Справа № 752/457/21
Провадження № 6/752/1103/26
У Х В А Л А
Іменем України
17 вересня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Слободянюк А.В., за участю секретаря судового засідання Пулинець Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», первісний стягувач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача у виконавчому провадженні та видачу дубліката виконавчого листа, -
ВСТАНОВИВ:
До Голосіївського районного суду м. Києва звернулося ТОВ «Капіталресурс» із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого документа у справі № 752/457/21 за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заява обґрунтована тим, згідно рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18.05.2021 позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволені, та на виконання судового рішення видано виконавчий лист № 752/457/21 від 14.07.2021.
22.08.2025 між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Капіталресурс» укладено договір про відступлення прав вимоги №8-22-08/2025, згідно з яким право вимоги до позичальників за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором до відповідача, перейшло до ТОВ «Капіталресурс».
Вважає, що оскільки АТ КБ «Приватбанк» вибуло з правовідносин за вищезазначеним договором, воно підлягає заміні його правонаступником - новим кредитором, а саме ТОВ «Капіталресурс», тому просить замінити стягувача АТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника ТОВ «Капіталресурс» у виконавчому листі № 752/457/21 від 14.07.2021, виданому на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/457/21 від 18.05.2021.
Також, зазначив, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. 14.02.2025 державним виконавцем ВДВС ВП було завершено, оригінал виконавчого листа направлено стягувачу. Проте, станом на дату укладання договору факторингу оригінал виконавчого листа ТОВ «Капіталресурс» не передавався.
У зв`язку з відсутністю оригіналу виконавчого листа на адресу АТ КБ «Приватбанк» було скеровано запит з метою з`ясування його наявності. 31.03.2026 на адресу ТОВ «Капіталресурс» надійшла відповідь, відповідно до якої оригінал виконавчого листа втрачено. У зв`язку з вказаним, ТОВ «Капіталресурс» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача, а тому, просить видати дублікат виконавчого листа щодо стягнення із ОСОБА_1 заборгованості.
У судове засідання учасники справи, які були належним чином повідомлені про розгляд справи, не з`явилися.
Представник ТОВ «Капіталресурс» у заяві просила розгляд справи провести у відсутність представника заявника.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту № б/н від 15.08.2012.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18.05.2021 позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволені частково, стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за тілом кредиту відповідно до Анкети-заяви без номера від 15.08.2012 у розмірі 15 455,20 грн та судовий збір в сумі 1 693,16 грн.
Судове рішення від 18.05.2021 сторонами в апеляційному порядку не оскаржувалось, та 14.07.2021 видано виконавчий лист, який у той же день було отримано представником АТ КБ «Приватбанк».
22.08.2025 між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Капіталресурс» укладено договір факторингу №8-22-08/2025, згідно з яким право вимоги до позичальника та зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором №б/н від 15.08.2012 перейшло до ТОВ «Капіталресурс».
Зокрема, відповідно до витягу від 08.09.2025 з реєстру боргових зобов`язань № 2 до вказаного вище договору факторингу, ТОВ «Капіталресурс» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № б/н (дата відкриття рахунку - 26.06.2014) на загальну суму 19 187,89 грн (з яких сума заборгованості за тілом кредиту 15 455,20 грн)
Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом (ст. 446 ЦПК України).
Відповідно до ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до вказаних норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту ст. 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст. 512, 514 ЦК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження».
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.
Пунктом 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Аналогічний висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року, справа № 761/14076/14-ц.
Отже, доказами правонаступництва, залежно від підстав виникнення, можуть бути: свідоцтво про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК), передавальний акт комісії з припинення юридичної особи (статті 104, 106 ЦК), правочин щодо заміни кредитора або боржника у зобов`язанні (статті 512, 513, 520, 521 ЦК) або рішення суду про визнання спадщини відумерлою (стаття 1231 ЦК).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявник набув прав кредитора до боржника, а відтак його вимоги про заміну сторони виконавчого провадження є законними та обґрунтованими.
Що стосується вимог заявника про видачу дубліката виконавчого документа слід зазначити наступне.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами (ч.1, 3 ст. 431 ЦПК України).
Як вказано в п.п. 17.4 п. 17 Розділу XIII ЦПК України «Перехідні положення», у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Аналіз п. 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому, виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.
У постанові Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачу дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09.10.2019 у справі № 2-6471/06, від 03.02.2021 у справі № 643/20898/13-ц, 23.06.2021 у справі № 2-162/12 (провадження № 61-14111св20).
Тобто, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання (або поновлення цього строку судом).
При цьому, за дотримання вказаних умов, сама по собі видача дубліката виконавчого документа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових обов`язків, окрім тих, які передбачені рішенням суду, оскільки дублікат має відтворювати втрачений оригінал виконавчого документу. Натомість відсутність виконавчого документа, унеможливлює примусове виконання рішення суду.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Суд при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа, виданого на підставі судового рішення, повинен з`ясувати питання чи втрачено оригінал виконавчого листа, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили.
Згідно копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.02.2025 року у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1 встановлено, що виконавчий лист № 752/457/21, виданий 14.07.2021 Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» грошової суми у розмірі 17 148,36 грн, повернуто стягувачу.
У матеріалах справи відсутні докази повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання.
Частиною 1, 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016, передбачено, що виконавчі документи можуть пред`являтися до примусового виконання протягом трьох років.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
У зв`язку з поверненням виконавчого листа стягувачу постановою від 14.02.2025 строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № 752/457/21 становить до 14.02.2028.
Крім того, Законом №2129-IX від 15.03.2022 розділ XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 10-2, згідно з підпунктом 4 якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Тобто усі строки, які є в Законі України «Про виконавче провадження», зокрема строки пред`явлення виконавчого листа до виконання перериваються до припинення або скасування воєнного стану.
Таким чином, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не пропущений заявником.
Також судом встановлено, що повернутий стягувачу АТ «Приватбанк» виконавчий лист було знищено 05.10.2025 під час ракетного обстрілу з боку рф, що доводиться листом АТ «Приватбанк» від 05.10.2025, адресованим ТОВ «Капіталресурс», Актом про пожежу від 06.10.2025, листом Львівського МУЦЗ ПД від 15.10.2025.
За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу ТОВ «ФК «Капіталресурс» та видати дублікат виконавчого листа про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , оскільки оригінал втрачено під час пожежі.
Керуючись ст. 12, 81, 258, 260-261, 353, 442, п. 17.4 Розділу ХІІ (Перехідні положення) ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», первісний стягувач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача у виконавчому провадженні та видачу дубліката виконавчого листа, - задовольнити.
Замінити стягувача за виконавчим листом № 752/457/21 від 14 липня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» боргу, а саме стягувача Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс».
Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа № 752/457/21 від 14 липня 2021 року про стягнення боргу з ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А.В. Слободянюк