х В А Л А
15 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Домбровська Г.В., ознайомившись із заявою адвоката Швеця Дмитра Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову у цивільній справі №344/15648/26 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФАБРИКА КВАРТИР» про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В:
Адвокат Швець Дмитро Юрійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області суду із позовною заявою до ТОВ «ФАБРИКА КВАРТИР» про стягнення заборгованості, у якій просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика квартир» на користь ОСОБА_1 122 925,49 грн. (сто двадцять дві тисячі дев`ятсот двадцять п`ять гривень 49 коп.) - безпідставно набутих коштів, 737,55 грн. (сімсот тридцять сім гривень 55 коп.) - 3% річних.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.08.2026 року відкрито провадження у справі.
15.09.2026 року через систему «Електронний суд» від адвоката Швеця Дмитра Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій представник Позивача просить: вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика квартир» в межах суми позову, а саме 123 663,04 грн. (сто двадцять три тисячі шістсот шістдесят три гривні 04 коп.), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у фінансових установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Фабрика квартир».
В обґрунтування заяви зазначено, що 29 травня 2026 року, після підписання Додаткової угоди № 1 про розірвання Договору поставки № 16/05-2026, Позивач з рахунку НОМЕР_1 в АТ «Укрсиббанк» перерахувала на рахунок ТОВ «Фабрика квартир» НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти у сумі 122 187,94 грн. з призначенням платежу «Рахунок на оплату № 06 від 29 травня 2026 р.».
У заяві вказано, що в рахунку на оплату № 06 від 29 травня 2026 р. вказано «Оплата за товар згідно Договору поставки №16/05-2026 від 29.05.2026 р,. від ОСОБА_1 в т. ч. ПДВ 20487,58 грн».
На думку представника Позивача, все це у сукупності свідчить про те, що Відповідачем було безпідставно отримано від Позивача грошові кошти в сумі 122 925,49 грн., разом з тим додатково зазначає, що Позивач не отримувала жодних товарів від Відповідача на таку суму та Відповідачем не надавались жодні послуги на користь Позивача.
З огляду на значну суму, стягнення якої є предметом позову, накладення арешту на грошові кошти у цій справі забезпечить збереження активів для подальшого виконання судового рішення у разі задоволення позову та унеможливить їх виведення чи використання в обхід інтересів Позивача, невжиття заходів забезпечення позову створює ризик втрати грошових коштів Позивача та унеможливлення захисту її прав через відсутність можливості виконання рішення суду в майбутньому,- адвокат Швець Дмитро Юрійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із даною заявою.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку:
Частиною 1 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується шляхом :
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
Забезпечення позову спрямоване насамперед проти несумлінних дій інших осіб, які за час розгляду справи можуть продати, знищити чи знецінити майно, тощо.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При розгляді заяв про забезпечення позову вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 1 ч. 1ст. 150 ЦПК України чітко передбачено, що накладення арешту на майно в межах здійснення судом заходів забезпечення позову можливе щодо майна, яке належить відповідачеві або підлягає передачі йому і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Разом з тим, у постанові №760/18839/23 від 11.12.2024 ВС зазначив, що «метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суди не врахували, що накладення арешту на грошові кошти відповідача є співмірним з позовними вимогами, сприятиме позивачу в можливості захистити свої права та інтереси шляхом забезпечення належного виконання рішення в разі задоволення позову.
За обставин цієї справи Верховний Суд вказує на наявність підстав для накладення арешту на грошові кошти відповідача на відкритих ним рахунках у банківських та фінансових установах в межах суми, про стягнення якої подано позов, оскільки такий захід забезпечення позову є обґрунтованим, адекватним і співмірним із заявленими позовними вимогами та дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення у разі задоволення позову і, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Заявник просить накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика квартир» в межах суми позову, а саме 123 663,04 грн. (сто двадцять три тисячі шістсот шістдесят три гривні 04 коп.), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у фінансових установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Фабрика квартир».
Суд вважає обґрунтованою заяву в частині накладенні арешту на належні відповідачеві кошти, що знаходяться на його рахунках у фінансових установах та/або банках і будуть виявлені державним або приватним виконавцем під час виконання ухвали.
Водночас вимога про поширення арешту на кошти на рахунках, які можуть бути відкриті після постановлення ухвали, задоволенню не підлягає, так як застосований судом захід забезпечення повинен бути чітким і визначеним та стосуватися належних відповідачеві коштів, наявність яких може бути встановлена під час виконання ухвали.
Також, слід зазначити, що арешт грошових коштів не може поширюватися на рахунки, на які зараховуються заробітна плата, пенсія, стипендія, соціальні та інші виплати, на які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» не може бути звернено стягнення.
Враховуючи наведені заявником докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві про забезпечення позову, їх розумність, співмірність та адекватність, наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог стягнення збитків у сумі 123 663,04 грн., те, що між сторонами дійсно виник спір, слід вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБРИКА КВАРТИР», код ЄДРПОУ 44981368, в межах ціни позову, а саме 123 663,04 грн., як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банках та/або інших фінансових установах, а також кошти на рахунках, за винятком коштів, призначених для сплати обов`язкових платежів, податків, зборів і заробітної плати, а також коштів, накладення арешту на які заборонено законом.
Строк дії заходів забезпечення позову унормовано в ч.ч. 7-10 ст. 158 ЦПК України, зокрема: у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи; якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення; у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову; у такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Згідно ч. 1ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 149, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150, ст. 151, ч. 10 ст. 153, ст. 154, ч. 1ст. 157, 260, 353 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Заяву адвоката Швеця Дмитра Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову у цивільній справі №344/15648/26 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФАБРИКА КВАРТИР» про стягнення заборгованості,- задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову, а саме накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБРИКА КВАРТИР», код ЄДРПОУ 44981368, в межах ціни позову, а саме 123 663,04 грн. (сто двадцять три тисячі шістсот шістдесят три гривні 04 копійки), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у фінансових установах та/або банках, за винятком коштів, призначених для сплати обов`язкових платежів, податків, зборів і заробітної плати, а також коштів, накладення арешту на які заборонено законом.
У іншій частині вимог відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Строк пред`явлення ухвали до виконання до 15.09.2029 року.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвалу скерувати до виконання у Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та учасникам справи для відома.
Ухвалу може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів, як дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ТОВ « Фабрика квартир», ЄДРПОУ 44981368, адреса : вул. Симона Петлюри, 2 А, м. Івано-Франківськ.
Суддя
Івано-Франківського міського суду Домбровська Г.В.