Справа № 209/3456/26
Провадження № 2/209/2494/26
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без розгляду
16 вересня 2026 року м. Кам`янське
Суддя Дніпровського районного суду міста Кам`янського Левицька Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
До Дніпровського районного суду міста Кам`янського через підсистему «Електронний суд» з позовною заявою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», в інтересах якого діє представник Новіков І.А. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Просить суд стягнути ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» заборгованість за Кредитним договором №26.09.2023-010000291 від 26.09.2023 у розмірі 6187,00 гривень та судові витрати.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 22 червня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
Разом з тим, після відкриття провадження у справі, під час судового провадження, судом встановлено обставини, які свідчили про недодержання позивачем вимог до позовної заяви.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 31.07.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків - п`ять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд, зокрема, зазначив, що відповідно до змісту позовної заяви між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №26.09.2023-010000291 від 26.09.2023, а відтак предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості саме за цим кредитним договором.
Водночас у переліку додатків до позовної заяви позивач зазначив копію квитанції про перерахування коштів від 26 вересня 2023 року, тоді як до матеріалів справи фактично долучено копію квитанції про перерахування коштів від 11 вересня 2023 року, яка не відповідає документу, зазначеному у переліку додатків до позовної заяви, та не стосується визначених позивачем спірних правовідносин.
У зв`язку з цим суд зазначив, що наведена невідповідність має істотне значення, оскільки унеможливлює належну перевірку відповідності поданих доказів обставинам, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та перешкоджає встановленню фактичної основи заявленого позову.
Зазначені обставини свідчили про наявність суперечностей між відомостями, наведеними позивачем у позовній заяві, та долученими до неї доказами, у зв`язку з чим позовну заяву залишено без руху відповідно до частини одинадцятої статті 187 ЦПК України.
Копію ухвали суду від 31 липня 2026 року про залишення позовної заяви без руху було доставлено до електронних кабінетів позивача та його представника, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного документа.
03 серпня 2026 року представник позивача через підсистему «Електронний суд» подав клопотання про долучення доказів та просив долучити до матеріалів справи за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором Уточнену позовну заяву з попереднім договором, кредитний договір № 11.09.2023 100000465 від 16.09.2023 та докази отримання відповідачем данних доказів
У зв`язку з перебуванням судді у щорічній основній відпустці з 03 серпня 2026 року по 18 серпня 2026 року включно та на лікарняному з 19 серпня 2026 року по 31 серпня 2026 року включно зазначені документи передано судді 01 вересня 2026 року.
З метою повторного доведення до відома позивача та його представника змісту ухвали суду від 31 липня 2026 року, а також з урахуванням необхідності забезпечення їм можливості належним чином усунути встановлені судом недоліки, 04 вересня 2026 року судом повторно скеровано зазначену ухвалу до електронних кабінетів позивача та його представника, а також на офіційну електронну адресу позивача.
Відповідно до наявних у матеріалах справи довідок документ в електронному вигляді «Ухвала без руху» від 31 липня 2026 року доставлено до електронних кабінетів позивача та його представника 04 вересня 2026 року о 22:34:36, а на офіційну електронну адресу позивача - 04 вересня 2026 року о 15:03:09.
При цьому повторне направлення ухвали суду від 31 липня 2026 року не змінює встановленого цією ухвалою строку для усунення недоліків позовної заяви та не є постановленням нової ухвали про залишення позовної заяви без руху. Водночас повторне направлення ухвали додатково забезпечило позивачу та його представнику можливість ознайомитися з установленими судом недоліками та вжити заходів для їх усунення.
Станом на 16 вересня 2026 року інших заяв, спрямованих на усунення недоліків позовної заяви, а також заяв про продовження встановленого судом строку для їх усунення до суду не надходило.
Дослідивши подані 03 серпня 2026 року клопотання про долучення доказів, уточнену позовну заяву та додані до неї документи, суд встановив, що недоліки, зазначені в ухвалі суду від 31 липня 2026 року, позивачем не усунуто.
Зокрема, у поданій позивачем уточненій позовній заяві та доданих до неї документах зазначену судом в ухвалі невідповідність не усунуто. Позивачем не подано документа, який відповідав би відомостям, наведеним у первісній позовній заяві та переліку додатків до неї щодо перерахування відповідачу кредитних коштів, а також не надано пояснень щодо встановленої судом невідповідності.
При цьому у поданому 03 серпня 2026 року клопотанні представник позивача не зазначає, що долучені до нього документи подаються на виконання вимог ухвали суду від 31 липня 2026 року про залишення позовної заяви без руху, не вказує на усунення недоліків, зазначених у цій ухвалі, та не наводить будь-яких пояснень щодо подання таких документів. У клопотанні міститься лише прохання долучити до матеріалів справи уточнену позовну заяву з попереднім договором та докази отримання відповідачем зазначених документів.
Отже, подані позивачем 03 серпня 2026 року документи не усувають недоліків, зазначених в ухвалі суду від 31 липня 2026 року, а вимоги цієї ухвали позивачем не виконано.
У постанові від 10.12.2025 року (справа № 439/1225/14-ц, провадження № 61-7586св25) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, серед іншого, зазначив наступне.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).
Отже на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Добросовісність необхідно розуміти як реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.09.2025 року у справі № 601/485/23 (п. 75).
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі обставин, наведених учасниками справи.
Саме позивач, як ініціатор судового процесу, зобов`язаний самостійно визначити та належним чином викласти фактичні обставини, якими обґрунтовуються його вимоги, забезпечивши їх внутрішню узгодженість та процесуальну визначеність.
Суд не наділений повноваженнями замінювати собою сторону у формуванні фактичної основи позову, оскільки відповідно до принципу диспозитивності, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, саме сторони визначають межі спору, його предмет та підстави, а також обсяг обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення.
Зміст диспозитивності у цивільному процесі полягає не лише у праві особи звернутися до суду за захистом, але й у обов`язку сторони самостійно визначити та викласти фактичні обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги, у спосіб, який забезпечує їх зрозумілість, логічну узгодженість та процесуальну придатність для подальшого судового розгляду.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем у встановлений судом строк недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху, не усунуто.
Відповідно до частини тринадцятої статті 187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що залишення даного позову без розгляду не позбавляє останнього доступу до правосуддя адже, згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 11, 12, 13, 187, 257, 259-261, 352-355 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.
Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду після усунення обставин, що стали підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала, як така, що постановлена поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала складена та підписана 16.09.2026 року.
Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА