ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
іменем України
17 вересня 2026 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 729/16/26
Головуючий у першій інстанції - Демченко Л. М.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1892/26
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Луговця О.А. (головуючий), Мамонової О.Є., Супруна О.П.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
особа, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження) апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 15 червня 2026 року (суддя - Демченко Л.М., місце ухвалення - м. Бобровиця) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
У С Т А Н О В И В:
У січні 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення нею 23-х років за умови продовження навчання, у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для особи відповідного віку, щомісячно.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що від укладеного 21.04.2007 між сторонами шлюбу, який розірвано за рішенням суду від 24.10.2011, у них мається дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачкою. На даний час дочка досягла повноліття й навчається на третьому курсі денної форми Бердичівського фахового коледжу промисловості, економіки та права, термін навчання до 30.06.2027, загальна вартість за весь строк навчання становить 81328,00 грн. На період навчання дочка проживає в м. Бердичеві Житомирської області, що потребує значних витрат на харчування, одяг та інші речі щоденного вжитку, оплату за гуртожиток та проїзд. За доводами позивача, вартість проживання в гуртожитку лише за 2023-2024 навчальний рік сукупно становила 7000 грн, а вартість проїзду до місця навчання та назад автобусним сполученням становить 700 грн; крім того дочка потребує лікування. Однак після досягнення дочкою повноліття всі її потреби забезпечує одна позивач, тоді як відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини добровільно не надає, хоча має таку можливість, оскільки є працездатною особою, офіційно працевлаштований та отримує дохід у виді заробітної плати та здачі в оренду земельної ділянки. У зв`язку з цим, позивач змушена звернутись до суду з даним позовом.
Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 15 червня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/5 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 08.01.2026 і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років, за умови продовження навчання.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення суду першої інстанції змінити, визначивши йому розмір аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, зменшивши їх із 1/5 на 1/10 частину всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.
Доводи апеляційної скарги відповідача узагальнено зводяться до того, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм процесуального права, за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи.
Скаржник зазначає, що позивач, претендуючи особисто на отримання аліментів, мала довести в якому розмірі їх спільна дитина потребує допомоги в зв`язку з навчанням, підтвердити факт вже понесених або запланованих витрат на утримання доньки. Проте розмір таких витрат підтверджено лише вартістю навчання дочки в навчальному закладі на суму 81328 грн, тоді як інших доказів понесення витрат на дочку позивачем не надано.
Апелянт вказує, що суд першої інстанції помилково та безпідставно визначив йому аліменти розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу), чим повністю переклав обов`язок по утриманню повнолітньої дитини лише на нього. До того ж такий розмір відрахувань значно перевищує суму витрат, необхідних для потреб на навчання дочки, що створює для нього надмірний фінансовий тягар.
Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач зазначила, що рішення місцевого суду є законним і обґрунтованим, судом правильно та повно досліджено докази і встановлено обставини у справі, вірно застосовано норми права.
Вказує, що доводи апелянта спростовуються матеріалами справи, а саме квитанціями про оплату проживання в гуртожитку, оплату мобільного зв`язку. При цьому, апелянтом не заперечувалося що дитина навчається в Бердичівському фаховому коледжі промисловості, економіки та права у зв`язку із чим потребує допомоги.
Зазначає, що дочка навчається в іншому населеному пункті, а тому потребує коштів на оплату проїзду, Також дочка несе витрати на оплату освітнього процесу, проживання, харчування, одяг, взуття.
Зауважує, що сума в 4000 грн на місяць, яку відповідач розцінює як необхідну та достатню для покриття витрат на навчання, проживання, проїзд, харчування і забезпечення належного і гармонійного розвитку дочки, є надто низькою сумою навіть для покриття витрат на харчування. Водночас доходи сторін дозволяють здійснювати витрати на навчання дочки в розмірі, більшому ніж 4000 грн з кожного.
Наголошує, що дружина відповідача достроково вийшла з відпустки по догляду за дитиною й отримує дохід.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухваленого судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до такого висновку.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 367 ЦПК України).
