Справа № 211/9343/26
Провадження № 2-н/211/3165/26
У Х В А Л А
про відмову у видачі судового наказу
16 вересня 2026 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Юзефович І.О., дослідивши матеріали заяви Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Дружківського ВУВКГ про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг житлово-комунального господарства, -
ВСТАНОВИВ:
Представник Дружківського ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» Бобров О.М. звернувся до суду із заявою, в якій просить суд видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Дружківського ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» заборгованості за надання послуг житлово-комунального господарства за період з 01.08.2023 року по 01.08.2026 року у розмірі 6 155,95 грн., а також стягнути судовий збір в розмірі 332,80 грн.
Суд, дослідивши матеріали заяви, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 168 ЦПК України під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Згідно з ч. 5 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України судом направлено запит до Єдиного державного демографічного реєстру, з якого слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 03.09.2024 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
В свою чергу, заявник в заяві про видачу судового наказу просить стягнути заборгованість за період з 01.08.2023 року по 01.08.2026 року.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2012 року, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер.
Суд, на підставі викладеного та враховуючи, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо реєстрації ОСОБА_1 у квартирі, за якою обліковується заборгованість, в матеріалах справи відсутні відомості, що ця особа є власником (співвласником) вказаного нерухомого майна, або за згодою власника користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги, - дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, у зв`язку з тим, що із заяви та доданих до неї документів не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 .
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 163, 165, 166, 353, 354 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Дружківського ВУВКГ про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг житлово-комунального господарства відмовити на підставі п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання та підписання суддею.
Суддя І.О. Юзефович