ОКРЕМА ДУМКА
судді Кельменецького районного суду Івано-Франківської області
Кудиби З. І.
"16" вересня 2026 р. Справа № 717/1892/25
16 вересня 2026 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кудиби З. І., присяжних Раренко В. О., Комова О. В., ухвалив рішення у справі за заявою ОСОБА_1 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , Лівинецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області та Військової частини НОМЕР_1 .
Вказаним судовим рішенням заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано ОСОБА_2 недієздатною та встановлено над нею опіку; призначено ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 .
Статтею 293 ЦПК України передбачено, що розгляд справ про визнання фізичної особи недієздатною проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.
Відповідно до частини 3 статті 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов`язків із здійснення правосуддя.
За змістом частини 1статті 35 ЦПК України питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім.
Згідно з частиною 3 статті 35 ЦПК України суддя, не згодний із рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.
Не погоджуюсь із ухваленим рішенням суду в частині призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 з таких підстав.
Відповідно до ст. 58 ЦК України опіка встановлюється над, зокрема, фізичними особами, які визнані недієздатними.
Статтею 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Згідно зі статтею 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).
Таке подання не є рішенням за процесуальним статусом та має для суду лише рекомендаційний характер, і при постановленні судом рішення по справі не має пріоритетного значення, та може бути враховане на розсуд суду.
Станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення її опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном недієздатної особи та, перш за все, необхідність такого.
Органом опіки та піклування Лівинецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області за результатами розгляду відповідних матеріалів надано подання про призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 (рішення Виконавчого комітету Лівинецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області від 11 грудня 2026 року).
При цьому рішення Виконавчого комітету Лівинецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області не містить жодного обґрунтування та мотивів доцільності призначення саме ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 .
4 грудня 2025 року суд звернувся із запитом до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо проходження заявником військової служби.
У відповідь ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомило, що ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації та направлений для подальшого проходження війської служби до в/ч НОМЕР_1 .
Заявник вказані обставини не повідомив суду ні в поданій ним заяві, ні в його особистих поясненнях. Вказаний факт був підтверджений заявником лише 26 лютого 2026 року шляхом подання суду відповідної довідки про проходження військової служби.
Крім того, заявником повідомлено, що його рідний брат ОСОБА_3 також був мобілізований та проходить військову службу, а тому не може бути призначений опікуном своєї матері -- ОСОБА_2 .
Згідно довідки Лівинецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області від 11 лютого 2026 року у ОСОБА_2 є двоє синів: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які перебувають на військовій службі; відсутні інші діти, родичі та особи, які б могли бути її опікуном.
Також судом встановлено, що на даний час догляд за ОСОБА_2 здійснює дружина заявника.
Крім того, ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації, тобто проживає окремо від хворої ОСОБА_2 , та не в змозі здійснювати за нею догляд.
Враховуючи наведене, твердження ОСОБА_1 про його необхідність бути опікуном ОСОБА_2 вважаю, що слід оцінити критично.
Також не надано оцінки обставинам, чому саме ОСОБА_1 слід призначити опікуном, якщо в судовому засіданні встановлено, що саме дружина ОСОБА_1 здійснює догляд за хворою ОСОБА_2 протягом тривалого часу.
Так, згідно з пунктом «г» частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці, які проходять службу за мобілізацією, звільняються зі служби через такі сімейні обставини, як необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною.
Відповідно до абз. 15 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану у звязку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами.
Підставою для звільнення військовослужбовця з військової служби під час дії воєнного стану є сукупність юридичних фактів, зокрема: особа проходить військову служб за призовом під час мобілізації; військовослужбовець має обов`язок та фактичну необхідність здійснювати опіку над такою особою; відсутні інші особи, які здійснюють опіку або піклування щодо цієї недієздатної особи.
Положення статті 64 Конституції України допускають можливість обмеження окремих прав і свобод в умовах воєнного стану, однак такі обмеження не можуть стосуватися прав, гарантованих, зокрема, статтею 24 Конституції України, а саме рівності конституційних прав і свобод громадян.
Абзац 15 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» конкретизує, що військовослужбовець не може здійснювати опіку над особою, визнаною судом недієздатною, за умови, що опіку чи піклування щодо такої особи не здійснює/може здійснювати інша особа.
Тобто єдиною законною підставою для обмеження права військовослужбовця бути призначеним опікуном над недієздатною особою є наявність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати таку опіку.
Умови існування в державі можуть визначати домінування суспільного інтересу над приватним, що характерно для сучасної України, яка перебуває зараз в стані війни.
А тому, на моє переконання, конституційний обов`язок оборони незалежності та територіальної цілісності України, має перевагу над бажанням заявника бути опікуном матері, за обставин відсутності доведення існування інших споріднених членів сім`ї, які б могли здійснювати опіку над ОСОБА_2 .
Без наявності доказів на підтвердження існування підстав для необхідності призначення опікуна над недієздатною особою саме заявника, за можливості наявності інших родичів першого ступеня споріднення, задоволення заяви може створити передумови для ухилення заявника, який є особою призовного віку, від мобілізації на період воєнного стану, згідно з Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
У таких справах, з урахуванням якнайкращих інтересів особи, над якою встановлюється опіка, потрібно з`ясовувати наявність інших осіб, які можуть бути опікунами недієздатного, здійснювати оцінку їх здатності виконання функцій саме опікуна недієздатної особи, а не відвідувача за необхідністю; досліджувати дійсність намірів військовослужбовця як єдиного кандидата на призначення опікуном недієздатної особи щодо забезпечення її особистих немайнових і майнових прав та інтересів, та ураховувати визначені Правилами опіки та піклування критерії, яким має відповідати особа як опікун.
У постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 року в справі № 380/16966/24 зазначено, що відповідно до абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин на підставі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я. З змісту наведеної норми висновується, що для звільнення з військової служби у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, достатньою є наявність однієї з таких умов: відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи; інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.
Верховний Суд у справі № 380/16966/24 виснував, що «відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи» означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян».
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов`язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що особа використовувала його на зло; негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).
Судом не досліджено наявності родичів другого ступеня спорідненості, зокрема, внуків ОСОБА_2 , її братів чи сестер щодо можливості призначення їх опікунами над нею.
Зважаючи на вищевикладене та те, що в Україні продовжує діяти воєнний стан та триває загальна мобілізація, бажання ОСОБА_1 бути призначеним ОСОБА_2 , на мою думку, зумовлене бажанням безпідставно набути права на відстрочку від мобілізації відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відтак, рішення про призначення заявника опікуном для недієздатною ОСОБА_2 , є передчасним.
Враховуючи наведене, на мою думку, у задоволенні заяви в частині призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 необхідно було відмовити.
Суддя Кудиба З. І.