За приписами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч.1). Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (ч. 2) . Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (ч.3). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4). Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. 5).
Судом у справі встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
ОСОБА_2 і ОСОБА_4 із 21 квітня 2007 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2011 року (справа №2/2502/164), що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №0[телефон приховано] (а.с. 18).
Від даного шлюбу сторони є батьками повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04.01.2008, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Бобровицького районного управління юстиції Чернігівської області (а.с. 23).
Відповідно до копій витягів з реєстру територіальних громад про реєстрацію місця проживання від 16.12.2025, ОСОБА_1 та її дочка ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5-6).
Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 16.02.2009 у справі №2-129/2009, яке набрало законної сили 27.02.2009, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) до досягнення нею повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму дитини, відповідного віку, починаючи з 21.01.2009 (а.с. 22).
ОСОБА_3 у 2025 році проходила обстеження у лікаря стоматолога, за результатами якого рекомендовано лікування та видалення зубів, що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 28.12.2025 (а.с. 4).
Згідно наданих копій актів виконаних робіт за період з 09.01.2026 по 07.02.2026 та доданих чеків про їх оплату, за проходження лікування ОСОБА_3 у стоматологічній клініці було сплачено 19600,00 грн (а.с. 77-81).
ОСОБА_3 навчається на 3 курсі денної форми навчання спеціальності 081 «Право» на контрактній основі Бердичівського фахового коледжу промисловості, економіки та права, тривалість навчання з 01.09.2023 по 30.06.2027, що підтверджується довідкою освітнього закладу №185 від 09.09.2025 та договором про надання освітніх послуг Бердичівським фаховим коледжем промисловості, економіки та права №185 від 02.08.2023 (а.с. 9, 12-13).
Відповідно до договору про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців №4 від 01.08.2023, загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання ОСОБА_3 становить 81328 грн (1 курс - 16433,00 грн, 2 курс - 18522,00 грн, 3 курс 21724,00 грн, 4 курс - 24649,00 грн) (а.с. 10-11).
Згідно копій квитанцій №[номер приховано] від 29.01.2026, №[номер приховано] від 02.01.2026 позивачем сплачено за навчання дочки кошти в сумі 5000,00 грн (а.с. 67 зворот, 68 зворот), а відповідно до квитанцій №224033262 від 20.08.2023, №[номер приховано] від 05.01.2024, №287460992 від 10.08.2024 - за проживання в гуртожитку - 7000,00 грн (а.с. 17, 17 зворот).
ОСОБА_3 є власником картки юніора № НОМЕР_2 , на яку позивачем зараховувалися кошти: 05.01.2026 у сумі 800,00 грн, 11.01.2026 у сумі 1200,00 грн, 31.01.2026 у сумі 1799,48 грн, 10.02.2026 у сумі 200,00 грн, 13.02.2026 у сумі 1400,00 грн, а також позивач поповнювала мобільний телефон НОМЕР_3 на загальну суму 275,00 грн, що підтверджується копіями квитанцій (а.с. 62, 67-71).
20.02.2025 ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_5 , від якого мають сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 20.02.2025 та свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_5 від 10.07.2025 (а.с. 46, 47).
ОСОБА_2 зареєстрований у АДРЕСА_2 , а фактично проживає разом зі своєю дружиною ОСОБА_7 та сином ОСОБА_6 у АДРЕСА_3 , що підтверджується довідками Бобровицької міської ради №10 від 21.01.2026, №1412 від 19.01.2026 (а.с. 50, 51).
Згідно довідки відділу освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області №08-18/49 від 22.01.2026, дружина відповідача ОСОБА_7 працює в цьому відділі з 05.02.2024 та з 14.10.2025 знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку (а.с. 49).
За інформацією з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, джерелами доходу ОСОБА_2 є заробітна плата від КП «Київський метрополітен», АТ «Універсал Банк», орендна плата за землю від ТОВ «Земля і воля». Сукупний річний (за період з 1 кварталу 2025 року по 4 квартал 2025 року) розмір цих доходів становить 543941,97 грн (а.с. 104).
Відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, джерелами доходу ОСОБА_7 є заробітна плата від Бобровицької ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1, відділу освіти Бобровицької міської ради, ГУ ПФУ в Чернігівській області. Сукупний річний (за період з 1 кварталу 2025 року по 4 квартал 2025 року) розмір цих доходів становить 272874,86 грн (а.с. 104 зворот - 105).
ОСОБА_7 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує державну соціальну допомогу при народженні дитини в розмірі 860,00 грн, інших видів державних соціальних допомог не отримує, що підтверджується копією довідки №2500-0213-8/5243 від 22.01.2026 (а.с. 48).
Згідно інформації з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, джерелом доходу ОСОБА_1 є заробітна плата від Бобровицької міської ради. Сукупний річний (за період з 1 кварталу 2025 року по 4 квартал 2025 року) розмір цих доходів становить 541237,51 грн.
Відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, ОСОБА_3 доходів за 2025 рік не отримувала.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.
За приписами ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу (ч. 1). Право на утримання припиняється у разі припинення навчання (ч. 2). Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання (ч. 3).
Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу (ч. 1). При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (ч. 2).
До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу (ст. 201 СК України).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
За приписами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (засада змагальності цивільного судочинства).
Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Частково задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/5 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 після досягнення повноліття продовжує навчання за денною формою, стипендії не отримує, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги, яку має можливість надавати відповідач, який є працездатним, офіційно працевлаштований та одержує доход від трудової діяльності й орендної плати за належну йому частку земельної ділянки. Одночасно суд врахував перебування на утриманні відповідача малолітнього сина й дружини, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також покладення обов`язку щодо утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, на обох батьків.
Однак апеляційний суд не може повністю погодитись з вищенаведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Так, правильно встановивши фактичні обставини справи, зваживши на потребу повнолітньої дочки сторін під час навчання, наявність на утриманні у відповідача малолітньої дитини від іншого шлюбу, спроможність відповідача надавати матеріальну підтримку дочці в період її навчання, місцевий суд при визначенні розміру стягуваних із відповідача аліментів належним чином не проаналізував фінансовий стан обох батьків, у зв`язку з чим не дотримався справедливого балансу між інтересами сторін та потребами дитини.
Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, їх дочка ОСОБА_3 після досягнення повноліття продовжує навчання в Бердичівському фаховому коледжі промисловості, економіки та права за спеціальністю 081 «Право», денна форма, контрактна основа, тривалість навчання з 01.09.2023 по 30.06.2027, загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 81328,00 грн. При цьому, ОСОБА_3 власних джерел доходу не має, про що свідчить інформація з податкового органу.
ОСОБА_3 під час навчання несе витрати на проживання в гуртожитку, харчування, проїзд, придбання одягу, канцтоварів, оплату послуг мобільного та інтернет зв`язку; змоги працевлаштуватися не має через специфіку денної форми навчання.
Аналіз одержаної інформації про доходи сторін свідчить, що як одержувач, так і платник аліментів, фінансово забезпечені майже в однаковому розмірі: за 2025 рік сукупний виплачений доход позивача становить 541237,51 грн, а відповідача - 543941,97 грн;
Відтак, середньомісячний дохід позивача складатиме 45103 грн, а відповідача - 45329 грн.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про потребу дитини в матеріальній підтримці під час її навчання з боку батьків та платоспроможність відповідача.
У ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» гарантовано, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку; батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з «Конвенцією про права дитини» батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини, інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.
За змістом положень ст. 199 СК України, п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006р., обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, не є безспірним, вони повинні це робити за наступних умов: 1/ дочка чи син повинен потребувати матеріальної допомоги; 2/ батьки спроможні надавати таку допомогу. При цьому, наявність цих обставин в силу вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України має довести позивач (як і бажаний розмір аліментів). Крім того, з огляду на приписи ст. 200 СК України при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Положеннями СК України не встановлено мінімального та максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання повнолітнього дочки чи сина, які продовжують навчання. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов`язання по утриманню.
