ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
15 вересня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 676/371/24
Провадження № 22-ц/820/2381/26
Хмельницький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Костенка А.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області у складі судді Шевцової Л.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради, як орган опіки та піклування про визначення місця проживання малолітньої дитини,
в с т а н о в и в :
Не погоджуючись з рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу. Проте, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України,
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, в апеляційній скарзі мають бути зазначені: рішення або ухвала, що оскаржуються .
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що вона подана на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2024 року у справі №676/371/24. Однак, за вказаним номером справи рішення від 20 березня 2024 року відсутнє.
Тому апелянту необхідно уточнити дату судового рішення, яке оскаржується та усунути неточності вказані в тексті апеляційної скарги.
Також апелянтом не надано документів, які підтверджують повноваження представника апелянта на подачу апеляційної скарги.
Частиною першою статті 352 ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
В силу частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
За змістом указаних норм права юридична особа як учасник справи має брати участь у судовому процесі через самопредставництво або через представника.
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального органу діяти від імені такої особи, представляти її інтереси в силу закону, статуту, положення. В порядку представництва може діяти інша особа, якщо у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження. При цьому, відомості про осіб, які діють в порядку самопредставництва юридичної особи, можуть бути внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 8 червня 2022 року у справі №303/4297/20 зазначила, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
У постанові від 20 листопада 2024 року Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власний висновок, викладений в ухвалі від 08.06.2022 року у справі №303/4297/20 та зазначила, що за наявності інформації щодо такої особи в Єдиному державному реєстрі, у разі подання її до суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покластись на відомості з Реєстру як на достовірні.
Із матеріалів справи слідує, що апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_3 підписана та подана ОСОБА_3 , який є тимчасово виконуючим обов`язки начальника з правової роботи, начальника юридичної служби ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На підтвердження своїх повноважень щодо підписання та подання апеляційної скарги Корецький В.В. надав довіреність від 20 січня 2026 року відповідно до якого ОСОБА_4 уповноважив Корецького В.В. представляти інтереси ІНФОРМАЦІЯ_3 у судах України з правами, що надаються законом заявникові, позивачеві, відповідачеві, третій особи. При цьому, як вбачається з вказаної довіреності вона діє до 31 грудня 2025 року.
Враховуючи вищевикладене, приєднана до апеляційної скарги довіреність у порядку передоручення не підтверджує повноваження Корецького В.В. представляти інтереси ІНФОРМАЦІЯ_3 в порядку самопредставництва відповідно до ст. 58 ЦПК України.
Таким чином, ОСОБА_3 необхідно надати апеляційному суду документи, які підтверджують його повноваження на представлення ІНФОРМАЦІЯ_3 у апеляційному суді, передбачені ст. 58 ЦПК України, а саме, положення або трудовий договір (контракт), посадову інструкцію, та наказ про призначення на посаду, витяг з ЄДР.
Крім того, апелянт звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, при цьому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснено запит щодо отримання коштів, необхідний для сплати судового збору, у зв`язку з чим на даний час очікується їх надходження.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за умови якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанови від 14 січня 2021 року у справі №940/2276/18
Таким чином на апелянта розповсюджується положення ст. 8 Закону України «Про судовий збір», однак суд апеляційної інстанції не може вирішити питання щодо відстрочення сплати судового збору, оскільки апелянт звертаючись з клопотанням належним чином його не обґрунтував.
При цьому на підтвердження свого матеріального становища апелянт надав лише рапорт начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07 вересня 2026 року про надання коштів для забезпечення сплати судового збору, при цьому доказів щодо відсутності коштів на рахунках апелянта до апеляційної скарги не надано.
Відтак апелянту необхідно надати додаткові докази для вирішення питання щодо відстрочення сплати судового збору, а саме: докази про відсутність коштів на рахунках юридичної особи, або сплатити судовий збір.
Згідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як передбачено ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент подачі позову), ставка судового збору, при подачі позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п. 1,6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду визначений у розмірі 150 % ставки, що підлягала сплаті при подачі позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З матеріалів справи вбачається, що позов поданий у 2024 році, фізичною особою і містить вимогу немайнового характеру, таким чином ставка судового збору за подачу позову становить 1 211 грн. 20 коп., а при подачі апеляційної скарги 1 816 грн. 80 коп (1211,20 х150%).
Таким чином, апелянту, слід сплатити судовий збір в сумі 1 816 грн. 80 коп. на такий розрахунковий рахунок:
Отримувач коштів ГУК у Хмел.обл/Хмельниц. мтг/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37971775
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача [рахунок приховано]
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Хмельницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа)
Також апелянт звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, однак вказане клопотання буде вирішено після усунення вищевказаних недоліків, а саме: зазначення вірної дати оскаржуваного судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без руху.
Керуючись ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області, залишити без руху та надати строк 10 днів з дня вручення копії ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме: для подачі виправленої апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 356 ЦПК України з наданням копій відповідно до кількості учасників, надання доказів на підтвердження повноважень представника апелянта, а також надання доказів для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору, або сплати судового збору у розмірі 1 816 грн. 80 коп.
В разі сплати апелянтом судового збору, апеляційному суду направити докази про оплату судового збору.
У разі невиправлення зазначених недоліків до вказаного строку, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Копію ухвали надіслати апелянту.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду А.М. Костенко