Реалізуючи в цьому аспекті судову дискрецію, суд враховує обставини, визначені у ч. 1 ст. 182 СК України.
При цьому, апеляційний суд зважує на ту обставину, що положення СК України надають винятково одержувачу аліментів право вибору способу їх стягнення та подальшої його зміни.
ОСОБА_1 клопоче про стягнення з відповідача аліментів на навчання дочки саме в частці від доходу, що є диспозитивним правом позивача і суд не вправі самостійно змінювати обраний нею спосіб.
Колегія суддів констатує, що визначений місцевим судом розмір аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, у 1/5 частці доходу відповідача становитиме близько 9065 грн на місяць.
З огляду на схожий рівень доходів обох батьків і, відповідно, тотожний розмір відрахувань матері, щомісячне матеріальне забезпечення їх дочки в період навчання становило б понад 18000 грн.
Однак, ані позивач, ані суд першої інстанції не обгрунтували, що здобувач освіти ОСОБА_3 має потребу в такій матеріальній підтримці.
За розрахунками позивача, наведеними в позовній заяві та відзиві на апеляційну скаргу, витрати ОСОБА_3 під час навчання становлять близько 10100 грн на місяць (оплата за договором - 1694 грн; харчування - 4000 грн; проїзд до навчального закладу й назад додому щотижня - 3200 грн; оплата проживання в гуртожитку, канцтоварів, поповнення зв`язку, придбання одягу та взуття - 1200 грн).
Зазначеній сумі щомісячних витрат ОСОБА_3 буде відповідати відрахування з доходів ОСОБА_2 1/8 частки, що становитиме 5666 грн (45329 : 8), що з урахуванням наявності на утриманні у відповідача малолітнього сина на переконання апеляційного суду не становитиме для нього надмірний тягар, не суперечитиме інтересам обох дітей та відповідатиме їх потребам.
Водночас колегія суддів вважає неприйнятними розрахунки скаржника, оскільки вони грунтуються лише на вартості освітньої послуги і не враховують базових потреб життєдіяльності людини.
Відтак, апеляційний суд вважає, що сплата відповідачем аліментів у розмірі 1/8 частки його доходів в достатній мірі забезпечить потребу дочки сторін ОСОБА_3 у матеріальній підтримці під час її навчання, з урахуванням фінансових можливостей позивача покриватиме витрати здобувача освіти, а також відповідатиме справедливому балансу між інтересами сторін та потребами дитини.
Одночасно колегія суддів звертає увагу сторін, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, не є незмінним, і його може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ст. 192 СК України).
За таких обставин, апеляційна скарги відповідача є частково обгрунтованою.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Таким чином, враховуючи означене, на основі всебічно, повно й об`єктивно з`ясованих обставин, що мають значення для справи і на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, визначивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та норми права, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів констатує невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
У зв`язку з цим, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, апеляційний суд висновлює про необхідність зміни судового рішення з вищенаведених підстав.
Відтак, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 15.06.2026 - зміні шляхом зменшення розміру стягуваних з відповідача на користь позивача аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 7 ст. 141 ЦПК України якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Спір у справі стосується стягнення аліментів, а тому від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях позивач звільняється на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний суд апеляційну скаргу відповідача задовольняє частково (1/8 : 1/5 = 62,5%), то сплачений відповідачем за перегляд справи у суді апеляційної інстанції судовий збір в сумі 1247,81 грн (1996,50 х 62,5%) підлягає йому компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. 141, 367-369, 374, 376 ч. 1 п. 3, 381-384, 389-391 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 15 червня 2026 року - змінити.
Зменшити розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка продовжує навчання, з 1/5 до 1/8 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно.
В іншій частині рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Компенсувати ОСОБА_2 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України 1247,81 грн судового збору, понесеного у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий О.А. Луговець
Судді О.Є. Мамонова
О.П. Супрун